Неварто очікувати реформ від парламенту, де насправді сидять не 450, а сім осіб, – Возняк
26 Лют, 2016 15:01
В Івано-Франківську 26 лютого організували тренінг-семінар на тему “Природа влади в Україні як причина відсутності реформ та корупції”. На ньому виступив відомий політолог, головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк.
Читайте також: З фондів Львівської галереї мистецтв зникли понад 600 експонатів
“Коли говорять про корупцію, наші люди плутають два поняття, – сказав Возняк. – На побутовому рівні говорять про хабарництво. Хабарництво є наслідком корупції, наслідком нефункціонування цілого державного апарату. Якщо система не працює, то вона є корумпованою”.
Він звернув увагу, що «сoruptio» латинською означає «зламаний, зіпсутий». Основа корупції – не те, що дають чи беруть хабарі, бо це – її наслідок. Корупція виникає, тому що державні інституції не працюють так, як би мали працювати.
Як приклад Возняк навів український парламент. Він сказав, що насправді там сидять не 450 депутатів, а всього п’ять-сім осіб – Фірташ, Коломойський, Яценюк, Порошенко, Садовий та інші, які дбають про свої інтереси. Депутати діють не в інтересах 42 мільйонів мешканців України, а цих кількох осіб. Тобто парламент є зіпсутим.
За його словами, ці п’ять осіб контролюють 60-80% всього того, що створюють своєю працею усі українці. Середній клас, ті котрі працюють самі на себе і ще можуть утримувати найманих працівників, мають десь 15% національного продукту. А решта – приблизно 44 мільйони українців – отримують мізерну частку у десь 5% та зарплату розміром близько дві тисячі гривень.
“Ось результат зламаності відношення між людьми і власністю в Україні, – сказав Возняк. – Це дисфункційна держава. Вона є інструментом, який працює в інтересах семи осіб”.
Він зауважив, що гірша ситуація у Росії та Білорусі, де левову частку національного продукту контролює одна особа. У демократичній державі, наприклад, Польщі найбагатші люди мають лише 20% від загального прибутку, тому інші забезпечені краще. Середній клас в Україні хотів би перейти до польської системи, але, природно, що ті кілька осіб, які мають 80% державного прибутку, цього не хочуть.
“Очікувати реформ від парламенту, в якому сидять сім хлопців – та ніколи”, – констатував Возняк. – Доки будемо обирати їхні політичні проекти ситуація залишиться така сама”.
Подібна, як у парламенті, ситуація у Львівській чи Івано-Франківській міськраді: за цілу партію вирішує одна особа.