Волонтерка з Київщини Оксана Мироненко шукає в селах на Івано-Франківщині будинки, які пустують. Знайшовши їх, жінка допомагає поселитися туди людям з інвалідністю, які переїхали з інших регіонів України.
Жінка є засновницею благодійної ініціативи “Сокіл”. Її, каже волонтерка, заснувала на честь загиблої матері. Автомобіль батьків Оксани Мироненко розстріляли російські військові, коли ті намагалися виїхати з окупованої Бучі. Мама волонтерки не вижила, а батьку вдалося вибратися з авто. Деякий час він переховувався в лісі, а потім пішов шукати допомогу, пише Суспільне.
Фото: Суспільне Карпати
Засновниця благодійної ініціативи “Сокіл”, волонтерка Оксана Мироненко
Зараз Оксана Мироненко опікується людьми, яких евакуювали з лікарень Донеччини та Луганщини після початку повномасштабної війни. Спочатку, каже волонтерка, пацієнтів доправляють у медзаклади Прикарпаття, а вже потім для них вона шукає нове житло.
“Якщо є сім’я з двох людей і у них немає із собою жодних речей, немає запасу грошей, а є тільки дві пенсії, які — в процесі оформлення, і дві “переселенські” виплати, то загалом — це досить малий бюджет для того, щоб вони могли зняти собі якесь зручне житло”, — каже Оксана Мироненко.
Фото: Суспільне Карпати
Оксана Мироненко опікується людьми, яких евакуювали з лікарень на Донеччині та Лунганщині
Аби допомогти цим людям, жінка шукає закинуті хати у прикарпатських селах. Також Оксана Мироненко допомагає переселенцям оформити допомогу для оплати комунальних послуг. Жінка назвала свій проєкт “Дача у Карпатах”.
“Потрібно днями й ночами їздити, телефонувати та шукати. Мені треба кожного разу зі знайомими, з власниками чи зі старостами села говорити, пояснювати ситуацію”, — каже Оксана Мироненко.
Переселенець з Попасної Володимир Григоренко розповів, що він 43 дні переховувався від обстрілів разом з маломобільним батьком у підвалі сусіднього будинку. Однак українські військові порадили їм евакуюватися з міста.
Фото: Суспільне Карпати
Переселенці з Попасної Володимир Григоренко з батьком
“Бомбили сильно. А вже під кінець приходили військові, шукали цивільних. Коли нас знайшли, то сказали: “Йдіть, бо тут буде гаряче”. Вони допомогли мені витягнути батька з підвалу, і ми пішли”, — розповів переселенець.
Спочатку, розповідає Володимир Григоренко, дійшли до підвалу багатоповерхівки, а потім дісталися до шкільного підвалу, де теж були люди. Чоловік каже, що евакуйовуватися з батьком на візку було важко.
Фото: Суспільне Карпати
Евакуюватися з міста з батьком на візку Володимиру було важко
“В уламках, в каменях було все, колеса від візка застрягають. Над головами — стріляють. Я все тягну, а батько позаду кричить: “Караул”. Йому було боляче, бо на ньому всі речі були, я все покидав на нього. Потім дивлюся, а речі впали. Я підняв, а потім дивлюся, батько похилився, каже: “Ти мене зараз загубиш”, — пригадує Володимир Григоренко.
Свої документи чоловік загубив під час евакуації. Зараз він чекає на новий паспорт. На Івано-Франківщині йому допомагають волонтери. Володимир Григоренко розповідає, днями представниця благодійної ініціативи “Сокіл” знайшла для нього з батьком житло у селі Остриня Тлумацької територіальної громади. Вони житимуть в одному будинку із подружжям із Сєвєродонецька, де чоловік також пересувається на інвалідному візку.
Фото: Суспільне Карпати
Подружжя переселенців із Сєвєродонецька, які живуть з Володимиром та його батьком
За гроші від благодійного фонду “Восток SOS” волонтери купили переселенцям холодильник, електроплитку та змонтували пандус.Також для них облаштували літній душ та придбали портативний туалет, бо в будинку немає ванної кімнати.
Фото: Суспільне Карпати
Волонтери придбали для переселенців необхідну техніку, а також облаштували літній душ і портативний туалет
ФОТО ТИЖНЯ
