Попри посилення відповідальності за незаконну вирубку лісів, дерева і далі безкарно нищать.
Читайте також: У боях з ворогом на сході України загинули два воїни з Косівщини (ФОТО)
У Карпатах на Косівщині працівники національного природного парку під виглядом санітарної вирубки продовжують вирубувати здорові ліси. Сухостій та старі дерева залишають, а ріжуть усе живе, пише “Курс”, повідомляє “Галка”.
На деревах, які мають рубатися, лісничі нацпарку “Гуцульщина” ставлять спеціальні мітки на початку року. Жодної ознаки, що ялиці та смереки хворі, не видно. Здорових помаркованих рослин у цьому лісі понад півсотні, йдеться у сюжеті Факти.ICTV.
“Ніяких ознак хворіб, ані трутовиків, ніяких інших пошкоджень”, – зауважує лісничий Косівського лісництва ДП “Кутське лісове господарство” Петро Пліхтяк.
Так, на землях господарював національний природний парк у липні, коли ця територія повернулася до Пістиньської ради, місцеві виявили – добротні дерева мали йти під зріз.
“Зараз, як ці дерева зрубають, тут буде екологічна проблема і поновлення вже буде неможливе”, – зазначає Петро Пліхтяк.
Така ситуація не лише на цій ділянці. В іншій частині села півсотні гектарів теж “підчищені”: від лісу, який тут за документами мав рости, залишилася десята частина.
“На цій місцевості мало бути мінімум 250-300 здорових сироростучих дерев. Вони фактично і були”, – каже в.о. головного лісничого Косівського лісництва ДП “Кутське лісове господарство” Петро Іванишин.
Цьому лісу 150 років, і на цій території нині господарює національний парк. Зараз тут проводять так звану “санітарну вирубку”.
За словами лісничого Петра Пліхтяка, вантажними автомобілями заїжджають прямо у насадження, а коли машини буксують та не можуть виїхати, чіпляються лебідками за здорові дерева і пошкоджують кору, що в подальшому призводить до їх всихання.
Місцеві підрахували, що звідси вивезли вже понад 100 м3 здорової деревини. Одне таке дерево може коштувати від 4,5 до 10 тисяч гривень. Тут понад чотири десятки зрізаних пнів, більшість – товсті. А якраз хворі рослини залишилися.
“Воно має ціну, а сухостійна деревина – не має. Якщо в державному лісовому господарстві кожне дерево чіповане, то тут є накладна, за якою можна вивезти енну кількість дерева”, – зазначає сільський голова Пістиня Тарас Бейсюк.
За три роки, відколи в Міністерстві екології звертають увагу на нищення лісів, електронний обіг їхні підлеглі в нацпарку так і не спромоглися запровадити. Жодного чіпування, жодного контролю. Ліс і далі продають за написаними вручну накладними.
“Ми ліс оберігаємо і дотримуємося належного санітарного стану в лісі. Щоб не запускати захаращення, розповсюдження хвороб, шкідників і так далі”, – переконує заступник директора НПП “Гуцульщина” Іван Копчук.
Вітровали та буреломи – головне та єдине виправдання у Нацпарку. Утім, наслідки такого “господарювання” не приховаєш – його видно навіть за десятки років. Сільська громада Пістиня звернулася до екоінспекції та облдержадміністрації з проханням вивчити діяльність національного парку.
ФОТО ТИЖНЯ
