«Невідомість — це біль»: у Франківську відкрили фотовиставку з історіями матерів і дружин воїнів
5 червня у фоє Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка відкрили мистецько-документальну фотовиставку «Горизонти надії». Проєкт присвячений матерям, дружинам та рідним українських захисників і захисниць, які перебувають у полоні, зникли безвісти, загинули або вже повернулися додому після полону.
Пише «Галка» з театру.
Виставка поєднала документальну фотографію та мистецтво, розповідаючи про біль очікування, силу віри та надії. На світлинах — жінки з різних куточків України, яких об’єднала спільна трагедія війни. Вони постали перед об’єктивом у автентичному українському вбранні XIX–XX століть із приватних колекцій, ніби символічно поєднуючи долі сучасних родин із багатовіковою історією українського народу.
Автором фотографій став український фотожурналіст Євген Зінченко. Над створенням історичних образів працювала етнографка Олена Громова, завідувачка науково-експозиційного відділу Національного музею народної архітектури та побуту України.
Організаторами виставки виступили громадська організація «Жінки роду» та Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими «Повернення додому».
На одній з фото Марія Максімко — мати військовослужбовця Віктора Максімка, який зник безвісти під час оборони Маріуполя та організаторка проєкту в Івано-Франківську.
За її словами, виставка покликана привернути увагу до тисяч українських родин, які живуть у постійному очікуванні звістки про своїх близьких.
«Мій син перебуває у статусі зниклого безвісти. Я його шукаю, вірю, надіюся і чекаю. Моє серце дуже болить, тому що невідомість — це теж біль. Це те, що нічим не можна замінити», — розповіла Марія Максімко.
Її син брав участь у Революції Гідності, воював під час АТО, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України. У квітні 2022 року він долучився до оборони Маріуполя, прибувши до оточеного міста під час спецоперації із перекидання бійців гелікоптерами на територію «Азовсталі». Зв’язок із ним було втрачено 16 квітня 2022 року.
Серед експонатів виставки — 30 портретів матерів і дружин військових із різних областей України, а також 20 світлин українських захисників, які повернулися з російського полону.
«Кожен портрет, кожна мати, кожна дружина говорить про дуже важкий біль. Тут є історії родин загиблих, зниклих безвісти та полонених. У кожної жінки своя історія, але всі вони однаково болючі», — зазначила організаторка.
Проєкт уже експонували у Києві на станції метро «Золоті ворота», де виставка була відкрита для відвідувачів протягом місяця, а також у Тернополі. Після Івано-Франківська експозицію планують представити у Черкасах. У перспективі організатори хочуть показати «Горизонти надії» і в містах Європи.
«Ми хочемо кричати на увесь світ про те, що в нас багато зниклих безвісти та полонених. Багатьох із них не підтверджують, і ми продовжуємо шукати своїх рідних. Це дуже важко», — наголосила Марія Максімко.
Виставка триватиме протягом 9 днів.
ФОТО ТИЖНЯ
