Неварто очікувати реформ від парламенту, де насправді сидять не 450, а сім осіб, – Возняк

Автор: Людмила Баран

26 Лют, 2016 15:01

Поділитись публікацією
Неварто очікувати реформ від парламенту, де насправді сидять не 450, а сім осіб, – Возняк

В Івано-Франківську 26 лютого організували тренінг-семінар на тему “Природа влади в Україні як причина відсутності реформ та корупції”. На ньому виступив відомий політолог, головний редактор журналу «Ї» Тарас Возняк. 

Читайте також: З фондів Львівської галереї мистецтв зникли понад 600 експонатів

“Коли говорять про корупцію, наші люди плутають два поняття, – сказав Возняк. – На побутовому рівні говорять про хабарництво. Хабарництво  є наслідком корупції, наслідком нефункціонування цілого державного апарату. Якщо система не працює, то вона є корумпованою”.

Він звернув увагу, що «сoruptio» латинською означає «зламаний, зіпсутий».  Основа корупції – не те, що дають чи беруть хабарі, бо це – її наслідок. Корупція виникає,  тому що державні інституції не працюють так, як би мали працювати.

Як приклад Возняк навів український парламент. Він сказав, що насправді там сидять не 450 депутатів, а всього п’ять-сім  осіб – Фірташ, Коломойський, Яценюк, Порошенко, Садовий та інші, які дбають про свої інтереси.  Депутати діють не в інтересах 42 мільйонів мешканців України, а цих кількох осіб. Тобто парламент є зіпсутим.

За його словами, ці п’ять осіб контролюють 60-80% всього того, що створюють своєю працею усі українці. Середній клас, ті котрі працюють самі на себе і ще можуть утримувати найманих працівників, мають десь 15% національного продукту.  А решта – приблизно 44 мільйони українців –  отримують мізерну частку у десь 5% та зарплату розміром близько дві тисячі гривень.

“Ось результат зламаності  відношення між людьми і власністю в Україні, – сказав Возняк. –  Це дисфункційна держава. Вона є інструментом, який працює в інтересах семи осіб”.

Він зауважив, що гірша ситуація у Росії та Білорусі, де левову частку національного продукту контролює одна особа.  У демократичній державі, наприклад, Польщі найбагатші люди мають лише 20% від загального прибутку, тому інші забезпечені краще. Середній клас в Україні хотів би перейти до польської системи, але, природно, що ті кілька осіб, які мають 80% державного прибутку, цього не хочуть.

“Очікувати реформ від парламенту, в якому сидять сім хлопців – та ніколи”, – констатував Возняк. – Доки будемо обирати їхні політичні проекти ситуація залишиться така сама”.

Подібна, як у парламенті, ситуація у Львівській чи Івано-Франківській міськраді: за цілу партію вирішує одна особа.