“Не варто дарувати хворобі час”: онколог Максим Тур про рак та його ранню діагностику

Теми: Детально, Життя, Франківські новини
“Не варто дарувати хворобі час”: онколог Максим Тур про рак та його ранню діагностику

Онкологічні захворювання залишаються однією з головних причин смертності у світі. Водночас сучасна медицина стрімко розвивається, відкриваючи нові можливості для ранньої діагностики, ефективного лікування та покращення якості життя пацієнтів.

Про сучасні методи лікування онкологічних захворювань, важливість раннього виявлення раку, новітні підходи в онкології та поширені запитання пацієнтів читачам “Галки” розповів лікар-онколог Максим Тур з клініки “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.

– Чому, на вашу думку, слово “рак” досі викликає у людей найбільший страх серед усіх діагнозів?

– Тому що в суспільстві рак досі часто сприймається як вирок. Люди бояться не лише смерті, а й болю, важкого лікування, втрати працездатності та великих фінансових витрат. Водночас це уявлення значною мірою застаріло: сьогодні багато онкологічних захворювань успішно лікуються або роками контролюються. Я намагаюся вести просвітницьку роботу серед населення України, щоб люди зрозуміли: рак — це не вирок, але з ним, на жаль, може зіткнутися будь-хто.

– З вашого досвіду, чи змінилося ставлення жителів Івано-Франківщини до онкологічних захворювань за останні роки?

– Так, люди стали більше цікавитися профілактикою, відкритіше говорити про рак і частіше ставити лікарям конкретні запитання. Особливо це стосується молодих людей. Але страх і недовіра все ще залишаються. Частина пацієнтів досі спочатку шукає поради в інтернеті, вдається до народних методів або чекає, що симптом мине сам.

– Чи стали люди частіше звертатися на профілактичні огляди?

– Певна позитивна динаміка є, особливо серед молодших людей. Але системної культури профілактичних оглядів у нас поки що немає. Дуже часто людина приходить не тоді, коли почувається здоровою, а вже тоді, коли щось болить. Проте скринінг якраз і потрібен до появи симптомів.

Я щойно повернувся з конференції щодо раку грудної залози, і там наводили цікаву статистику. У Німеччині 53% жінок проходять скринінг на рак грудної залози, натомість в Україні — лише 13%. Цифри, на жаль, говорять самі за себе.

– Які види раку сьогодні найчастіше виявляють в Україні та на Прикарпатті? Чи є захворювання, поширені саме в нашому регіоні?

– Серед найпоширеніших в Україні — рак молочної залози, передміхурової залози, легень, шкіри, а також товстої та прямої кишки. Структура захворюваності відрізняється у чоловіків і жінок. За останніми даними Національного канцер-реєстру, ці локалізації стабільно становлять значну частину нових випадків.

Я б не говорив, що існує якийсь окремий “прикарпатський рак”. Можливі регіональні відмінності через вік населення, поширеність куріння, спосіб життя, доступність діагностики та якість реєстрації випадків, але для таких висновків потрібна окрема та якісна статистика, а не дані для галочки.

– Чому багато людей відкладають візит до онколога навіть тоді, коли помічають тривожні симптоми?

– Найчастіше саме через страх. Людина думає: “Краще я не знатиму”, “Буде що буде” або “Зі мною цього точно не станеться”. Додаються сором, нестача часу, побоювання щодо вартості лікування та надія, що все мине само.

Але відкладання не змінює діагноз — воно лише забирає дорогоцінний час, коли лікування було б набагато простішим та ефективнішим.

– Наскільки сьогодні змінилися можливості лікування онкологічних захворювань?

– Дуже суттєво. Крім операції, хіміотерапії та променевої терапії, сьогодні використовують таргетні препарати, імунотерапію, гормональне лікування, молекулярно-генетичне тестування. Ми дедалі частіше лікуємо не просто “рак певного органа”, а конкретний біологічний підтип пухлини. Навіть при четвертій стадії в окремих випадках захворювання можна контролювати роками.

Але, на жаль, не завжди таргетна терапія чи імунотерапія покривається державою. Якщо певні таргетні препарати й бувають безкоштовними для пацієнта (хоч і далеко не всі), то з імунотерапією — справжня біда. Вона повністю лягає на плечі пацієнтів і є доволі “фінансово токсичною”.

– Яку роль відіграє рання діагностика і які види раку сьогодні найкраще піддаються лікуванню саме завдяки своєчасному виявленню?

– Рання діагностика часто визначає не лише шанси на одужання, а й обсяг лікування. На ранній стадії іноді достатньо невеликої операції, тоді як на пізній може знадобитися тривале комплексне лікування.

Особливо добре при своєчасному виявленні лікуються багато випадків раку молочної залози, шийки матки, товстої кишки, шкіри, щитоподібної та передміхурової залоз. Але важливо враховувати не тільки локалізацію, а й стадію та біологічні особливості пухлини.

Тому рання діагностика реально рятує життя. І це не популістичний чи банальний вираз.

– Які онкологічні скринінги та профілактичні обстеження ви рекомендуєте проходити людям, навіть якщо вони почуваються абсолютно здоровими?

– Жінкам важливо проходити скринінг раку шийки матки — ПАП-тест та тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ) відповідно до віку та попередніх результатів. МОЗ України затвердило окремий стандарт такого скринінгу.

Мамографію зазвичай рекомендують жінкам відповідного віку — передусім після 50 років — із частотою, визначеною лікарем та чинними рекомендаціями. Хоча зараз ми все частіше робимо мамографію вже з 40 років. На жаль, рак “молодшає”, особливо у жінок.

Підхід до обстежень має бути індивідуальним, із врахуванням віку, анамнезу пацієнта та інших факторів. Звичайно, обов’язковими є також УЗД грудної залози, щитоподібної залози, органів малого таза — разом із регулярним оглядом гінеколога та УЗД черевної порожнини за показами.

Також я раджу періодично проходити огляд у дерматолога для вчасного виявлення меланоми або базальноклітинної карциноми.

Для виявлення колоректального раку застосовують тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест, а за показами — колоноскопію.

“Золотим стандартом” скринінгу на рак шлунка є гастроскопія. Вона рекомендується з 50 років, але, якщо чесно, я б радив її робити набагато раніше, особливо якщо в сім’ї були випадки раку таких локалізацій, як шлунок, стравохід або дванадцятипала кишка.

Чоловікам варто обговорювати з лікарем визначення ПСА для раннього виявлення раку простати (у принципі, з 40 років робити це раз на рік буде ідеально). Низькодозова КТ легень рекомендована людям із високим ризиком через значний стаж куріння. Для чоловіків актуальними є також колоноскопія та гастроскопія, УЗД щитоподібної залози, черевної порожнини (за показами) та профілактичний огляд в уролога.

Водночас не потрібно щороку робити КТ чи МРТ всього тіла або здавати всі онкомаркери “про всяк випадок”. Обстеження мають відповідати віку, статі, сімейній історії та реальним факторам ризику.

І хочеться ще раз наголосити: в ідеалі скринінг повинен бути індивідуалізованим. Тоді нам набагато частіше вдається впіймати рак на найперших стадіях або взагалі виявити передраковий стан.

– Що б ви хотіли сказати людям, які найбільше бояться почути діагноз “рак” і саме через цей страх відкладають обстеження?

– Страх — це нормальна реакція, але він не повинен керувати вашими рішеннями. Зіткнутися з хворобою страшно, але жити в невіданні й відкладати візит набагато гірше, ніж просто сходити на обстеження, чи не так?

Обстеження не створює хворобу — воно лише дає можливість вчасно її побачити. У більшості випадків симптоми виявляються зовсім не раком. А якщо проблема справді є, найкращий момент дізнатися про неї — якомога раніше.

Сьогодні рак — це не одне захворювання і не автоматичний вирок. Найгірше, що можна зробити через страх, — подарувати хворобі час. А вона це ой як сильно любить.

Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:

  • +38 (095) 00 38 452
  • +38 (097) 41 13 133
  • м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
  • м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).

Офіційний сайт і соцмережі: 

Реклама