Міністерство оборони росії 30 березня заявило, що вперше знищило українську оперативно-тактичну ракету “Грім-2”. Однак, досі не було жодних свідчень, що Україна має на озброєнні цю далекобійну зброю, над створенням якої працювала майже 20 років.
У своєму щоденному зведенні речник міноборони рф, генерал Ігарь Конашєнков поміж буденним перерахуванням “перехоплених снарядів HIMARS” вперше згадав про ракету “Грім-2”. Він не сказав, де саме і як був збитий цей снаряд, пише BBC Україна.
Міноборони також не навело жодних фото і відеодоказів.
До цього жодного разу ані українські, ані російські посадовці не казали, що “Грім-2” вже створений і готовий до використання. Але якщо цей новітній далекобійний комплекс дійсно вже став на озброєння української армії, то це може багато що змінити у війни.
Оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) дальньої дії “Сапсан” мав стати найпотужнішою українською зброєю. Принаймні, так планувалося 18 років тому за президентства Віктора Ющенка, коли вперше було оголошено про його розробку.
Він міг би вражати ціль на відстані до 500 км. До москви від українського кордону приблизно 480 км.
“Сапсан” мав в собі поєднати властивості систем залпового вогню, тактичних та оперативно-тактичних комплексів.
Роботи з його створення почалися у 2005 році, завершити цей проєкт планувалось у 2012 році, але він раптово був зупинений за президентства Віктора Януковича у 2013-му.
Про повне згортання проєкту “Сапсан” повідомив тодішній міністр оборони Павло Лебедев в червні 2013 року. Зараз він у розшуку і, за попередніми даними, переховується в анексованому росією Криму.
Про поновлення проєкту так і не було оголошено. Хоча чиновники доволі часто згадували про гостру потребу для України мати свій далекобійний ракетний комплекс.
Однак “Сапсан” не помер, а переродився на “Грім-2”. Цей менш далекобійний варіант ракетного комплексу (280 км замість 500 км) Україна почала виготовляти у 2016 році на замовлення Саудівської Аравії.
У 2018 році продемонстрували макетний зразок пускової установки “Грому”.
В лютому 2021 року тодішній міністр оборони Андрій Таран заявив, що ОТРК готовий на 80% і “необхідно зробити останній крок” та доробити його.
В березні вже поточного року наступник Тарана Олексій Резніков зазначив, що є “реалістичний план” завершити створення ракетного комплексу “Сапсан/Грім-2” вже цього року.
“Я думаю, що це дуже реалістичний шанс. Я б його назвав планом. Я персонально нещодавно був на виробництві й дивився на окремі елементи цієї програми, тому оптимістично дивлюсь і на реалізацію цього плану”.
Побоювання москви
Цей проєкт викликає неприхований інтерес кремля. І це зрозуміло. Навіть у варіанті з дальністю в 280 км цей ракетний комплекс дасть ЗСУ змогу вражати об’єкти в глибині території росії.
Є версія, що саме “Громом” українська армія завдала удару по військовій базі РФ в Новофедорівці у Криму. Принаймні, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтвердив, що це був ракетний удар, але офіційно комплексів такої дальності Київ не має.
Восени 2022 року в Дніпрі затримали інженерку місцевого конструкторського бюро Резеду Перькову, яку звинуватили в шпигунстві на користь росії. Одним із завдань для неї було розвідати, на якому етапі перебуває створення українського ракетного комплексу “Грім-2”.
В переписці з представником фсб вона заявила, що цей ОТРК станом на початок літа минулого року був “на стадії готовності і випуску виробу”.
Але слід зауважити, що рф завдала декілька ударів по підприємствах в Дніпрі і Павлограді, де збирають “Грім-2”. Міноборони РФ в своєму зведенні 30 вересня 2022 року прямо заявило, що “знищило цехи зі збирання українських оперативно-тактичних ракет “Грім-2” території заводу “Південмаш” в Дніпрі.
Отже, реальний стан готовності, а тим більш існування вже готового до використання виробу викликає великий скепсис у військових експертів.
Михайло Жирохов, військовий історик і аналітик, для BBC Україна:
“Фактично в 2019 році активні роботи по цьому проєкту (Сапсан/Грім) були заморожені. Було певне фінансування в 2020-21 роках, яке поволі йшло-йшло, але станом на 2022 рік, за моїми даними, було всього виготовлено два двигуни для цих ракет. Це основний елемент.
Це робив “Південмаш” і це було більш менш доведено до ладу.
Але почалися масовані ракетні обстріли і на Південмаш регулярно прилітало. Чи була в таких умовах можливість зробити ще щось для цього проєкт? Дуже важко сказати.
По-перше, проєкт з самого початку робився на саудівські гроші. Можливо, якась частина комплексу і була на території Саудівської Аравії станом на 2022 рік. Але це все “вилами по воді писано”.
Тому, якщо щось і було зроблено, то це було в одиничному екземплярі і я не думаю, що ось прям зараз ЗСУ вирішили це використати і до того ж не зрозуміло по яких цілях.
Чи можуть бути відео-і фотодокази збиття? Дуже мало чого падає на землю від знищеної ракети, якщо вони були збиті, наприклад, снарядами С-400 і С-300. Вони мають потужну бойову частину і збитий об’єкт фактично розпилюється на атоми і з’ясувати, що це було, аналізуючи, те що впало на землю, дуже-дуже важко. Фактично неможливо.
Це якщо припустити, що росіяни дійсно щось збили, а не їм це привиділось.
Щодо “Грому”, то треба зазначити, що для завершення його створення потрібні спеціальні полігони і обладнання, яке є унікальним. Це не те обладнання, яке є в інших країнах, воно було унікальне і саме для цих двигунів створене”.
ФОТО ТИЖНЯ
