Цього разу 5-річну дитину, що захворіла на правець, доставили до Львівської обласної дитячої лікарні «ОХМАТДИТ» із Городоцького району.
Про це «Львівській газеті» розповіла головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко. За її словами, хлопчик поранив ногу, ставши на іржавий цвях. Саме через цю рану в організм маленького пацієнта потрапив збудник правця. Стан хворого – середньої важкості. Дитина в реанімації.
Хлопчик, на жаль, не мав щеплень, тому й захворів на цю важку інфекційну недугу. Наталія Тімко пропонує організувати екскурсію в лікарню для всіх батьків, які відмовляються від вакцинації. На її думку, вони швидко змінять свою позицію, якщо побачать, на які муки прирікають дітей своїми відмовами.
Цікаво, що нещодавно у Львові виявили правець у 8-річного хлопчика, який поранив палець на нозі, граючись із однолітками в селі. Хлопчик у дуже тяжкому стані, він ще бореться за життя, хоча лікарі не дають жодних втішних прогнозів.
Довідка. Правець (лат. Tetanus) – це гостре інфекційне захворювання, що вражає нервову систему, викликає тонічні й тетанічні судоми скелетних м’язових волокон, що ведуть до асфіксії. Будь-яке пошкодження шкіри чи слизових оболонок, забруднених спорами анаеробної палички Clostridium tetani може викликати це захворювання, яке у більшості випадків закінчується смертю ураженого. В Україні кількість летальних випадків від правця посідає четверте місце після СНІДу, сказу та мієлоідозу. У світі щорічно від правця гине понад 160 000 людей
Причини виникнення цієї небезпечної хвороби – мікроби й бактерії, які найчастіше живуть у ґрунті та разом з його частинками потрапляють в організм людини через різноманітні ушкодження шкіри (рани, порізи, подряпини, занози, обмороження, опіки). Як правило, тільки сильне поранення або велика відкрита рана на тілі можуть послужити сигналом для хворого звернутися до лікаря. Зі звичайними порізами до медзакладів звертаються нечасто. Тому ризик захворіти вищий саме серед тих, хто отримує невеликі ранки і порізи.
Звичайне оброблення рани антисептичними засобами не може знешкодити спори правця. Залежно від стану імунітету людини, хвороба може розвиватися швидко або повільно.
Інкубаційний період правця може становити від кількох днів до місяця. За клінічним перебігом виділяють 4 форми правця: блискавичну, гостру, підгостру і хронічну. Правець починається зі слабкості, дратівливості, головного болю, посмикування м’язів у ділянці рани. Надалі розвивається ригідність м’язів, що найперше виникає поблизу рани та у жувальних м’язах – тризм (хворому важко відкрити рот через короткотривалі судоми і біль у жувальних м’язах). Виникає тягнучий біль і ригідність м’язів шиї, потилиці, спини, поперекової ділянки. Іноді може бути біль в животі й напруження м’язів передньої черевної стінки. У зв’язку з скороченням мімічних м’язів обличчя набуває характерного вигляду «сардонічної посмішки». Виникає відчуття страху, порушується сон. Згодом тонічні судоми охоплюють всі м’язи тулуба, хворий вигинається дугою, опираючись на п’яти і потилицю (опістотонус). Притомність при правці збережена. Якщо не розпочати лікувальних заходів негайно, людині не вдасться врятувати життя.
Важкими ускладненнями правця з високою ймовірністю летального результату є асфіксія і зупинка серця. Крім того правець може сприяти виникненню переломів кісток, розривів м’язів, компресійні деформації хребетного стовпа. Нерідко ускладненням правця є пневмонія, може розвинутися коронарний спазм і інфаркт міокарда.
На жаль, у людей, що хворіли правцем імунітет до захворювання не формується, оскільки навіть дуже незначна доза токсину, здатна викликати захворювання знову.
Правець загрожує смертельним результатом у разі відсутності належних щеплень або курсу профілактики. Нині причиною смертності від цієї хвороби найчастіше є недбалість людей, тому що багато хто відмовляється щепити своїх дітей від правця і сам не дотримується режиму вакцинації.
Найефективнішим методом попередження правця є активна імунізація. Профілактичні щеплення проводять із раннього дитячого віку. Перше щеплення – у 2 місяці, друге – в 4 місяці, третє – в 6 місяців. У 18 місяців проводять ревакцинацію. Потім ще – в 6 та 16 років. Надалі кожні 10 років необхідно повторно проводити ревакцинацію, щоб підтримувати стійкий імунітет до небезпечної хвороби. Через десятиліття ефективність щеплення повністю знижується, тому потрібна повторна ревакцинація. У разі поранення можна почуватися в безпеці лише за умови, що після останнього щеплення минуло не більш ніж 5 років. Якщо ж більше, то з метою запобігання розвитку хвороби, проводиться екстрена профілактика правця.
ФОТО ТИЖНЯ
