Немає асистента вчителя та ресурсної кімнати: на Прикарпатті обговорили проблеми інклюзивної освіти
13 Лип, 2021 16:13
Інтеграція до європейської спільноти потребує ґрунтовної перебудови соціальних інституцій і процесів на нових, демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, з врахуванням багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
Особливого значення в новій українській школі актуальності набуває інклюзивне навчання, що передбачає систему освітніх послуг, гарантованих державою.
Відповідно до проєкту Нацональної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2020-2030 роки, впродовж 2017-2020 років збільшилася кількість учнів інклюзивних класів. Наразі організацію інклюзивного навчання здійснюють 35% від загальної кількості освітніх закладів. Вочевидь дане питання потребує ґрунтовного аналізу та вивчення, задля формування інклюзивної культури в суспільстві.
З цією метою за участю Валентини Бобир, начальника відділу початкової освіти управління роботи із закладами загальної середньої освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України відбулася конференція управління Державної служби якості освіти в Івано-Франківській області «Якісна освіта в громаді: зміни на часі (в частині забезпечення інклюзивної освіти).
На онлайн зустрічі Валентина Григорівна розповіла про інклюзивне навчання та ті повноваження, які здійснює Служба щодо організації та надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. До уваги бралися результати проведених інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти в Україні. Надзвичайно цікавими були питаннями організації інклюзивного навчання, індивідуальної освітньої траєкторії, ресурсного забезпечення інклюзивної освіти, досягнень та перспектив розвитку. Проте, спостерігається тенденція до відкриття інклюзивних класів з порушеннями, перевищення норми наповнюваності дітей, безпідставної відмови в відкритті такого класу.
Зі слів пані Валентини Бобир, забезпечення освітнього закладу потребує покращення як людських, так і матеріальних ресурсів. Не у всіх закладах введено посаду асистента вчителя, навчальні матеріали, засоби корекції не відповідають віку дітей. В окремих закладах відсутня облаштована ресурсна кімната.
Окреслені питання перегукуються із результатами інституційних аудитів, які показали, що формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору потребує покращення та змін, зокрема через здійснення державної підтримки, покращення методичного та кадрового забезпечення.
Державною Службою якості освіти України виділені вагомі чинники успішного впровадження інклюзивної освіти:
– активна участь у формуванні інклюзивної культури в суспільстві
– участь у розроблені нормативних документів та ініціювання змін до чинної нормативної бази
– плідна співпраця з інклюзивно-ресурсними центрами, міжнародними організаціями, громадами з питань інклюзії.