“Ми хочемо знати правду”: у Франківську провели зустріч з родинами зниклих безвісти захисників (ФОТО)
30 липня в Івано-Франківську відбулася зустріч родин безвісти зниклих і військовополонених захисників 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади з представниками військової частини, державних органів та служб, які займаються пошуком, ідентифікацією та поверненням захисників. Учасники могли не лише поставити запитання фахівцям, а й отримати індивідуальні консультації щодо своїх рідних.
Про це пише “Галка” з місця події.
Понад сотня родин з Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської областей приїхали на зустріч, щоб отримати відповіді про долю своїх близьких.
За словами начальника секції цивільно-військового співробітництва 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади майора Артура Забори, головна мета таких зустрічей — особисте спілкування з родинами.
“Ми організували цю зустріч, щоб поспілкуватися з родинами вживу, а не телефоном, надати більш достовірну інформацію щодо зникнення безвісти їхніх рідних, а також пояснити, як діяти у різних ситуаціях”, — зазначив він.
Майор повідомив, що станом на сьогодні у полоні перебувають 44 військовослужбовці 82 бригади. Кількість безвісти зниклих не розголошується.
Подібні зустрічі вже відбулися у Луцьку та Львові, після Івано-Франківська їх проведуть у Хмельницькому, Вінниці, а згодом — у Чернігові, Києві, Дніпрі, Кропивницькому та Харкові.
Понад 800 родин в одному об’єднанні
Координаторка об’єднання родин “Завжди перша 82 ОДШБр” Світлана Шуст розповіла, що сьогодні до спільноти входить понад 800 родин.
За її словами, об’єднання виникло після перших втрат бригади під час контрнаступу у 2023 році.
“Ми не просто група спілкування. Ми постійно працюємо: проводимо акції, організовуємо зустрічі з державними структурами, допомагаємо військовій частині налагоджувати комунікацію з родинами”, — каже вона.
Лише онлайн об’єднання організувало близько 100 зустрічей із представниками військової частини.
Світлана пояснила, що головна проблема — більшість родин не знають, який орган за що відповідає.
“Пошук — це не тільки військова частина. Є Координаційний штаб, Національна поліція, судово-медична експертиза, МКЧХ, СБУ. Ми хочемо, щоб люди розуміли, до кого звертатися з кожним питанням”.
Вона також поділилася власною історією. Її брат зник безвісти у 2023 році, а був ідентифікований лише після репатріації. Мати не дочекалася сина й померла.
“Вона померла від горя”, — каже Світлана.
Жінка додає, що коли два роки живеш між надією і реальністю, дуже важко прийняти правду. Але навіть після поховання родини не залишають об’єднання — вони допомагають іншим пройти цей шлях.
“Я чекаю його живим”
На зустріч приїхала жителька Закарпаття Олександра Делеган, яка вже понад півтора року шукає чоловіка Владислава.
Він зник безвісти 11 січня 2025 року на Курському напрямку.
“Хтось говорив, що він загинув, хтось — що може бути в полоні. Але я знаю, що він живий. Я чекаю його і знаю, що колись він повернеться і я його обійму”, — говорить жінка.
Разом із нею чоловіка чекають двоє дітей.
Ще одна учасниця зустрічі, мати військового Галина Гірчак, шукає сина Олега, який зник під Шаховим на Покровському напрямку.
“Ми зверталися у всі можливі державні структури. Конкретної інформації немає. Сьогодні прийшла, щоб дізнатися хоч щось про той бій і чи могла бути можливість полону”, — сказала вона.
Жителька Івано-Франківська Віта Радик уже понад три роки шукає чоловіка Романа, який зник на Запорізькому напрямку.
“В останнє виходив на зв’язок 10 березня. Він сказав, що іде на завдання, декілька днів буде без зв’язку, як вийде — відразу набере. Сказав, що любить, буде скучати… І так більше він не вийшов на зв’язок. Я йому писала, дзвонила. Та і до тепер йому дзвоню. Але він поза зоною. Кожен день він мені сниться. І дочка каже, що їй тато сниться, і син так само. Дуже важко”, — розповіла жінка.
Як ідентифікують репатрійованих військових
Під час зустрічі експерти детально пояснили, як відбувається процес ідентифікації тіл військовослужбовців після репатріації.
Фахівці судово-медичної експертизи наголосили, що у 99% випадків ідентифікація здійснюється за допомогою ДНК-дослідження. Також можуть використовуватися відбитки пальців, стоматологічні дані та індивідуальні особливості, зокрема татуювання, шрами і т.д.
Експерт звернув увагу, що нині можливості одонтологічної ідентифікації обмежені, оскільки під час проходження військово-лікарської комісії не ведеться детальна фіксація стану зубів. За його словами, питання запровадження такого обліку вже обговорюється.
Як не потрапити на гачок російських спецслужб
Окремий блок зустрічі був присвячений інформаційній безпеці.
Представники державних структур розповіли, що російська сторона нерідко телефонує родинам безвісти зниклих або полонених, надсилає фальшиві фотографії, відео чи аудіозаписи та вимагає виконати протиправні дії, погрожуючи життю військовополонених.
Фахівці закликали не піддаватися емоціям, не довіряти неперевіреній інформації та одразу звертатися до компетентних органів.
Після офіційної частини охочі могли разом зі спеціалістами перевірити матеріали, які самостійно знайшли у соцмережах чи месенджерах.
Також представник Об’єднаного центру з пошуку осіб зниклих безвісти СБУ пояснив алгоритм пошуку військовополонених, які знаходяться на території росії та наголосив, що звертатися до центру можна одразу після отримання повідомлення про зникнення військовослужбовця.
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
