Івано-франківська письменниця Ольга Деркачова поділилася в інтерв’ю “Галці” думками про війну у літературі та літературу у час війни.
Письменниця вважає, що якщо митець живе в Україні, то навіть коли він, здавалося б, не пише про війну, він усе одно пише про війну.
“Так само й ті, хто був змушений виїхати з окупованих територій чи за кордон. Вони можуть не писати про свій дім прямо, але цей дім усе одно незримо присутній у їхніх текстах, тому що це частина них самих”, – каже Деркачова.
Ольга зазначає, що навіть якщо читаєш твір, у якому немає прямих згадок про війну, ти все одно відчуваєш її присутність — у смутку, в напрузі, в тих нотках, які диктує час.
Каже, що війна формує нашу оптику, визначає, що і як ми пишемо.
“Навіть коли пишеш про природу, про щось світле — усвідомлюєш, наскільки це все крихке, наскільки умовне”, – розповідає письменниця.
Ольга Деркачова наголошує, що зараз з’являється багато творів, присвячених війні.
“Так, вони різного рівня, але це необхідно. Бо якщо ми не будемо говорити про цю війну, то говоритиме окупант. І він розкаже її так, як вигідно йому, у спосіб, неприйнятний для нас”, – зазначає письменниця.
Вона каже, що ми мусимо заповнити літературний і мистецький простір своєю правдою, своєю історією. Бо це не просто наша трагедія — це наша пам’ять, яку ми маємо зберегти.
Читайте повну версію інтерв’ю, де Ольга Деркачова розповіла про стан сучасної української літератури, силу слова у воєнний час і дала поради молодим авторам.
Читайте також: “Подорож між реальним і світом художнього тексту”: Ольга Деркачова розповіла, як вона пише свої твори
ФОТО ТИЖНЯ
