Олексій Середа — головний сержант, технік одного з систем навігації 114-ї бригади тактичної авіації з позивним “Панда”. Його основне завдання — забезпечення точного та безпечного функціонування навігаційної системи для бойових вильотів авіації. Під час бойового завдання разом із трьома побратимами взяв у полон 11 ворожих військових.
Про це пише “Галка” з посиланням на 114 бригаду.
Він розповідає, що в середині 2024 року, за плановою ротацією, його відрядили до Харківського Національного університету Повітряних Сил для виконання бойових завдань у складі зведеного батальйону “Материк”. Воїни тримали оборону на Вовчанському напрямку, зокрема в населеному пункті Стариця Харківської області. Олексій виконував обов’язки командира відділення.
“В моєму підпорядкуванні були справжні професіонали, і під час кожного бою ми діяли злагоджено, як єдиний механізм. 30 вересня я був на бойовому завданні на спостережному пункті у селі Стариця. О 08:43 отримали повідомлення, що до нас проривається ворожа штурмова група. Старший на позиції відразу наказав: “Готуватися до бою!”. Ми зайняли вогневі точки й були готові до зустрічі з противником. О 14:30 ми почули голоси ворожої піхоти. Після того, як ми побачили противника, відкрили вогонь”, – розповів Олексій.
Панда згадує, що бій був запеклим, але вони мали підтримку ударних безпілотників від сусідніх підрозділів. Ворог був змушений сховатися в підвали сусіднього будинку.
“Завдяки підтримці операторів дронів ми дізналися, де саме сховалася ворожа піхота. Тому вирішили підійти до підвалу та закидати його гранатами. Після застосування великої кількості гранат ми вирішили запропонувати ворогу здатися. Через кілька хвилин 11 ворожих солдатів без зброї вийшли з підвалу і здалися в полон. Ми були в шоці — нас було лише четверо, а їх цілих 11! Це було неймовірно”, – пригадує Панда.
Олексій додає, що ця “пригода” на цьому не закінчилася. Коли вони конвоювали полонених, на них напали ворожі дрони. Вони скинули боєприпаси, і “Панда” отримав поранення в ліве передпліччя.
“Від адреналіну сильного болю я не відчував, тож продовжував зв’язувати полонених. Було боляче, але емоції переважали будь-який біль”, – зазначає Олексій.
Бійці дочекалися резервної групи, яка зібрала полонених, а Олексія евакували на більш безпечну позицію. Ввечері він уже був у військовому госпіталі. Після лікування повернувся до служби.
“Я не вважаю себе героєм, — каже Олексій. — Я просто виконую свій обов’язок, як і всі мої побратими. Ми стали на захист своєї країни та захищаємо свої сімʼї, щоб наші діти не знали що таке війна”, – каже Олексій Середа.
ФОТО ТИЖНЯ
