“Ми щодень шукаємо нові способи захистити своїх і уразити ворога”, – Ростислав Рудзинський про проєкт підписки “Бойові ворони” 102 бригади ТрО

Автор: Іра Блаженко

02 Вер, 2024 17:15

Поділитись публікацією
“Ми щодень шукаємо нові способи захистити своїх і уразити ворога”, – Ростислав Рудзинський про проєкт підписки “Бойові ворони” 102 бригади ТрО

16 квітня 2024 року 102-га окрема бригада ТрО разом з фондом “Повернись живим” запустила підписку на донати “Бойові ворони 102-ї”. У серпні проєкту вдалося зібрати перший мільйон. Про те, як вдалося досягти цього показника й як витратили акумульовані кошти “Галці” в інтер’ю розповів ініціатор проєкту, військовослужбовець Ростислав Рудзинський. 

– Нагадайте, як виникла ідея й почали розробляти проєкт?

– Історія проєкту “Бойові ворони” розпочалася з січня 2024 року. Ми разом із побратимом з добровольчого формування територіальної громади долучилися до 102 бригади ТРО. Тоді спільно із командиром вирішили, що необхідно робити власні дрони, які будуть відповідати повністю всім потребам і вимогам наших пілотів на передовій Запорізького напрямку. 

Ті дрони, які передають волонтери, благодійні фонди, потребують доопрацювань самими пілотами уже “на нулі”, тому що не завжди підходить частота, яка потрібна для керування і передачі відео, не завжди потужний відеопередавач в дроні, не завжди потрібні денні камери, інколи треба сутінкові камери, інколи потрібні нічні і так далі, і тому подібне. Тобто характеристик є багато. 

Ми почали збирати перші дрони й зрозуміли, що нам потрібно фінансування, тому що треба закупити комплектуючі та навіть базове обладнання. Спочатку допомагали друзі, дружні невеликі бізнеси, а потім стали допомагати більші бізнеси, але переважно це було одноразово. Метою у розробці програми “Бойових воронів” було зробити так, щоби проєкт фінансувався стало. Власне, ми взяли модель, яка використовується в IT: модель підписки.

Через друзів домовились з фондом “Повернись живим”, які відкрили для нас субрахунок. На початку ми виділили три суми підтримки: 200, 500, 1000 гривень. Люди мали змогу підписатися один раз і далі не думати, куди донати. Якщо мають можливість – донатити на інші потреби, але тут автоматично щомісяця списувалася комфортна для них сума на наш проєкт. Адже 200 гривень – це 7 гривень на день. Це менше, ніж один проїзд у комунальному транспорті. 

Знаючи щоденні наші потреби, тепер ми маємо змогу робити такі дрони і РЕБи, які відповідають нашим запитам на фронті. На передову техніка не йде з якимось “лагом” чи через треті руки. Це наші побратими та посестри, ми всі в одній бригаді, в одному організмі, тому точно знаємо, що зараз потрібно, на яких частотах літають росіяни і які РЕБи треба, щоб закрити частоти від ворожих FPV…

– З часу запуску змінили якось підходи? Як розвинувся проєкт від квітня?

-Проєкт розвивається у напрямку постійних інновацій, як в РЕБах і дронах, так і в наступних напрямках, які я поки що не буду оголошувати. Щодня тестуємо якісь нові механізми, електроніку і так далі. З точки зору фандрейзингу, як самофінансування, так само розвивається. У нас запитували – чому ми такі малі суми поставили, тож зараз є вже п’ять варіантів, додали можливість автоматичного донату у 2 000 і 10 000 на місяць.

Також ми придумали картонні кубики “Бойові ворони” із QR-кодом, який відразу веде на “Повернись живим”. Ми далі ходимо і домовляємося про підтримку з кафе, барами, ресторанами, і всі йдуть назустріч. Живий приклад: зайшли в один заклад, і я розказую про проєкт й запитую, чи зможуть розмістити у себе кубики. Вони зразу погодилися, мовляв: “Давайте обов’язково. Ми бачили у всіх, а у нас ще нема”. Зараз стартував спільний проєкт з однією мережею кав’ярень. У нас дуже багато є спільних активностей із Промприладом, Фудотекою, громадською організацією “Петрос”,  з “Теплим містом” домовилися про співпрацю. 

Ще є дуже цікаве відгалуження проєкту. На презентації 16 квітня ми домовилися із художником Нікітою Тітовим і ініціативою “Франківськ, який треба берегти” і в нас втілився дуже несподівано проєкт.  Нікіта Тітов намалював дизайн, а Марія і Юрій Козакевичі його втілили й зараз продаються шкарпетки “Окриляй”, частина коштів з яких так само іде на “Бойових воронів”.

За цих чотири місяці проєкт виріс і вже живе своїм життям. Звісно, що має бути постійна робота по ньому, та інколи розкриваються ось такі несподівані напрямки. І приємно, що нам ще ніхто не відмовив в підтримці. За це дуже велика вдячність всім. Я не втомлююсь дякувати, тому що вважаю, що ми всі робимо одну роботу, ідемо до спільної мети – це перемога України, тому залученість всіх важлива.

-За чотири місяці ви акумулювали мільйон гривень. Ви ставили собі якусь ціль чи стратегію, яким чином будете досягати планових показників? 

-Зараз вже навіть трохи більше – 1,2 мільйона. З самого початку була ціль збирати 1,5 мільйона щомісяця. Насправді така сума виникла з обговорень тих потреб, які були з самого початку. Зараз це сума більша. Це з тих очікувань, які ми мали, але які не справдилися. Ми працюємо над тим, щоби таку суму закривати щомісяця. Це допомогло б нам на певному часовому горизонті закрити первинні потреби, бо постійно міняються частоти і потрібно постійно доопрацьовувати, щоб захищатися від ворожих FPV на тих частотах, які є.

Знаєте, у нас субгасло, “Бойових воронів” – “Щодня захищають = щодня підтримуємо”. Нас щодня захищає 102 бригада, і їх щодня підтримують наші земляки, люди, організації, об’єднання. Саме тому ми віримо в те, що досягнемо тої цілі, яку ставили собі ще у квітні. щоби щомісяця була підтримка на рівні 1,5 мільйона. Бо ми щодень шукаємо нові способи захистити своїх і уразити ворога.

Нам потрібно зараз на першому етапі 4 000 підписників і підписниць, на наступному етапі – 10 000 підписників і підписниць.

Самозабезпечення – це цікава штука. Сьогодні нам потрібно, наприклад, 100 FPV і постачання РЕБів на рівні 10-20 в місяць, а наступного місяця потреби можуть змінитися, тому казати про те, що це закриє базові потреби, не зовсім буде правильно. Для покриття потреб в кожен момент часу потрібна інша сума. 

-Які зараз показники? Скільки людей підписалися?

-Донатами долучилися 1 487 людей. 1 242 816 – це загальна сума, яка об’єднує і підписки і одноразові донати. Якщо звідси виділити тільки підписки, то це десь 620 підписок. Найбільше нам задонатив Промприлад і Фудотека. На відкритті пивоварні був концерт гурту “Карна”, благодійний аукціон. З цього концерту зайшло 200 000 гривень. За що ми  мегавдячні насправді, тому що це суттєва підтримка.

-Що за чотири місяці вдалося зробити за ці гроші?

-670 тисяч із цієї суму перетворилися на 10 комплексів РЕБ, які вже працюють, захищають наших на Запоріжжі. Зараз робляться нові РЕБи і найближчим часом будемо теж їх передавати.

-За ціною, збір дрону виходить дорожче від ринку, чи вдається заощадити? 

-Питання не в ціні. Першим нашим основним завданням було надати найвищу якість будь-яких виробів. Якість – це ключова характеристика, не ціна. 

У нас є велика перевага перед комерційними виробниками FPV-дронів, тому що вони скоріше переслідують ціль здешевлення готового виробу. Я чув про те, що семидюймовий дрон роблять і за 9 000 гривень. У нас трошки інша стояла задача і стоїть дотепер якість. Ми знаємо, у росіян так само працюють засоби радіоелектронної боротьби, якими вони намагаються чи збивають навіть наші дрони. У нас завдання довести ефективність роботи наших дронів до такого рівня, щоби виправдати ту ціну, яку ми в них вкладаємо. Вже після перших дронів ми отримали зворотній зв’язок від наших пілотів, що це найкращий дрон, який тільки може бути, й справді зроблені під них.

У нас не найдешевші дрони, але ми не ставимо собі за мету їх здешевити. Вони дешевші з погляду, що там немає якихось маркетингових затрат чи на роботу. Їх виготовляють військовослужбовці, які отримують грошове забезпечення від держави.

Цікавий момент. Наші хлопці, дівчата, які на передові, нам присилають “посаджені” російські FPV і там, де це можливо, ми використовуємо їх, як донорів для наших дронів. Наприклад, нещодавно передали FPV з тепловізійною камерою, яка сама по собі коштує десь в районі 300 доларів. І ми вже ці гроші не заплатили, а камеру використали, аби уразити росіян їх же технікою. 

-А комплектуючі? Знаю, що були з ними проблеми якийсь час? 

– Були якийсь час. Шукали де завгодно, але робили те, що треба. Наскільки мені відомо, зараз уже є спроби виробництва комплектуючих в Україні, вони ще в тестуванні. Знаю, що є, але ще не тримав в руках українські контролери польоту, контролер двигунів чи відеопередавачі. Що я точно знаю і тримав – це пропелери і рами.

-Зараз РЕБи більш актуальні?

Так. Ми виходимо виключно з потреби. Це проєкт 102-гої бригади в інтересах 102-гої бригади. 

-Ця сума, що акумулювали, полегшила роботу військовим? Це можна виміряти якось?

-Полегшила. Держава допомагає і забезпечує Сили оборони України, але війна – це про швидкість реакції і про зміни. Там все змінюється ледь не щодня. Сьогодні вони (росіяни) літають на одній частоті, а завтра прийшла якась нова партія і вони почали літати на іншій частоті на FPV, і умовно РЕБ, який є, він від нової частоти може не захищати. Вони можуть перейти на таку чистоту, якої у нас ще немає. Тому швидкість реакції у нас в будь-якому випадку буде вище.

-Військовим треба на вже. Як в часових рамках: вдається вчасно закривати потреби?

-А всім треба на позавчора. Так диктує швидкість змін. Я робив дослідження по виробниках РЕБів в Україні, мабуть, не всіх охопив, але ключових точно. Черги є у всіх. По півтора-два місяці, але ми хакнули цю систему. Наші інженери роблять з нуля до готового виробу. Ми не стоїмо в жодного виробника у черзі. Ми закупили комплектуючі, на яких черги може й не бути, складаємо, паралельно на кожному етапі контролюючи якість.

Ми впевнені: 

а) що це буде максимально швидко, наскільки ми це можемо зробити;

б) контролюємо якість, щоб знати, що готовий виріб буде відтестований кілька разів.

Що ще дуже важливо – це прямий зв’язок. Ми не просто висилаємо виріб і кажемо “ввімкніть кнопочку і потім вимкніть”. Ні. Ми даємо алгоритм дії, навіть супровід та інструктаж.

Наведу цитату  Люїса Керрола з “Аліси в країні чудес” – нам для того, щоб просто залишатись на місці, треба бігти зі всіх ніг, а для того, щоби кудись прийти, то треба це робити у два рази швидше. Ми робимо це вдесятеро швидше.

-На сторінці бригади є багато відео із впізнаваними українцями, які закликають долучитися до проєкту “Бойові ворони”. Чи всі відгукуються й що дають такі партнерства? 

-Відомі люди допомагають своєю популярністю, впізнаваністю, допомагають своїми аудиторіями, бо в нас вони різні, а, таким чином все більше людей дізнається про “Бойових воронів”.

Всі відгукуються. Жодного випадку не було, коли б хтось відмовив. Навпаки проявляють свої таланти, активність, комунікують зі своїми аудиторіями, розказують про цей проєкт.

 
 
 
 
 
Переглянути цей допис в Instagram
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Допис, поширений Бойові ворони | 102-гої ОБР ТРО (@102.if.ua)

 

-Я так розумію, “Бойові ворони” – це унікальний проєкт в масштабі України?  

-Наш проєкт дійсно унікальний. Я спілкувався із “Повернись живим”, і ще жодна з бригад ТрО такий проєкт не запускала. І ми готові ділитися з Силами оборони України нашими підходами, як ми це організували. Я казав і на презентації 16 квітня і продовжую про це говорити: ми робимо одну справу.

Як працює підписка?

  1. Зайти на вебсайт 102.if.ua (www.102.if.ua) та натиснути на кнопку “Підтримай наших” або зісканувати QR-код (у комунальному транспорті, на плакатах по місту чи на листівках).
  2. У спеціальній формі можна обрати зручну суму щомісячної підписки.

Сторінка ініціативи у Facebook: https://www.facebook.com/102.if.ua/

Довідка: 102-га окрема бригада ТрО заснована у вересні 2018 на Прикарпатті. Складається з восьми військових частин, де служать переважно жителі Івано-Франківська та області.

Читайте також: “Декілька разів ходила до ТЦК, але відмовляли”: історія Надії Озар, яка працює на евакуації у прикарпатській ТрО (ВІДЕО)