16 травня, до Всесвітнього Дня вишиванки, у франківській фортечній галереї “Бастіон” влаштували культурно-просвітницький захід “Українська культура в об’єктиві”. Моделями, які одягнули старовинні вишиванки, стали жінки з числа ВПО.
Регіональний координатор БФ “Рокада” Святослав Лахоцький розповів “Галці“, що їхня команда хотіла підкреслити значення традиційного українського одягу та ще більше зацікавити відвідувачів народною естетикою. Тож вирішили організувати фотовиставку старовинних вишиванок і кептарів.
Він зазначає, що дуже важливо було, щоб захід мав мету єднання, тому фотомоделями обрали саме переселенок:
“Мені подобається, що зараз ВПО все частіше називають “новомістянами”. Хочеться вже відступити від будь-яких поділів, говорити про українців як про одне ціле. Багатьом з цих людей просто немає куди повертатися, тому дехто залишиться жити тут “, — каже Святослав Лахоцький.
Він додає, що переселенці хочуть глибше знайомитися з українською культурою, пізнавати своє коріння.
“Вишиванки були завжди — українці вдягали їх, коли одружувалися і коли були в супротиві — теж вдягали вишиванки та казали: “Я не здамся. Вишиванка — то є код нації. Зараз це актуально як ніколи”.
Весь представлений на виставці одяг – це приватна колекція реставратора і кушніра Михайла Вінтонюка. Половину всього він купив у людей, а решту – пошив сам. Тут автор представив 15 костюмів з різних регіонів, зокрема з Косівщини, Верховинщини, Коломийщини, Тернопільщини тощо.
“На виставці показую 15 строїв, але то тільки колекція. А є ще такі, що живуть своїм життям. Я багато всього відреставрував. Не лічив, тому не можу точно сказати, але дякуючи Богові та майстрині Антонюк, я зробив левову роботу. Деколи чую, нібито такі речі не можна вдягати, що вони мають стояти за склом і під певною температурою. Але до мене люди приходять, щоб я їм кептар відреставрував і вони могли його до церкви вдіти, — говорить кушнір.
Одна з моделей, харків’янка Олена Закревська, переїхала до Івано-Франківська у 2022 році. Жінка одягнулася в борщівську сорочку з Тернопільщини, якій вже понад сотня років:
“У мене завжди була чітка проукраїнська позиція. Хоч це не дуже прийнято тоді було, вдома я носила вишиванку при кожній нагоді: на День Незалежності, на Шевченківські дні, на самодіяльність. Але це були сучасні вироби, а коли ти вдягаєш, вишиванку, якій 100 років — ти шкірою відчуваєш, що на тобі 100 років історії.
А ще, я завжди думала, що хустки мені не личать, а виявляється, що дуже навіть личать. Саме у Франківську я зрозуміла значення слова “вбиратися”. Вбрання… Одразу відчувається оця урочистість”, — пригадує Олена Закревська.
ФОТО ТИЖНЯ
