Лілія Зеленко спершу працювала патрульною поліціянткою в Івано-Франківську, а згодом стала однією із 22 обласних омбудсменів з прав людини у Національній поліції України. В інтерв’ю «Галці» вона розповіла, чому вирішила змінити місце роботи, у яких напрямках тепер працює та чи часто порушують поліціянти права прикарпатців. Також порадила мешканцям області, що робити, якщо правоохоронці порушили їхні права.
Читайте також: У поліції розповіли, за що найбільше на них скаржаться
– Чому ви прийняли рішення покинути патрульну поліцію?
– Це була пропозиція від керівництва патрульної поліції. Мені повідомили, що створюється управління забезпечення прав людини, буде проходити конкурсний відбір і запропонували спробувати себе у ролі поліцейського омбудсмена. Я погодилася, пройшла відбір і перейшла з патрульної поліції в управління забезпечення прав людини. Офіційно мене призначили на цю посаду 26 вересня.
Про роботу у патрульній поліції завжди приємно згадувати, адже у нас був дружній колектив, напарники, на яких я могла покластися. Трішки сумую, адже робота була цікавою, було багато цікавих й одночасно складних ситуацій. Але й теперішня робота подобається.
У мене є юридична освіта. Впродовж місяця також проходила навчання у Києві, де з нами займалися фахівці різних галузей, викладали основні стандарти європейської конвенції з прав людини.
– У яких напрямках працюєте?
– Основними обов’язками є контроль за дотриманням прав людини працівниками поліції під час виконання завдань, покладених на поліцію, а також при конвоюванні затриманих осіб та їх утримання в ізоляторі тимчасового тримання. Основні напрями – це виявлення порушень прав людини, перевірка всіх відділків поліції на забезпечення дотримання цих прав. Особливу увагу звертаємо, чи не порушують права осіб з інвалідністю, чи є доступ для маломобільних груп населення до відділків поліції. У разі виявлення порушень факти про них передаємо до вищестоящих органів, наприклад, слідству, кримінальній поліції, внутрішній безпеці. Наші працівники слідкують, щоб справа не залишилася без уваги.
Ми розглядаємо або звернення людей, або виявляємо порушення при перевірці роботи поліції. Увага звертається на реєстрацію осіб, термін перебування особи в якості затриманого, перевіряємо причину, з якої людина перебуває у відділку. Є можливість звернутися до затриманого, запитати, чи не було особі завдано тілесних ушкоджень. Багато інформації отримуємо від громадських організацій. Тісно співпрацюємо із регіональним центром надання безоплатної вторинної правової допомоги. Нещодавно від адвокатів центру отримали інформацію, що права їхніх клієнтів було порушено. Ми виявляли, які це порушення і чому були допущені.
Є багато звернень, які не знаходять підтвердження. Щодо інших є висновки службових перевірок, згідно яких винних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності. За одним зверненням спільно з управлінням внутрішньої безпеки матеріали було передано до прокуратури, але там не побачили у цих діях порушень законодавства.
– Часто поліціянти порушують права прикарпатців? Є скарги на патрульну поліцію?
– За 2016 рік було зареєстровано 19 звернень, а за перший квартал 2017 року – 10. У січні цього року було прийнято 3 звернення. Загалом щомісяця є 3-5 звернень, по яких проводяться службові перевірки. У багатьох районах люди не знають, що є можливість звернутися до нас, можливо тому кількість заяв невелика.
Тішить те, що порівняно з іншими регіонами, у нас спокійніше і не так багато порушень. Є скарги на дії патрульної поліції, які в більшій мірі не знаходять свого підтвердження. Наприклад, особа порушила правила дорожнього руху, була зупинена патрульною поліцією, а водій вважає, що його зупинили та затримали незаконно. У таких випадках важливо зважати на точки зору всіх сторін справи.
– У яких випадках найчастіше порушують права людей?
– Поліціянт повинен толерантно відноситися до кожної людини. Є наказ про етику ділового спілкування, етику поведінки поліціянта. Таке поняття як вживання ненормативної лексики – це хуліганство. За це передбачена адміністративна відповідальність. Інколи є звернення, що поліціянти дозволяють собі вживати образливі фрази. Нещодавно мені телефонувала жінка, яка сказала, що до її неповнолітніх синів поліція нецензурно висловлювалася. Я маю прийняти заяву та відповідно відреагувати на таке порушення. Є звернення про некоректну поведінку патрульного. Я передаю таку інформацію відділу моніторингу патрульної поліції, які це перевіряють, переглядають відеозаписи з нагрудних камер поліціянтів.
Зустрічається порушення щодо недотримання права на захист. Ми це питання підняли, проведено ряд лекцій регіональним центром надання безоплатної правової допомоги, тому в більшості випадків вже вчасно повідомляється центр і ними направляється адвокат. Суттєвими порушеннями є неповідомлення рідних про місце перебування затриманої особи, ненадання медичної допомоги тому, хто цього потребує, а також це порушення термінів розгляду справи.
– Безхатьки та інші незахищені верстви населення часто повідомляють про порушення їхніх прав?
– Наразі було одне таке звернення від адвоката, яка захищала особу безхатька. Матеріали у цій справі направлено у департамент внутрішньої безпеки і до прокуратури.
– Як гадаєте, чому правоохоронці порушують права затриманих? Вірять у власну безкарність чи користуються незнанням законодавства громадянами?
– Є у нас така проблема, як необізнаність громадян зі своїми правами. Вважаю, що саме це сприяє порушенню. Якщо ти не знаєш, що ти можеш відстоювати, то, відповідно, ти це відстоювати не будеш.
Щодо віри у безкарність, то тенденція зменшується. Сприяє цьому наявність нагрудних відеокамер, які повністю фіксують розмову зі затриманою особою.
– Що думаєте про справу керівника патрульної поліції Дмитра Міхальця, якого підозрюють у побитті Івана Чайковського?
– Це відбулося 6 вересня, до мого призначення. Я тоді була у приймальні Міхальця, тому йду по справі як свідок і не маю можливості коментувати ситуацію.
– Нещодавно говорили про запровадження презумпції правоти поліціянта. На вашу думку, це б вплинуло на результативність їхньої роботи?
– В деяких моментах я з цим згідна, а в деяких – ні. На мою думку, обов’язковою умовою впровадження цього принципу було б забезпечення всіх без винятку нагрудними відеокамерами. Тільки тоді можна встановити, чи було порушення, чи поводив поліціянт себе коректно, чи не перевищував повноважень. Це можливість фіксації поведінки обох сторін. На жаль, зараз не всі мають відеокамери і не все спілкування може бути записаним.
– Які заходи здійснюються, щоб покарати винних?
– Порушник притягується до дисциплінарної відповідальності. Все залежить від складності ситуації. Якщо ситуація серйозніша, а таких в області ще не було, то працівника мають звільнити.
За заявою громадянина керівництву ГУНП направляється лист, в якому вказується, що про висновки службової перевірки має бути повідомлено управління забезпечення прав людини в обов’язковому порядку.
– Ви проводите також лекції з правоохоронцями. Чого навчаєте?
– У рамках службової підготовки працівників Головного управління національної поліції проводяться заняття на різну тематику. Говоримо про законність затримання, тлумачення норм європейської конвенції з прав людини. Також мною було запрошено представницю центру надання безоплатної правової допомоги, яка розповідала, у яких випадках до них звертатися. На тренінг завітали представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, які розповідали про свою діяльність, про Закон України «Про Уповноваженого Верховної ради України з прав людини». За сприяння нашого управління провели тренінг з участю Альянсу громадського здоров’я та благодійної організації «Реабілітаційний центр наркозалежних Захід Шанс». Фахівці розповідали про роботу з уразливими групами населення, а саме наркозалежними, ВІЛ-інфікованими та іншими особами, які мають інфекційні захворювання. Поліціянтам відділів зі всієї області показували навчальні фільми. Головний лікар обласного наркологічного диспансеру розповідав про свою роботу й про те, у яких випадках можна до них звернутися, щоб пройти обстеження.
Є ідея запрошувати психологів, щоб з’ясувати, які є проблеми у поліціянтів. Є негативні фактори, які впливають саме на стресостійкість поліціянтів, такі як агресивна поведінка затриманого, образлива поведінка у відношенні до поліціянта. Та в будь-якій ситуації правоохоронець повинен себе контролювати і не переходити межу дозволеного. На мою думку, працівнику поліції, якщо він стомлений чи відчуває, що ситуація доходить до певної межі, слід взяти вихідний. Хоча це нелегко реалізувати, бо роботи у місті багато.
Плануємо провести ще ряд тренінгів для працівників поліції, бо бачу, що це для них цікаво. Однією з тем може бути запобігання торгівлі людьми, щоб поліціянти знали, як працювати із жертвами торгівлі. Також слід поговорити про роботу із представниками ЛГБТ-спільноти.
– Які кроки має зробити людина, права якої порушили?
– Людина може звернутися до управління забезпечення прав людини. Поки що у нашій області з цим працюю тільки я, тож можна звернутися або у телефонному режимі чи підійти на особистий прийом, який відбувається щовівторка та щосереди. Я приймаю людину, реєструю заяву, направляю на Київ. Наприклад, є справа людини, яка проживає у Коломиї, а її права, на її думку, порушили у Києві. Тож будемо працювати спільно із колегами зі столиці.
Також є можливість анонімного звернення. Про факти порушень важливо повідомляти. Управління є центральним апаратом Національної поліції, підпорядковується безпосереднього голові Нацполіції, тому тиску від обласного керівництва бути не може. Жодна справа не може бути залишена без уваги.
Краще, щоб порушень не було. Тішить те, що у роботі впроваджують європейські стандарти, наголошується на толерантності. Ми відходимо від радянського типу міліції, а переходимо на європейський рівень. Поліціянт може сприйматися як рівний.
Розмовляла – Марія Гурецька
Фотографував – Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
