Незаконні вирубки в Карпатах: слідчі франківського ДБР про дрібні порушення та організовані схеми (ФОТО)

Автор: Соня Грейда

06 Гру, 2024 11:41

Поділитись публікацією
Незаконні вирубки в Карпатах: слідчі франківського ДБР про дрібні порушення та організовані схеми (ФОТО)

Слідчі ДБР Франківської області постійно виявляють факти незаконних вирубок у Карпатському регіоні. Повідомляють про дрібні епізоди й про добре організовані схеми.

Про те, як на Франківщині працюють схеми вирубки лісу Галці розповіли керівник п’ятого слідчого відділу теруправління ДБР, розташованого у Львові, який поширює свою діяльність на Івано-Франківську область – Валерій Дем’яновський та старший слідчий цього відділу Микола Антошко.

– Розкажіть про справи у лісовій сфері.

– У 2023 році ми направили до суду з обвинувальними актами вісім кримінальних проваджень. Серед найбільш резонансних – справа стосовно командира однієї з військових частин Франківщини, який організував незаконні рубки на території військового полігону на суму понад 4 мільйони гривень. Також, викрили організовану злочинну групу в ДП “Кутське лісове господарство” – директора та п’ятьох його підлеглих, які своїми неправомірними діями завдали навколишньому природному середовищу збитків на 2,7 мільйона гривень.

– А які ще є справи у природоохоронній сфері?

– По Галицькому національному природному парку скеровано до суду з обвинувальними актами три провадження: одне стосовно інспектора з охорони природозаповідного фонду зі збитками у 237 тисяч гривень, та ще два зі збитками 2,2 та 1,7 мільйона гривень. У Кутському лісгоспі викрили інженера з лісокористування, який внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків допустив проведення на території лісгоспу незаконних рубок, внаслідок яких заподіяно шкоду на загальну суму 413 тисяч гривень, а по Ворохтянському лісгоспу – внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх службових обов’язків одним із майстрів лісу допущено незаконну рубку деревини на загальну суму збитків 312 тисяч гривень.

– Як справи йдуть у поточному році?

– Вже скеровано до суду з обвинувальними актами шість проваджень у лісовій сфері. Нещодавно направили ще одну справу щодо організованої злочинної групи з числа службових осіб ДП “Кутське лісове господарство” – на жаль, знову керівництво підприємства. Там збитки сягають 3,3 мільйона гривень, спричинені незаконною рубкою.

– Як взагалі зараз з незаконною вирубкою лісів в час великої війни?

– Це постійна проблема, особливо в нашій області, де більша частина території покрита лісами. Незважаючи на реформи в лісовій галузі – об’єднання лісгоспів, створення нового державного підприємства “Ліси України”, зміну керівництва – проблема залишається актуальною. На жаль, під час великої війни ситуація не покращилась, а в деяких лісгоспах кількість порушень навіть зросла.

– Хто найчастіше причетний до таких порушень?

– Не всі лісопорушення пов’язані зі службовими особами лісгоспів. Часто це місцеві жителі, особливо в сільській місцевості, які не усвідомлюють масштабу проблеми, самовільно завдають шкоди довкіллю. Такими випадками займається Національна поліція, а не ДБР.

– Скільки випадків незаконної рубки виявлено з початку повномасштабного вторгнення?

– Наразі у нашому слідчому відділі здійснюється досудове розслідування у 24 кримінальних провадженнях. Це справи, у яких слідство ще триває – не закриті і не скеровані до суду з обвинувальними актами. Найближчим часом по деяких із них будуть результати – повідомлення про підозру групам осіб.

– А як щодо національних парків – там ситуація інша?

– У нацпарках взагалі заборонена вирубка ділової деревини, дозволені лише рубки формування та оздоровлення лісів. Там вартість одного дерева для розрахунку збитків у чотири рази вища, ніж у звичайному лісгоспі. Маємо кілька справ щодо інспекторів з охорони природного середовища, які допустили рубки зі збитками понад 2 мільйони гривень кожна.

– Де більше незаконних вирубок – у нацпарках чи лісгоспах?

– Однозначно менше в нацпарках, просто тому, що їх небагато. А державних лісгоспів, на даний час це вже філії ДП «Ліси України» в області дуже багато, відповідно, і порушень там більше.

– Як ви дізнаєтесь про такі порушення?

– Є кілька джерел:

  • Звернення громадян

  • Матеріали наших оперативних співробітників

  • Повідомлення громадських організацій

  • Акти Державної екоінспекції Карпатського округу

  • Виявлення нових фактів під час здійснення досудового розслідування у вже розпочатих кримінальних провадженнях

– Чому так рідко до відповідальності притягають керівників лісгоспів, адже вони мають бути в курсі того, що відбувається?

– Зазвичай такі злочини організовуються безпосередньо службовими особами Державної лісової охорони, відповідальними за охорону конкретних ділянок лісу. Керівники часто недостатньо контролюють особовий склад, перекладають відповідальність на керівників нижчої ланки. Документувати їхню причетність складно – вони рідко дають прямі вказівки, злочинний механізм дуже заплутаний, має стійку ієрархічну структуру.

– Але ж є успішні справи щодо керівництва?

– Так, наприклад, минулого року ми задокументували протиправну діяльність службових осіб Карпатському нацпарку. Заступник керівника разом із підлеглим-обліковцем привласнювали гроші, які туристи платили за відвідування екостежки на гору Говерлу. Щодня вони незаконно привласнювали кілька тисяч гривень і ділили їх між собою. Загалом привласнили 617 тисяч гривень. Справу скеровано до суду з обвинувальним актом, за статтею, яка передбачає кримінальну відповідальність за розтрату майна, вчинену групою осіб.

– Які масштабні справи розслідуєте зараз?

– Зараз здійснюємо досудове розслідування у глобальному провадженні, щодо організації та проведення незаконних рубок рідколісся в Карпатському регіоні. Суть у тому, що уповноваженими службовими особами видавалися лісорубні квитки на вид рубки, який не був передбачений чинним законодавством. За цією схемою незаконно зрубано десятки тисяч дерев. Коли завершимо розслідування, практично кожен керівник лісгоспу може понести відповідальність.

– Як зазвичай маскують незаконні вирубки?

Микола Антошко: є кілька способів:

  • Зрізають пні врівень із землею і присипають відтинки

  • Обробляють пні кислотою чи паливно-мастильними матеріалами, щоб виглядали старими

  • Випалюють пні

  • Прикривають купами з листям та гіллям

  • Іноді викорчовують пні

При масштабних вирубках зазвичай пні залишають, але оформляють документи таким чином, щоб створити видимість законності рубок. Тоді слідчі мають ретельно перевірити все на місці: порахувати пні, перевірити їх розташування, діаметр, приналежність до породи дерев, стан.

– Нещодавно з’явився новий вид власності лісів – комунальні. Чи змінилося щось у контролі за вирубками?

– На жаль, комунальними лісами ми не займаємося, оскільки це не наша підслідність. Працівники комунальних лісгоспів не є правоохоронцями в розумінні чинного законодавства, тому ними займається Національна поліція. Ми працюємо лише з кримінальними правопорушеннями, вчиненими службовими особами філій державного підприємства «Ліси України».

З практики можу сказати, що в комунальних лісах рівень контролю за проведенням рубок набагато нижчий, ніж у держлісгоспах. Там немає такої чіткої ієрархії контролюючих органів, які б здійснювали перевірки. Як наслідок – на території цих лісів фіксується набагато більше лісопорушень.

– Які найтиповіші порушення трапляються при вирубках лісу?

Микола Антошко: Основні порушення включають:

  • Фальшування документів, якими надано дозвіл на проведення рубки та якими оформлено результати її проведення

  • Неправильне трактування норм законодавства

  • Ігнорування необхідних дозволів

  • Невідповідність виду рубки зазначеному в лісорубному квитку

  • Вирубування ділової деревини під виглядом пошкоджених дерев

Дуже поширеним є порушення, коли не отримуються всі необхідні дозвільні документи на проведення рубок. Особливо це стосується територій природно-заповідного фонду – ландшафтних парків чи національних природних парків, де законодавство передбачає спеціальний перелік дозволів для проведення рубок.

–  Розкажіть про проблему недосконалості законодавства у сфері лісового господарства.

Микола Антошко: Серед іншого можу сказати, про недосконалість вітчизняного законодавства, яке регламентує порядок відведення лісосік у рубку. Кожна лісова ділянка має свою таксацію – документально зафіксовану кількість лісу, яку можна зрубати. Таксаційні матеріали передбачають похибку близько 10% в об’ємі лісу, що росте на тій чи іншій ділянці та котрий можна зрубати. За законодавством, якщо уповноважені службові особи державної лісової охорони, відводячи ділянку під рубку, виявляють більший об’єм деревини, ніж передбачено таксаційною документацією, то вони зобов’язаний написати відповідний рапорт і облікувати цю надлишкову деревину. Але лісівники часто цим зловживають – не здійснюють обліку надлишків, які утворюються природним шляхом, і просто привласнюють їх. Відповідно, кошти від продажу такої деревини не надходять у дохід держави. Узагальнюючи, можу сказати, що дуже багато процесів у лісовому господарстві не регламентовані відповідними нормативними актами, що створює поле для зловживань та маніпуляцій.

– Чи сприяє злочинам у лісовій галузі рівень оплати праці лісівників?

Микола Антошко: Зарплати у них дуже низькі. Майстри лісу отримують в районі від 4000 до 10000 гривень, в залежності від філії. Як можна прожити і утримувати сім’ю, охороняючи 300-500 га лісу за такі гроші? Тут потрібен глобальніший підхід – якщо дати їм гідні зарплати, наприклад, 50-60 тисяч гривень, то значно знизиться відсоток зловживань. Бо їм не буде цікаво ризикувати роботою із стабільно високою заробітною платою заради додаткових 15-20 тисяч на місяць.

– Які нові схеми незаконної вирубки зараз використовують?

Микола Антошко: серед іншого можу коротко описати одну зі схем, наприклад коли на території природно-заповідного фонду здійснюються рубки без попереднього отримання дозвільних документів, передбачених ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Також, слід звернути увагу на розроблені правопорушниками методи транспортування незаконно зрубаної деревини. Так, останні офіційно вивозять із ділянки, верхнього чи нижнього складу 10 кубів лісу, а фактично під ці ж документи – 100 кубів. Роблять це так: отримують документи на виписування і транспортування 10 кубів лісодеревини, доставляють їх на пилораму, знімають із колод деревини бирки, забирають документи і під вказані документи та бирки везуть наступну партію деревини. Так можна по п’ять-шість разів на день вивозити.

Ми нещодавно задокументували схожу схему на території філії «Надвірнянське лісове господарство». Провели обшуки, і найближчим часом діям причетних до вказаного злочину правопорушників буде надано належної правової оцінки.

– Як громадяни можуть допомогти у виявленні незаконних рубок?

Микола Антошко: якщо ви помітили підозрілу активність – наприклад вантажний автомобіль, який перевозить ділову деревину без бирок, чи вирубування деревини вибірковим способом, яка не містить на собі спеціальних клейм відведення у рубку – слід повідомити правоохоронні органи. Але треба розуміти, що не кожен громадянин розуміє всі схеми та нюанси незаконних порубок деревини і її перевезення. Тут, як правило, потрібне оперативне втручання правоохоронців та відповідне документування злочинних дій. До слова, дуже часто бувають випадки, коли громадяни проявляють ініціативу у припиненні лісопорушень, проте, на виклики небайдужих громадян виїжджають уповноважені співробітники відповідних правоохоронних і контролюючих органів, які за отримання неправомірної вигоди закривають очі на виявлені порушення. Ми активно документуємо такі факти, хоча не все публікуємо в ЗМІ через певні обставини. Однак, описана проблематика є системною, глобальною та потребує дуже широкого кола заходів для її вирішення, на рівні формування державної політики у даній сфері, починаючи із збільшення заробітних плат працівникам таких органів.

– Розкажіть, як відбувається незаконний експорт деревини?

– Часто незаконно зрубаний ліс намагаються вивезти за кордон, надавши йому ознаки законності. Митники перевіряють документи і виявляють невідповідності. З нашої області деревина часто виїжджає через Львівську митницю, де виявляються такі факти. На даний час, в межах одного із кримінальних проваджень, перевіряється причетність посадовців Івано-Франківської митниці до можливого фальшування документів, щодо походження, виду та якості експортованої деревини.

Повне інтерв’ю читайте за посиланням.

Читайте також: «Під час війни роботи з виявлення незаконної рубки дерев не поменшало»: франківські слідчі ДБР (ФОТО)