“Не бачити – не означає не відчувати”: як незрячий Андрій Сидорук відкрив масажний кабінет у Коломиї (ВІДЕО

У Коломиї незрячий чоловік Андрій Сидорук відкрив власний масажний кабінет, де надає різні види масажних послуг.

Про це пише “Галка” з посиланням на НТК.

Зараз Андрію 36 років. Він родом із Калуського району, наразі мешкає на Коломийщині. Чоловік здобув фах практичного психолога-викладача в Прикарпатському університеті, а нещодавно став медбратом-масажистом. Закінчив Генічеський фаховий коледж, який з початком повномасштабної війни переїхав до Івано-Франківська.

Коли Андрію Сидоруку був рік, лікарі були змушені видалити йому очі через важке захворювання.

“Пухлина очного дна, рік і п’ять в місяць мені вже зробили операцію. Повністю видалили очі”

Він пам’ятає лише контрасти світла і темряви, а уявлення про світ базується на відчуттях.

“Я зі снів знаю, що таке, ну, яскраве біле світло і темне і все”

Масажем займається давно, адже ще в школі проходив курси масажу, а згодом були спеціалізовані навчання. І ось тепер, після того як вісім місяців проходив практику в військовому госпіталі, Андрій відкрив власний масажний кабінет, де надає близько десяти послуг.

“Це в мене приватний кабінет. Масажні послуги різних видів масажів. Класичний масаж, лімфодренажний, суха техніка, спортивний масаж, релакс-масаж, баночний масаж, медовий, антицелюлітний. Ну і також метод сухої совки ще використовуємо. Проходив курси в рівному, в академії. Це, коли в тригранітні точки ставляться голки. Стимулятором ми з ними працюємо. Людям стає легше”

За словами Андрія, для того, щоб бути масажистом, необов’язково бачити – важливо відчувати, що дозволяє краще визначати потреби клієнтів. Він також зазначає, що не дозволяє зовнішній темряві впливати на своє внутрішнє світло. До кабінету приходять люди після тривалого сидіння в офісі, після травм або складних життєвих обставин.

“Як мінімум для зняття напруги – це потрібно кожному. А от вже в лікувальних цілях це треба вже дивитись по ситуації”

Тим, хто має порушення чи втратив зір, Андрій каже: “Це не вирок, це просто інший шлях, важкий, але все можливо”.