Не просто коригування, а зміна доступності інструменту: ОПОРА про зміни до петицій у Франківську

В Івано-Франківську планують збільшити поріг для збору петицій та скоротити час для їх збору. “Галка” розпитала про таке рішення радник з правових питань Павла Романюка Громадянської мережі ОПОРА.

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк пояснює, що закон дозволяє громадам самостійно визначати кількість підписів та строки їх збору.

“Юридично громада справді має право визначати кількість підписів і строки збору. Закон України “Про звернення громадян” передбачає, що вимоги до кількості підписів на підтримку електронної петиції та строки їх збору визначаються статутом територіальної громади”, — каже Романюк.

Водночас, за його словами, важливим є питання пропорційності таких змін.

“Йдеться про підвищення порогу з 250 до 500 підписів і скорочення строку збору з 90 до 14 днів. За чинної моделі потрібно зібрати в середньому приблизно три підписи на день. За нової — майже 36 підписів на день. Тобто інтенсивність збору підписів зростає приблизно в 13 разів”, — зазначає експерт.

На його думку, це вже не просто технічне коригування, а зміна доступності самого механізму електронних петицій.

“Проблема виникає тоді, коли високий поріг і короткий строк поєднуються. У такому разі електронна петиція може стати інструментом не для широкої громадської участі, а переважно для тих, хто вже має організовану аудиторію або адміністративний ресурс для мобілізації”, — вважає Павло Романюк.

Водночас він звертає увагу на те, що запропонована модель для Івано-Франківська виглядає жорсткішою порівняно з іншими містами подібного масштабу.

“Якщо порівнювати з іншими громадами, то окремо можна знайти або вищий поріг, або коротший строк. Але саме комбінація 500 підписів і 14 днів для міста такого масштабу виглядає жорсткою”, — зазначає експерт.

Він наводить приклади інших міст:

• у Рівному для розгляду петиції потрібно щонайменше 250 підписів за 45 днів;
• у Тернополі — 300 підписів за 30 днів;
• у Чернівцях — 200 підписів за 30 днів;
• у Луцьку — близько 300 підписів за приблизно два тижні;
• у Хмельницькому — 500 підписів за 90 днів.

На думку експерта, проблема полягає не лише у самому порозі або строках окремо, а в їх поєднанні, що може змінити доступність інструменту для мешканців. Високий поріг або короткий строк не є проблемою самі по собі, однак їх поєднання може суттєво ускладнити громадську участь.

“Петиція має бути не лише фільтром від несерйозних ініціатив, а насамперед реальним інструментом участі громади. Якщо правила такі, що ними можуть користуватися переважно організовані групи або ті, хто має ресурс для швидкої мобілізації, інструмент втрачає свою демократичну функцію”, — каже він.

В ОПОРІ також звертають увагу на можливу юридичну колізію. За словами Романюка, чинний Статут Івано-Франківської міської територіальної громади містить норму про 250 підписів, зібраних упродовж 90 днів. Однак, редакція виявила у проєктах рішень, що планують внести зміни й до самого Статуту.

Павло Романюк каже, що під час зміни правил електронних петицій слід враховувати не лише кількість населення громади, а й низку інших критеріїв.

“Має враховуватися не лише кількість населення, а в сукупності кілька критеріїв одночасно. Це пропорційність — поріг має відповідати розміру громади, кількості активних користувачів сервісу та реальній практиці подання петицій і не бути надмірним. Потрібно оцінювати, чи створюються бар’єри, чи ні. Також важливо перевірити, чи зручно створювати, знаходити та підписувати петиції, чи немає технічних бар’єрів, а також які є способи ідентифікації користувачів”, — додає експерт.

Окремо він наголошує на необхідності аналізу попередніх петицій — зокрема їх кількості, тематики та ефективності впливу на рішення влади.

Експерт додає, що навіть якщо петиція не набере необхідної кількості голосів, відповідно до закону вона все одно має розглядатися як звернення громадян. А самі петиції можуть розглядатися як виконавчим комітетом, так і міською радою, однак відповідь має надаватися від імені уповноваженого органу або посадової особи.

Окремо експерт звертає увагу на норми Статуту Івано-Франківської міської територіальної громади, який декларує мету встановлення чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права жителів на участь у місцевому самоврядуванні.

Він також посилається на міжнародні стандарти, зокрема додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування, який гарантує право громадян брати участь у справах місцевої влади. За його словами, Україна цей документ ратифікувала, а отже обмеження такого права мають бути необхідними та пропорційними.

Крім того, рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо участі громадян у місцевому публічному житті передбачають уникнення надмірно жорстких вимог та врахування доступності механізмів участі для різних груп населення.

“Електронна петиція — це не привілей для добре організованих груп, а інструмент участі жителів громади. Якщо правила встановлюються так, що ними можуть користуватися переважно ті, хто вже має мобілізовану аудиторію, цей інструмент втрачає свою демократичну функцію”, — підсумовує експерт.

Як писала “Галка”, міська рада планує суттєво ускладнити збір франківцями електронних петицій.