“Галка” зібрала думки щодо цього, які ширилися у соцмережі Threads (збережено орфографію та пунктуацію авторів):
_st.daria: Не переїжджаю з Києва, бо не хочу страждати так, як сьогодні Івано-Франківськ
alexgazha: Не переїжджаю із Запоріжжя, бо не хочу страждати так, як сьогодні Івано-Франківськ
dh.buch: А тепер по факту: ніхто б тут не зачипав мешканців Івано-франківська якщо б вони, сидячи у спокої всю війну, забагато не п*зділи на весь інтернет про “терор” знаючи як важко більшій частині України.
luke__seren відповів: Я з Франківська, сиджу на позиції і не ви*обуюсь, бо треба. Ніхто з моїх знайомих, які зараз в тилу ніколи не скаржились, звідки ви цю ху*ню берете?
koval.therapy: Добрий ранок, Івано-Франківськ. Ми переїхали вчора, а сьогодні вранці почуваюсь уже як вдома
1.Не прилітає у Франківськ-погано,мало б прилітати.
2.Прилітає у Франківськ-щось мало прилітає,треба більше.
serohina.adv: Сьогоднішній ранок у Франківську повернув у відчуття, про які я сподівалася забути. Коли чуєш, як звук шахеда наближається саме до тебе… Коли починаються постріли й черги, і єдина думка в голові – аби тільки не впало на твій будинок. Потім, коли звук віддаляється, настає це коротке полегшення. Але в самій критичній точці – це дикий страх. Чи було сьогодні лячно? Звісно, так.
Але найстрашніше в іншому, востаннє я відчувала ці самі емоції більше року тому, ще до переїзду. І найгірше у всьому цьому – це усвідомлення: я взагалі знаю, як звучить наближення шахеда. Що моє тіло миттєво зчитує цей гуркіт, а мозок автоматично рахує секунди між вибухами. Жодна людина не має жити з цими знаннями. Жодна дитина не має рости під цей звук. Тримаймося.
krakade.e: Вибачте мене будь ласка за те, шо я колись народилась в Івано-Франківську і тут живу все життя. Дуже щиро перепрошую. Вибачте.
nataliyamagas: Сьогодні в Threads твориться якась жесть після того, як шахеди долетіли до ІФ. Чесно, я відмовляюся вірити в коментарі під постами, де люди закликають до єдності країни та просять не мірятися горем, а направити його на єдиного всім відомого винного – росію, а там стільки ненависті та злості від своїх ж людей. Або ж у пости, де висміюють франківців та жителів міста за їхній страх перед війною.Я не вірю в те, що читаю. Бляха-муха, люди… Зупиніть планету, я зійду.
mrs.luttt: Оці висери про терор Франківська…ніби погано, що в країні є відносно спокійні міста, куди можна переїхати. І що ці обстріли (не часті) тригерять в першу чергу людей, які виїхали з прифронтових територій. Ще в тому ж ІФ живуть тисячі сімей захисників, які захищають свою країну, щоб тут не лунали автоматні черги та вибухи кабів, не літали фпв. Щоб можна було піти в парк чи в магазин і не бути раз*уяреним по дорозі. Невже тим писакам додалося щастя, якби вся Україна перетворилася на поле бою?
bo_natalie_: Поясніть мені хтось, відколи наші українці стали настільки гнилими, що почали мірятися тим, де більше бомблять? Насміхатися з ІФ, бо «якийсь нещасний шахед прилетів», а «у нас таке щодня» це взагалі що? Ми тепер будемо ділити Україну на Захід, Схід, Південь і визначати, хто має більше права боятися? Біда в нас одна. Війна в нас одна. І страшно всім незалежно від кількості прильотів. Замість того щоб знецінювати чужий страх, краще тіштеся, що хоч десь в Україні інколи буває спокійніше. Бо це теж наша Україна.
lady_np_: Що сталось? Люди, котрі народились у Львові та Івано-Франківську, публічно вибачаються за це.
besya.2103: Щось я гортаю стрічку і не розумію, нас франківці тролять чи що, коли на фоні руйнувань, вбитих та поранених в Одесі, Запоріжжі, Херсоні, Києві, виставляють два вибитих вікна і пишуть про терор та жахливий напад на місто…. Як можна в такому мірятися, хто гірше?
irina__zhuraeva відповіла: Да яка різниця хто з якого, бляха, міста… немає тут ступеню важкості. Не звертайте на це. Страшно всім((((
zhuk_maluk: Івано-Франківськ, я родом із Запоріжжя. І я щиро вам співчуваю. Бо знаю як це боятись. Як це займатись з малючком в коридорі, бо збивають шахеди і треба бути подалі від вікон. Кожен вибух – то трагедія. І я щиро бажаю, щоб були в Україні куточки… де діти ходять не в «підземну школу-бомбосховище», а в звичайну. Де можна видихнути і поспати без тривог. Обіймаю.
yuliia.avramchuk: колись «Над країною чисто» буде останнім повідомленням цієї війни.
В рамках проєкту “Франківськ у фотографіях 2024” команда “Галки” зібрала найяскравіші моменти року: відкриття нових міських просторів, культурні фестивалі, спортивні досягнення та ініціативи, що змінюють місто. Ці світлини передають дух сучасного Франківська та його розвиток.
Анекдот тижня
Приходить пуйло до ворожки та й питає:
– Коли я помру?
– Ти помреш в день українського національного свята! – відповідає ворожка.
– А коли ж цей день буде? – цікавиться він.
– От коли здохнеш, тоді й настане цей день! – відповіла вона.
Переговори вже відбуваються без нас і у дечому наша позиція вже не враховується, - Вадим Черниш, учасник переговорів із росіянами в рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську про перемовини США та росії