5 жовтня на фасаді франківського ліцею №3 відкрили анотаційні дошки загиблим на війні випускникам Павлу Брикіну та В’ячеславу Тушному. В’ячеслав загинув 18 липня 2022 на околицях Гуляйполя, Павло – того ж року, 6 серпня, захищаючи село Благодатне, Миколаївської області.
Про це інформує Галка з місця події.
Тушний В’ячеслав Віталійович народився в Івано-Франківську 1 березня 1991 року. Закінчивши навчання у школі №3, вступив до коледжу електронних приладів. У 2010-11 проходив військову службу на посаді стрільця внутрішніх військ в Одеській області. В’ячеслав був творчою людиною, писав вірші й музику. Мав багато друзів і завжди був душею компанії, згадують рідні. З 2014 року В’ячеслав пішов служити в АТО. Після служби працював сушистом у ресторані „Біле і Чорне” Франківська.
24 лютого 2022 В’ячеслав зробив свідомий, добровільний вибір – стати на захист України у складі 102 Об ТРО імені полковника Дмитра Вітовського 78 батальйону 3 роти 2 взводу.
Під час виконання бойового завдання на околицях міста Гуляйполе Запорізької області 6 липня 2022 отримав травми не сумісні із життям. 18 липня В’ячеслав відійшов у засвіт.
Брикін Павло Іванович народився 6 липня 1981 року в росії у місті Тамбов. В 4 рочки він переїхав в Івано-Франківськ. Проживав з батьками. Навчався в школі N°3. В 1996 році вступив до вищого професійного училища №21. У 2002 році Павло одружився, проживав з дружиною Брикіною Оксаною Богданівною в Івано-Франківську. У 2004 році у сім`ї народилася старша донька Ангеліна. У 2005 році народився син Павло. У 2008 році народився син Іван. У 2009 році народився син Богдан. У 2010 народилася найменша донька Анна.
У 2015 році Павло розпочав свою службу у 128 окремо гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді 4 окремому мотопіхотному батальйоні “Закарпаття”. Павло мав звання молодшого сержанта. Був навідником кулеметного відділення протитанково-кулеметного взводу мотопіхотної роти.
Під час служби Павла було нагороджено медаллю “учасник АТО” та медаллю за участь в антитерористичній операції. Він служив з 2015 по 2020 рік.
Після того Павло успішно завершив курс Базової піхотної підготовки, який проходив на гірському військовому полігоні в/ч А 1556. Після закінчення контракту звільнився та з 2021 року до початку повномасштабного вторгнення працював дома зварювальником.
28 лютого 2022 року Павла мобілізували на службу до військової частини А/0212. Загинув 6 серпня 2022 року в Миколаївській області у селі Благодатне.
Павло був дуже хорошим чоловіком для своєї дружини та люблячим батьком для своїх дітей. Мужній, хоробрий, відважний чоловік. Приклад для багатьох людей. Життєрадісна та усміхнена людина. Багато людей говорили Павлу – “в тебе 5 дітей, навіщо тобі служба?”. Павло відповідав “Хто, як не я, захистить свою сімʼю?”, – згадують близькі чоловіка.
“Це небесні ангели, які віддали своє життя за незалежну Україну. І дуже знаково, що саме на фасаді нашого ліцею відкрили ці дошки. Адже наші діти щодня, ідучи до школи, будуть бачити портрети цих героїв і згадувати, що вони віддали своє життя, щоб діти могли спокійно навчатися. Це ще одна сторінка історії героїчної пам’яті наших бійців”,- прокоментувала директорка ліцею Микула Наталія.
ФОТО ТИЖНЯ
