У калуському районі Підгірки рятують один із найстарших дубів міста. Окружність стовбура – більше 500 см, його вік – близько 350 років.
Про це написав у Фейсбуці Василь Фіцак.
“Була одна проблема: велике стволове дупло, в яке люди завжди скидали сміття, декілька разів хтось навмисно чи, можливо і ні, підпалював це. Неподалік ріс ще один велетень-дуб, окружністю стовбура понад 600 см. І через таку проблему, а саме: підпал сміття в дуплі, дерево загинуло. Цього року двічі вичищав сміття, і закрив отвір сіткою. Проте нічого не допомогло, сітку вирвали і знову закидали сміттям. Отже, довелось просто запломбувати дупло, заповнивши саму пустоту наповнювачем. Дякую п. М.Барченку ДП”Шляховик” за допомогу”, – написав він.
Пан Василь відмітив, що охорона вікових дерев в Європі сягає ще 17 століття, коли навіть мертві стовбури велетнів були взятими під охорону. За минуле століття Україна втратила близько 20 дубів віком від 1000 до 1500 років. Результатом багатовікової природоохоронної праці в європейських країнах є кількість вікових дерев взятих під охорону. Так, в сусідній Польщі станом на 2003 рік таких дерев налічувалось – 53 тисячі, в Англії – 22 тисячі. В Україні від сили до 3 тисяч. І це незважаючи на те, що дуб з давен-давен шановане дерево нашими предками. Вже в ” Руській Правді” Ярослава Мудрого містяться положення про заборону рубки окремих дерев. Б.Хмельницьким був виданий указ про заборону рубки лісів Мансаківського монастиря ( 1665 р). Пізніше теж видавались укази та універсали, які забороняли рубку лісів і окремих дерев. На початку 20 ст. на заклик науковців в Західній Україні почали збирати відомості про вікові дерева, цим займалось Наукове товариство ім.Шевченка, “Пласт” ряд науковців. А.Шептицький також видав указ в якому заборонялось вирубувати вікові дерева біля церков.
“Проте сьогодні, ми поволі втрачаємо живі памятки природи, через свою байдужість”, – додав він.
ФОТО ТИЖНЯ
