Нечистоти – у Млинівку? Як небайдужі франківці борються за чисті водойми

Автор: Костинюк Олександр

10 Лип, 2019 19:44

Поділитись публікацією
Нечистоти – у Млинівку? Як небайдужі франківці борються за чисті водойми

Наслідки людської халатності та, як результат, забрудненої водойми нещодавно відчули деякі іванофранківці та мешканці приміського села Крихівці.

Читайте також: Франківську потрібно понад 26 мільйонів гривень для відновлення після негоди

Люди почали скаржитися на неприємні запахи поблизу міського озера, в мікрорайоні БАМ, у Калиновій Слободі та Крихівцях. Згодом вони лише посилювалися, а невдовзі почало відверто тхнути.

Звідки взявся сморід?

Мешканець БАМу Ростислав Архіпов розповідає, що всередині червня з кожним днем на вулиці Мазепи пахло все гірше, а через деякий час дихати стало зовсім неможливо.

“Одного дня я вийшов зі свого будинку й одразу відчув неприємний запах. Думав, здалося. Час від часу це повторювалося. Через кілька днів я вийшов на прогулянку і відчув уже акцентований сморід. Спочатку подумав, що тхне з підвалу мого будинку. Дійшовши аж до міського озера, відчув, що і біля нього запах не вщухає. Згодом зрозумів, що сморід розповсюдився практично по цілому БАМу”, – каже франківець.

Місцева мешканка Тетяна Попадинець пригадує – прогулянка звичним маршрутом у той день видалася жахливою.

“Ввечері домовилися зустрітися з подругами біля «Парк-готелю» (озеро знаходиться поруч, – ред.) і прогулятися пішки до центру. Ще як ішла по мікрорайоні, відчула різкий запах. Думала, пройде, але дорогою до місця зустрічі він не послаблювався. Далі – ще гірше. Здавалося, цей запах всюди. Поки ми з дівчатами не зійшли з території озера, дихати було важко. Вже аж недалеко від центру стало краще”, – ділиться франківка.

Небайдужі мешканці вирішили розібратися, що ж насправді стало джерелом смороду. Вони припустили, що одна з причин поганого запаху – забруднена річка Млинівка, яка тече з села Драгомирчани, через Крихівці, житловий масив “Калинову Слободу”, мікрорайон БАМ, попри міське озеро та впадає у Бистрицю, притоку Дністра.

Ініціатор екологічного рейду, франківець Анатолій Мицкан разом з десятком людей пройшли серединою русла Млинівки і виявили дев’ять несанкціонованих труб, якими в річку стікали фекалії.

“Як з’ясувалося, деякі жителі села Крихівці від своїх домогосподарств зливали по трубах каналізаційні відходи в Млинівку та прилеглі потічки. Ми виявили стоки фекалій, і саме вони були значною частиною джерел смороду. Крім того вище по руслі, в Драгомирчанах, річка вже також була в жахливому стані”, – розповідає Анатолій Мицкан.

Та це ще не все: у Франківську поблизу озера  знайшли ще одну нелегальну велику трубу діаметром 300 мм. Учасники рейду одразу ж повідомили представників влади та відповідні структури і взялися усувати проблему.

Рішучі кроки – суттєві зміни

Комісія комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром” (далі по тексту – “Водоканал”) повністю обстежила каналізаційну та водопровідну мережі, а також дощові стоки від БАМу до вулиці Набережної. У ході перевірки було виявлено ряд об’єктів і підприємців, які незаконно зливали фекалії у дощоприймальну каналізацію.

“На дорозі ми побачили каналізаційний колектор, який не знаходиться на нашому балансі. Чий він є, нам невідомо. Стоки цієї ливнівки також потрапляли в річку, тому ми повністю заглушили її. Маємо підозри, що на території колишньої трикотажної фабрики є врізки каналізаційних стоків у дощовий колектор. Десь на тій території вода теж могла забруднюватися і потрапляти у Млинівку”, – каже директор “Водоканалу” Роман Кімачук.

Ба більше, забудовники, які поблизу проводять роботи, зобов’язалися побудувати новий дощовий колектор. Це дозволить усунути всі старі врізки, яких не видно, та убезпечити ливнівку від нового забруднення каналізаційними стоками.

“Колектор будують від вулиці Набережної аж до вулиці Мазепи. Він доходитиме і до того проблемного місточка, де був витік. Тепер стоки не йтимуть у русло Млинівки. Після завершення будівництва нового колектора, всі ті незаконні врізки, які забруднювали довкілля протягом багатьох років, просто засиплять, і їх більше не буде”, – зауважив Кімачук.

Комунальники підтвердили, що раніше нечистоти з Млинівки текли в Бистрицю, проте наголошують – забруднені води в жодному разі не могли потрапити у міське озеро. А це вагомо, бо в центральній водоймі міста часто полюбляють купатися відпочивальники.

За словами ініціатора екологічного рейду Анатолія Мицкана, окрім будівництва нового колектора, за три тижні після виявлення джерела проблеми вже вдалося досягнути й інших суттєвих змін.

“Нашим питанням зайнялася “Муніципальна варта”. Зібрано кілька сотень підписів мешканців “Калинової Слободи”, і справу подали в реєстр досудових розслідувань. Сільська рада Крихівців взялася за вирішення цієї проблеми. Також юристи підготували і подали низку різних звернень”, – розповідає Мицкан.

Крім того “Водоканал” перекрив воду низці порушників, на деяких підприємців склали приписи.

Сільський голова Крихівців Мирон Гаргат каже, що знайдені в селі нелегальні стічні труби повторно обстежили та заглушили монтажною піною. За результатами перевірок, чотири з них виявилися не дійсні, на решту ж власників готують матеріали на адмінкомісію.

“При першому огляді виявили лише врізку, але не визначали чи працюють ті труби, чи ні. Повторна перевірка показала, що не всі з них були діючі. Думаю, деякі з них залишилися ще відтоді, коли в селі не було каналізації”.

Очільник Крихівців переконаний, що невдовзі річка Млинівка буде знову чистою.

“Багато стоків у річку є і в сусідньому селі Драгомирчани, адже до нас вода тече вже забруднена. Але новий колектор, який мав би бути прокладений через села Лисець і Драгомирчани, усуне цю проблему”, – додає Гаргат.

Усе починається з людської свідомості

Наразі основну масу джерел забруднення Млинівки вже усунули, різкого запаху практично не залишилося, але працювати є ще над чим. Надзвичайно важливо, щоб кожен пройнявся питаннями екології, адже всі проблеми завжди починаються “з малого”.

За словами директора “Водоканалу” Романа Кімачука, кожна людина несе відповідальність за чистоту навколишнього середовища.

“Початок – у свідомості людини. У випадку з Млинівкою бачимо, що, перш за все, якесь розуміння має бути в голові кожного. Людина має збагнути, що не можна підключати фекальну каналізацію в дощовий колектор чи річку. Якщо хтось це робить, то про що з ним можна взагалі говорити?” – каже Кімачук.

У ході боротьби за чистоту водойм небайдужі франківці навіть ініціювали створення інтерактивної мапи міста із забрудненням річок і струмків.

“Це все ініціатива свідомих людей. Наразі на мапу нанесені майже всі труби Крихівців. Люди можуть долучатися і помічати на ній проблемні місця на водоймах. Це дасть можливість створити кадастр проблемних екологічних зон в Івано-Франківську та околицях”, – розповідає Анатолій Мицкан.

В Україні вже давно перейнялися проблемою брудних рік. Фахівці працюють над поліпшенням системи збору та очищення стічних вод, управлінням відходами, намагаються забезпечити чистоту водойм і довкілля загалом.

Анатолій Мицкан каже, що Івано-Франківськ повинен навчатися та переймати досвід у деяких інших обласних центрів. Як приклад він наводить Вінницю.

“Ми зв’язалися з організацією “Інститут розвитку міст”. Там розробляють великий проєкт із захисту водойм Вінниці. Взагалі це місто – дуже хороший приклад. Небайдужі змусили міську раду працювати разом з ними. Вони об’єднали навколо себе низку громадських організацій. Зараз роблять кадастр усіх водойм Вінниці і розробляють програму очистки та окультурення річок і струмків”.

Також, на думку Анатолія Мицкана, у питанні боротьби із забрудненням рік можна було б зважити на досвід Запоріжжя.

“Так біологічний факультет Запорізького національного університету розробляє велику комплексну програму по боротьбі із забрудненнями річок і струмків, а головне – це програма відновлення річок та створення екопроєктів по їх збереженню”, – додає активіст.

Усі, хто перейнялися питанням чистоти водойм і управлінням відходами, одностайно стверджують «аби не допускати засмічення водойм, потрібна спільна робота громади, правоохоронців і природоохоронних організацій». І лише в такій кооперації можна досягнути бажаних результатів.