Нам є куди звозити й що “продати”, – тревел-блогер Влад Хільченко про туризм в Україні (ВІДЕО)

Автор: Застава Максим

04 Лис, 2023 20:17

Поділитись публікацією
Нам є куди звозити й що “продати”, – тревел-блогер Влад Хільченко про туризм в Україні (ВІДЕО)

Влад Хільченко — автор каналу “Однією Правою” про мандри у YouTube на 215 тисяч підписників. Він поділився думками щодо актуальності тревел-контенту під час війни, що думає про забудову Свидовця для гірськолижного курорту, як йому дався перехід на українську, а також розповів наскільки складно йому було морально відновитись після втрати руки.

Читайте також: Хочете жити в незалежній країні — йдіть воювати подалі від дому, — Сергій Філімонов з батальйону “Вовки Да Вінчі” (ВІДЕО)

Про це пише “Галка” з посиланням на “Розмову“.

– Яка твоя позиція щодо забудови Свидовця?

– Моя думка така, що Буковелю потрібна конкуренція, потрібно його розвантажити, бо попит таки є, люди їздять на якісь конференції туди, просто відпочивати, кататись — це потрібно і це люди роблять. Але той план побудови, від якого я відштовхувався, який я бачив, мені він виглядає занадто великим. Прямо супер великі апетити у тих, хто це планував.

Україна, на жаль, через війну, зараз з’явилась на мапі світу набагато більш яскраво.

Якщо в правильному напрямку розвернуть туризм в Україні, якщо зроблять інфраструктуру для цього, якщо те, що вже є будуть підтримувати й правильно розповідати, правильно продавати наш колорит, нашу кухню — туризм може бути бюджетонаповнюючою галуззю. Нам є куди звозити людей і що “продати”.

– Як тобі дався перехід на українську?

– Я спілкувався російською в Харкові, тому що мені так було комфортніше, тому що родина спілкується російською, друзі, все оточення російськомовне і я не бачив раніше в цьому особливих проблем. Але коли я приїжджав в українськомовне середовище, то спілкувався  з друзями, в закладах, з місцевими українською. Тому нестачі у практиці у мене не було, тому що я нерідко заїжджав у Карпати, на захід, де я спілкувався українською.

Моя позиція завжди була такою, що у нас є одна державна мова,  її всі мають знати, нею мають бути усі канали, документи тощо, але якою мовою спілкуються люди — це вже їхні проблеми. Тобто, це питання не було для мене у топ-3 пріоритетів. Скажімо, було не найбільш актуальним.

Після початку вторгнення захотілось повністю відокремитись культурно і ментально. Цей процес відбувся у мене максимально плавно і нейтрально, тому що я завжди володів і колись навіть ЗНО з української склав на 194 бали. Це була для мене така ж зрозуміла і природна мова як була російська.

Я довго відновлювався ментально, час від часу накатувала депресія, перші пів року — це взагалі був морок. Я дуже швидко повернувся у спорт і це, можливо, мене підтримало. У нас дуже сильне ком’юніті американського футболу. Спорт почав повертати мені віру у себе, що не все гайки, що щось ще таки я можу. Мені було дуже складно, була зневага до себе самого. Це був доволі складний шлях.

Додамо, що проєкт “Розмова” – це не класичне інтерв’ю, це – відверта та щира розмова двох людей про всі ті події, які зараз відбуваються в Україні.

“Ми говоримо про дуже серйозні та складні речі, але ми не забуваємо інколи посміхатися і не відходимо від світлої сторони, адже добро і світло обов’язково переможе!”, – ділиться Сергій Лиховида.