У прикарпатському містечку Тисмениця живе родина Яремчуків, в якій виростають 12 дітей. Днями Галині Яремчук, матері присвоїли почесне звання “Мати-героїня”.
Читайте також: Україна здобула першу перемогу на Євро-2020 - переграла Північну Македонію
Живуть Яремчуки у центрі містечка, у великому двоповерховому будинку. Батько – греко-католицький священник, мама – домогосподарка.
“Усі наші діти – це Боже благословення, я устократ благословенний Всевишнім, можу щодня Йому служити, у мене живі й здорові родичі, чудова красуня дружина і 12 дітей!”, – каже багатодітний батько.
Подружжя розповідає, що у них вдома завжди гамірно, проте вони до цього звикли. У майбутньому хочуть назбирати на мікроавтобус, аби їздити всім разом на відпочинок, адже сім’я має лише стареньке “Жигулі”.
Познайомилися Василь з Галиною у рідному селі Гута, на Богородчанщині. Старший на шість років Василь, який вже відслужив в армії та навчався у дяківській школі, три роки чекав допоки Галина “підросте”. Коли дівчині виповнилося 18 з половиною років, то молоді люди одружилися.
Через рік народилася перша донька Павлинка, вона майбутня фармацевта. Іван навчається на фізика в Прикарпатському університеті. Хлопець ремонтує побутову техніку, комп’ютери та мобільні телефони. 16-річна Марія має хист до іноземних мов, Василь любить точні науки, грає на скрипці, Галина музикує на бандурі і цікавиться економікою, Василина також грає на бандурі, Іван – волейболіст та цимбаліст, Степан витинає на акордеоні, Йосиф мріє стати гітаристом. Ілля та Вікторія люблять малювати. Наймолодшій Анні – рік та кілька тижнів.
У великій родині немає режиму дня. Старші встають о 06:30, збираються та їдуть на навчання до Івано-Франківська, за ними через кілька хвилин прокидаються молодші школярі та йдуть на навчання. Додому діти повертаються о 15:00-16:00, їдять та виконують домашні завдання, дошкільнята граються. За пустощі дітей карають відмовами у розвагах та довгою повчальною розмовою з батьком. Увечері всі спільно моляться, це дуже зближує родину. Спати лягають о 22:00, старші можуть й пізніше, бо вчаться.
Дітям стараються давати здорову їжу, менше солодощів, газованих напоїв, копченого та смаженого. Натомість у меню щодня рисова, пшенична, ячна, пшоняна, гречана каші, овочеві салати, супи, борщі, багато фруктів, сир, варена курятина і телятина, свинина, котлети на пару, мед, горіхи, сухофрукти. Чого скільки готує багатодітна мама не рахує – в середньому варить на один раз дві 8-10-літрові каструлі. Замість хліба пані Галина пече дітям коржики з цільнозернової муки і льону. Картоплі вживають мало. У неділі та свята мама зі старшими доньками ліплять більше 200 штук вареників або пельменів. П’ють натуральні соки, компоти, молоко.
Через правильне харчування діти майже не хворіють. Живуть діти по 3-4 в просторих кімнатах, де є спільна шафа, ліжка, тумбочки та 1-2 письмових столи. У будинку два поверхи, великий підвал і горище. Біля хати — невеличкий город, де садять овочі, зелень, картоплю, є виноград та кілька ягідних кущів. З живності: 10 курок, 6 кіз, яких доїть лише батько, і чорна собака Рукавичка. Одягу та взуття Яремчукам не бракує, та дуже дорогих іграшок чи смартфонів діти не мають.
“Але вони добре розуміють, що не в цьому щастя. І їм…навіть заздрять друзі, бо в дівчат та хлопців з багатодітної родини удванадцятеро більше підтримки допомоги, розуміння, любові та щастя”, – кажуть у родині.
ФОТО ТИЖНЯ
