Набиває тату під обстрілами: історія прикарпатського воїна-художника Михайла Остап’юка (ФОТО)
28-річний штурмовик Михайло Остап’юк з Делятина п’ятий рік служить у ЗСУ. У перервах між боями він набиває татуювання побратимам просто в окопах під канонади ворожих гармат, пише картини на підтримку армії та мріє після перемоги відкрити тату-салон під назвою “Бліндаж”.
Про це пише Галка з посиланням на «Західний кур’єр».
Михайло Остап’юк – сьома дитина у багатодітній родині з Делятина. Талант до малювання виявився ще у шкільні роки. Кілька років він працював у Києві затребуваним тату-майстром, художником-стінописцем храмів та майстром дизайнерського розпису закладів відпочинку. У 2020 році повернувся додому і підписав трирічний контракт у місцевій військовій частині. Повномасштабна війна застала його у війську, а у травні 2023 року йому вдалось перевестись до 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Бойове хрещення та контузії
Бойове хрещення Михайло отримав ще на шляху в зону бойових дій, коли ворог обстріляв їхню колону поблизу села Нестерянка на Запоріжжі. Як стрілець-штурмовик він дев’ять місяців воював у складі бригади на Запорізькому напрямку під час контрнаступу.
За цей час пережив важку контузію та втрату побратимів. Одного разу після виходу з позиції їх почали обстрілювати танки. Побратиму, який йшов позаду, відірвало руку, врятувати його не вдалось. Михайла ж засипало у бліндажі від прямого попадання. Коли він прийшов до своїх напівпритомний, у ротного був шок – адже по рації передали, що боєць вже “двісті”. Виявилось, що майже кілометр він йшов замінованою посадкою.
Зараз воїн продовжує службу на Сумському напрямку у складі 216-го батальйону 125 окремої важкої механізованої бригади. Під час останньої ротації їхня група потрапила в оточення у селі Рижівка. Чотири доби вони сиділи в окопі без води та їжі під постійним контролем ворожих дронів. Врешті прийняли рішення виходити на прорив.
“Один з побратимів каже: «Хлопці, ще не народився той кацап, який має нас сьогодні убити». Ми помолились і вийшли”, – розповідає Михайло.
Усі четверо вийшли живими, хоча й контуженими.
“Польовий тату-салон” у бліндажі
За свій талант Михайло отримав на фронті позивний PICASSO. Коли побратими дізнались про його вміння робити татуювання, він не випускав із рук тату-машинку. У перервах між бойовими завданнями воїн набивав візерунки побратимам прямо в бліндажі під обстрілами. Звертались до нього військові з усієї бригади – штурмовики, артилеристи, мінометники, бойові медики, дронщики, офіцери. За дев’ять місяців на Запоріжжі PICASSO забив татуюванням майже всіх, хто був поруч.
“Бувало, бив тату під час обстрілів. Навколо гепає, на голову земля сиплеться, а ми “татуху” набиваємо. Коли треба попрацювати – зняв рукавички, відпрацював, покурив і продовжував робити тату”, – розповідає він.
У окремому рюкзаку воїн завжди має все необхідне обладнання – тату-машинку, ліхтарик, мазі, голки, антисептики, фарби.
Найчастіше військові набивають символіку своїх підрозділів, зображення козаків-характерників, звірів та птахів, тризуб, імена дітей та коханих, патріотичні вислови. Найоригінальнішим тату стало зображення пінгвіна із автоматом і піднятим середнім пальцем – його замовив побратим з позивним Фукіс.
Воїн зізнається, що татуювання для багатьох стало способом ідентифікації.
“На жаль, багато хлопців, яким я робив татуювання, зараз вже немає у живих. Деяких з них впізнавали саме по тату. І це найбільше болить”, – каже PICASSO.
Окрім татуювань, Михайло пише картини, а виручені кошти спрямовує на потреби ЗСУ. У 2024 році він створив копію картини “Соняхи” словацького художника Радо Явора, присвяченої загиблому Герою України. Волонтери продали роботу за 120 тисяч гривень і купили позашляховик для бійців на Покровський напрямок.
Перебуваючи на бойовій позиції на Сумщині, після чергового масштабного обстрілу Києва, внаслідок якого загинули діти, Михайло написав особливу картину. На ній зображено двох ангелів із жовто-синіми крилами на фоні зруйнованих палаючих будинків.
“Найбільша трагедія війни – те, що гинуть діти. Як батька, мене переповнює лють і ненависть до загарбників. Я писав цю картину в бойових умовах під обстрілами, коли від вибуху розлітались пензлики і фарби. Вона дорога мені, як пам’ять про пережите”, – розповідає воїн.
Цю роботу він не продає, хоча багато людей хотіли б придбати.
Зараз PICASSO завершує написання чергової картини для збору на протез побратиму, який втратив ногу на війні.
Джерелом сили та мотивації для Михайла є його сім’я – дружина Катерина, семирічна донечка Аня та синочок Іван. Наразі родина в очікуванні третьої дитини. Також на повернення захисника чекають мати, троє старших братів, троє сестер та дев’ять племінників.
Після перемоги України воїн-художник мріє розвинути улюблену справу і відкрити власний тату-салон. Символічну назву для нього він уже придумав – “Бліндаж”.
ФОТО ТИЖНЯ
