Не дати Маріуполю розчинитись. Вже майже два роки в Івано-Франківську працює центр “ЯМаріуполь”, який став місцем опіки і єднання мешканців тимчасово окупованого міста з Донеччини та його району.
У цьому відео Галка розповідає, як виник центр, хто в ньому працює та кому він допомагає.
Сюди ми завітали у день музичного свята YAMARIUPOL CITY FEST. Це – спроба відновити хоча б у такому форматі масштабний музичний MRPL City Fest. Цей традиційній літній фестиваль місто приймало на піщаному березі Азовського моря, де впродовж кількох днів виступали десятки українських та європейських виконавців.
“Це було неймовірне видовище на декілька днів, тому що звідусюди з’їжджалися не тільки з України, а й Європи, і звучали саме європейські мелодії і українські. І у маріупольців, і гостей міста була можливість доторкнутися до найкращого, що було”, – каже вихователька дитячого простору Лідія Красновська.
В Івано-Франківську свято зробили у меншому масштабі і для діток від шести років.
На учасників YAMARIUPOL CITY FEST чекали різноманітні розваги – караоке, дискотека, майстер-клас та частування. А найцікавішим моментом був квест кімнатами центру. Діти разом відгадували загадки, пов’язані з історією рідного міста, пригадували цікаві і важливі локації Маріуполя, розклеювали фотографії на карті.
“Сьогодні я перша знайшла листівку, отам біля бойлера, у цій синій штуці. І відгадала загадку”, – тішиться шестирічна Лєра.
“Все сподобалося тут, тут весело і є чим гратися”, – додає шестирічний Ренат.
Одна з організаторок свята для малечі – Лідія Красновська. У Маріуполі була вчителькою української мови та літератури, нині вихователька дитячого простору. Каже, важливо берегти у дітей пам’ять про рідне місто.
“Ми ж маємо розуміти – хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. У нас до війни було повноцінне своє життя, і місто Маріуполь розвивалося як українське, європейське місто. І незважаючи ні на що, ми знаємо, ми впевнені, що маємо почекати до того, щоб бути готовими повернутися назад, відбудовувати місто, яке стане ще краще. Тому наша задача, як вихователів, долучитися до того, щоб зберегти той код ідентифікації маріупольців”, – каде Лідія.
З онуком на свято прийшов, як він сам себе називає, тричі біженець Юрій Сумець. До 2014 чоловік жив у Мар”їнському районі на Донеччині, потім переїхав в Маріуполь. Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 – на Сумщину, де продовжував займатися фермерством. Тепер і там небезпечно, тож перебрався до доньки у Франківськ. Тут допомагає їй з двома онуками, поки зять захищає Україну.
“Наш внук вже три рази був на цих заходах, він дуже довольний. Йому це подобається, в нього купа емоцій. Після всіх цих речей, що сталося з Маріуполем, це дуже гарний центр, він нам дуже допомагає. Є ностальгія по рідному місту. Ми думаємо, що повернемось обов’язково. Дякую цьому центру. Вони гарні речі роблять для своїх земляків”, – каже Сумець.
Дитяче навчання і дозвілля – одна з багатьох справ, яку робить ЯМаріуполь в Івано-Франківську.
Цей центр відкрився влітку 2022 як ініціатива Маріупольської міської ради і за підтримки донорів з усього світу. Насамперед – для організації видачі гуманітарної допомоги (продукти, гігієнічні набори, одяг, постільна білизна тощо) вимушеним переселенцям. Одразу запрацювала і юридична підтримка, міні-ЦНАП, консультації психолога та сервіс “Помічник ветерана” – аби вирішувати проблеми Захисників. Ще є медична допомога – консультація терапевта і навіть видача деяких ліків. Окрім згаданого дитячого простору, працює коворкінг. І є великий проєкт Послуг Турботи, про який згодом розповімо детальніше.
Керівниця центру ЯМаріуполь в Івано-Франківську Ольга Крохмальова розповідає, що від початку роботи до її команди за допомогою звернулися близько 2500 людей. І сьогодні в постійному супроводі близько 1200 родин.
“Не знімається запит на гуманітарну допомогу. Це, переважно, продукти харчування та засоби гігієни. Є точково різні потреби, є запит на медичну допомогу, на ліки. Зараз люди розуміють про турботу, про здоров’я, у багатьох стан здоров’я після повномасштабного вторгнення, після пережитого, погіршився. Запитують про юридичну допомогу, особливо питання з приводу майнових питань. Це прийняття спадщини, компенсація за зруйноване або знищене майно, встановлення правовласності, відновлення документів. Це все потребує допомоги”, – пояснює Ольга.
А ще у центрі допомагають маріупольцям знайти роботу чи навіть освоїти нову професію. За місяці роботи менеджер з персоналу Микола Морев сприяв працевлаштуванню понад 150 людей, з них понад 10 якраз після навчання новій справі.
“Починаючи від водія швидкої до конструкторів, директорів, лікарів. Багато кого влаштували”,- розповідає Микола.
Наприкінці 2023 на базі центру ЯМаріуполь почав діяти Побутовий центр – це комплекс так званих послуг турботи. В одному місці за нижчу від ринкової плату можна відвідати перукаря, майстриню манікюру, стоматолога, скористатися пральнею, замовити ремонт одягу чи попрацювати у коворкінгу.
“Мені, як мешканці Маріуполя, це дуже потрібно. Дуже було важко, коли я сюди приїхала – я не могла знайти собі перукаря, майстра манікюру, бо коли приїжджаєш в нове місце, ти не знаєш, куди звернутися. А тут ти приходиш, тут є все. І стоматолог, і прачка і швачка. Це дуже зручно”, – пояснює менеджерка Побутового центру “ЯМаріуполь” Анастасія Ратькова.
Перукарка Ольга Бахтар теж з міста Маріуполь. Зізнається – у перші місяці повномасштабного вторгнення повертатися до роботи було емоційно важко. Зараз знову займається улюбленою справою, ще й в команді земляків, що додатково підтримує.
“Спочатку, як приїхала у Франківськ, була в трошки шоковому стані, було не до роботи. Потім, вже як адаптувалася, то мене запросили з центру наші колеги. І тут дуже добре. Тут, розумієте, як вдома”, – ділиться Ольга.
Окрім послуг перукаря, найпопулярнішими є відвідини стоматолога і кравчині. Тут лагодить і підшиває одяг Світлана Криворучко. Є сучасні машинки та інші речі для дрібного ремонту.
90% працівників центру “ЯМаріуполь” – з Донеччини або інших прифронтових областей. Маючи можливості і вибір, ці люди залишилися в Україні.
Як Тетяна Житкова, яка опікується пральнею. Вдома була головою ОСББ на лівому березі міста. Майже одразу ця частина Маріуполя, через підірвані мости, була відрізана від України.
“Нас “асвабаділі” – від будинків, домів, нормального життя, від всього…Виїжджали через росію у Європу. Але дім є дім, і ми повернулися сюди, в Україну. Всім хочеться до рідного”, – згадує Жидкова.
За понад два роки врятовані мешканці Маріуполя, які розкидані по цілій Україні та світі, змогли прилаштуватися до обставин війни. Та залишаються проблеми, без яких планувати майбутнє тяжко.
“Найважливіша потреба – це житло, звісно. Бо людям немає куди повернутися, в окупацію люди не хочуть повертатись. Виїжджати за кордон теж не всі готові, бо люди хочуть приносити користь своїй країні і почувати себе вдома. І мешканці з тимчасово окупованих територій не отримують наразі компенсацію за зруйноване та пошкоджене майно. І відповідно зараз, коли частково зменшені категорії населення, які отримують виплати ВПО, це питання ще більше загострилось”, – каже Ольга Крохмальова.
Як емоційно розвантажитися від війни? Як вивчити і пізнати нове місто, в якому живеш? За реабілітацію маріупольців через культурні заходи відповідає Наталя Ольхова. Для вимушених переселенців чи не щотижня організовують похід на вистави й екскурсії. Організували різні гуртки рукоділля. В спільноті виник дорослий і дитячий хор – вони вже виступали в Івано-Франківську і у сусідніх областях. Таке дозвілля дозволяє морально відпочити і швидше адаптуватися до життя в нових умовах, каже зі свого досвіду Наталя.
“Я в Маріуполі була заступником директора міського палаца культури «Чайка». І коли виїжджали з Маріуполя, всередині була пустота.. У незнайомому місті, не знаєш, куди піти і куди звернутися. Тож коли почали відвідувати визначні місця, театр (у вас дуже класна трупа, навіть маріупольці, які не ходили в театр, зараз із задоволенням ходять), ти починаєш просто відволікатися хоч трохи від проблем. Зануритись в культурне життя – це дуже добре і доречно”, – каже Наталя Ольхова.
Франківські маріупольці об’єдналися і у волонтерській допомозі – плетуть сітки для Захисників, збирають бляшанки для окопних свічок, відправляють гуманітарну допомогу у прифронтові області. Ці справи часто роблять і з франківцями. На думку Ольги Крохмальової, це сприяє єдності українців.
“Минуло два роки з початку повномасштабної війни. Звісно, ми не можемо сказати, що в нас тут купа друзів, ми знайшли близьких, але в нас є люди, які знайшли своє кохання, навіть народили дітей”, – радіє керівниця франківського центру “ЯМаріуполь”.
Центр ЯМаріуполь став місцем єднання людей, котрі втратили майно, близьких, звичне мирне життя. І водночас залишається центром віри, що маріупольці зможуть повернутися додому і зробити рідне місто ще кращим, ніж раніше.
“Поки люди до нас приходять, мабуть, наші послуги справді потрібні і важливі. І ми працюємо не лише для того, щоб допомогти в гуманітарному плані, а для того, щоб зберегти маріупольців, зберегти нашу громаду. Щоб не дати Маріуполю розчинитися. Сподіваємося, що після деокупації, ми зможемо так же дружньо повернутися у своє місто”, – впевнена Ольга Крохмальова.
До слова, розмови про післявоєнний український Маріуполь – реальна робота, до якої вже долучені і ВПО у Франківську. Як і минулого року, у 2024 тут планують провести зустрічі маріупольців і міської влади – говоритимуть і плануватимуть візію свого міста.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
ЯМаріуполь
Читайте також: У Франківську влаштовують акцію-нагадування про полонених азовців: 560 днів у полоні
ФОТО ТИЖНЯ
