
Прикарпатка Надія Богович ще у 2015 році почала допомагати військовим, як волонтерка, доправляла допомогу на передову. А у 2016 році долучилась до одного з підрозділів.
Про це пише “Галка” з посиланням на Обертинську селищну територіальну громаду.
Надія Богович родом із села Гарасимів. Жінка у 2016 році вступила до лав тактичної групи ДУК ПС “Сапсан”, яка займалась глибинною розвідкою й провела не одну успішну операцію зі звільнення позицій і знищення противника.
У складі цієї групи Надія Богович брала участь у боях за Мар’їнку, Піски, Шахту Бутовку, Кам’янку, біля Донецького аеропорту, Жованку. Двічі отримувала контузію.



З 2018 року — військовослужбовиця 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила. У 2019 році Надія брала участь у звільненні територій біля Мар’їнки. Зокрема, Надія отримала кілька бойових нагород за активну участь у роботі диверсійно-розвідувальних груп.
Потім були Красногорівка, Світлодарськ, Новолуганськ, Миронівське. І вже на початку 2022 року — Попасна. Саме тут її застало повномасштабне вторгнення. Після — бої за Врубівку, Комишуваху, поранення, лікування — і знову фронт: Херсонський напрямок, звільнення Давидового Броду, Бахмут, Торецьк.



“На війні немає чоловічої чи жіночої роботи”, — розповідає жінка-боєць. — Усі ці роки я гартувала свій характер. Та найстрашніше — це втрачати. Скільки раз доводилось бачити сльози в очах чоловіків! І це нестерпно боляче… Коли я пішла воювати, моїй дочці Аліні було 15 років. Вона мене чекає — і ця любов зігріває і допомагає у реаліях воєнних буднів”, — каже Надія.
Майже рік Надія Богович брала участь у боях за Часів Яр — уже як командирка саперної розвідки. Нині вона має звання молодшого лейтенанта та обіймає посаду командирки взводу дистанційного мінування.