Рак грудної залози — одне з найпоширеніших онкологічних захворювань серед жінок в Україні. Попри статистику, більшість жінок і досі відкладають візит до мамолога, вважаючи, що якщо нічого не болить — значить, усе добре. Саме така думка і є найнебезпечнішою, адже на ранніх стадіях захворювання часто не дає жодних симптомів.
Про те, чому не варто чекати тривожних ознак, з якого віку розпочинати обстеження, які фактори підвищують ризик раку, і чому страх перед діагнозом не повинен зупиняти — “Галці” розповіла лікар-хірург-онколог (мамологиня) Дарія Петриляк з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” в Івано-Франківську.
– Чому важливо проходити регулярні профілактичні огляди, навіть якщо нічого не турбує?
– Це дуже важливо, тому що рак грудної залози в Україні є одним з найпоширеніших захворювань. За даними канцер-реєстру, за 2022 рік в Україні виявили 13 200 нових випадків. На жаль, через війну в Україні за 2023-2024 роки дані можуть бути трохи занижені. Але маємо тенденцію до зростання раку грудної залози.
Це відбувається, тому що пацієнти через війну не завжди звертаються за допомогою, навіть якщо є певні скарги. Також важливо звернути увагу, що захворювання грудних залоз, особливо онкологічні, не проявляються на перших стадіях.
Захворювання грудних залоз, зокрема онкологічні, на ранніх стадіях зазвичай не викликають жодних симптомів – немає болю, змін шкіри або виділень. Жінка не завжди може сама виявити новоутворення, особливо якщо воно малих розмірів або розташоване глибоко в тканинах.
– З якого віку жінкам варто розпочинати скринінг грудних залоз і як часто його проходити?
– Важливо зазначити, що скринінг — це обстеження певної категорії пацієнтів, які є здоровими, з метою виявлення захворювань грудних залоз на ранній стадії. Тобто йдеться про клінічно здорових пацієнтів, яких нічого не турбує.
Клінічний огляд рекомендовано проводити щороку вже з 20–25 років. УЗД грудних залоз також рекомендовано з цього ж віку. З 40 до 50 років, у зв’язку з підвищенням щільності тканини молочних залоз, варто починати мамографічне обстеження раз на два роки. А вже з 50 років мамографія має проводитися щорічно — це дуже важливо.
За індивідуальними показами та підвищеними ризиками лікар може рекомендувати більш часті візити або додаткові методи обстеження. Стандартний скринінг грудних залоз включає ультразвукове дослідження, яке є безпечним і не має рентгенівського випромінювання. Залежно від клінічної ситуації, його можуть призначати частіше — не раз на рік, а раз на три, шість чи дев’ять місяців.
Окрім УЗД, важливими є мамографія та МРТ. Мамографія — метод із застосуванням рентгенівського випромінювання, тому її рекомендовано жінкам старше 40 років. У цьому віці молочні залози вже частково замінюються жировою тканиною, що дозволяє отримати більш інформативні результати.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) також не є шкідливою, проте через високу вартість її призначають лише за наявності чітких показів або високого ризику.
– Як відбувається стандартний огляд у мамолога?
– Спочатку лікар збирає повний анамнез: скарги, дані менструального циклу, наявність факторів ризику. Далі проводиться клінічний огляд із пальпацією молочних залоз. Залежно від віку, результатів огляду та попередніх обстежень, лікар рекомендує УЗД, мамографію або інші методи діагностики. Іноді показана біопсія — залежно від характеру утворення та ризиків.
Дуже важливо не покладатися лише на УЗД. Часто пацієнтки самостійно проходять лише це обстеження і вважають його достатнім, однак УЗД не здатне виявити, наприклад, мікрокальцинати — а це може бути першим сигналом онкопроцесу.
Крім того, навіть коли лікар каже “все добре”, слід пам’ятати, що деякі доброякісні утворення потребують спостереження. Буває, що на УЗД утворення виглядає цілком безпечним, але насправді потребує біопсії, щоб виключити онкологію. Тільки біопсія дає остаточну відповідь.
– Чи існують фактори, які підвищують ризик розвитку раку грудних залоз? На що жінкам варто звертати увагу?
– Так, насамперед це спадковий фактор. Йдеться про наявність онкологічних захворювань у близьких родичів — рак молочної залози, рак яєчників, у деяких випадках також рак передміхурової залози, підшлункової залози та кишечника.
Важливу роль відіграє наявність генетичних мутацій, зокрема BRCA1 і BRCA2. Якщо у родині були випадки раку і пацієнт проходив відповідне тестування, це може бути показом до раннього початку спостереження. Наприклад, якщо в матері або іншої близької родички виявили рак грудної залози у 50 років, дочці або сестрі рекомендується починати обстеження на 10 років раніше — тобто з 40 років. У таких випадках можуть бути показані МРТ або інші додаткові обстеження навіть у молодшому віці.
Також ризики зростають при впливі механічних чинників — наприклад, побутові травми. Має значення і спосіб життя: підвищений індекс маси тіла, гіподинамія (недостатня фізична активність), вживання алкоголю, паління, шкідливі харчові звички.
В анамнезі важливим фактором є також опромінення органів грудної клітки, наприклад, при лікуванні деяких захворювань раніше, як-от лімфогранулематоз. Не менш значущими є і гормональні чинники: ранній початок менструацій (до 12 років), пізній початок менопаузи (після 55 років), наявність абортів в анамнезі, тривале застосування гормональних препаратів, пізні перші пологи.
До факторів ризику також належить відмова від грудного вигодовування. Серед пацієнток є жінки, які свідомо припиняють лактацію або приймають спеціальні препарати, щоб не годувати грудьми — і це теж впливає на стан молочних залоз і може підвищувати ризик розвитку патологій.
Окремо варто згадати режим сну та добові біоритми. Жіночий організм дуже чутливий до зміни графіків, особливо якщо йдеться про роботу в нічні зміни. Хронічне недосипання, нічна активність, сон при штучному освітленні — усе це негативно впливає на гормональний баланс. Тривале порушення сну та біоритмів може призводити до збоїв у гормональній системі, що, своєю чергою, теж є фактором ризику.
– Чи може самостійне обстеження грудей вдома допомогти у ранньому виявленні захворювань? Як правильно його проводити?
– Хочу наголосити, що за сучасними медичними стандартами самообстеження не вважається основним методом ранньої діагностики. Так, воно корисне, але не замінює візиту до спеціаліста. Пацієнтка може виявити утворення в грудній залозі вже тоді, коли воно досягає понад 2 см — а це, зазвичай, вже друга стадія захворювання.
Основна мета скринінгу — виявити захворювання якомога раніше, коли прогноз лікування максимально сприятливий. Тим не менш, пацієнткам рекомендується бути уважними до змін у своєму тілі. Вдома можна проводити простий візуальний огляд перед дзеркалом, звертати увагу на асиметрію грудей, зміну форми чи кольору шкіри, втягнення соска, появу ущільнень або виділень.
Щодо виділень: прозорі можуть бути фізіологічними, але варто уникати самостійного натискання на залозу для їх провокації. Якщо виділення з’являються спонтанно або мають колір — варто звернутися до лікаря. Також важливо реагувати на появу симптомів, як-от втягнення шкіри чи соска, наявність «лимонної кірки» — це все може свідчити про патологічний процес.
Проте навіть при ретельному самообстеженні пацієнтка не здатна обстежити глибокі структури залози, особливо при високій щільності тканини або набряку в певні фази циклу. Утворення менше 1 см практично неможливо пропальпувати самостійно. Тому самоогляд варто сприймати як допоміжний інструмент, але не як основний метод діагностики. Регулярне обстеження у лікаря — це найефективніший шлях до вчасного виявлення і лікування.
– Що б Ви порадили жінкам, які відкладають візит до мамолога через страх почути діагноз?
– Страх — це природна реакція, яка виникає у багатьох пацієнток. Але, попри це, дуже важливо розуміти: сучасна медицина має чимало нових підходів до обстеження, лікування і спілкування з пацієнтами. Зараз існують органозберігаючі та реконструктивні операції, і жінка після лікування може не лише залишитися здоровою, а й виглядати ще краще, ніж до нього. Деякі пацієнтки сприймають це навіть як елемент пластичної хірургії.
Головне — не відкладати. Адже чим раніше звернутися, тим більше шансів на сприятливий прогноз. На ранніх стадіях, залежно від типу можливе більш щадне лікування — як оперативне, так і терапевтичне. Натомість якщо візит до лікаря постійно відкладати, можливостей для ефективного лікування залишається значно менше. Важливо розуміти: після лікування жінка може жити повноцінно, але лише за умови своєчасного звернення.
– З вашого досвіду, чи почали жінки частіше проходити на огляди? Якщо так, що на це вплинуло?
– Я б сказала, і так, і ні. З одного боку — так, тому що молоде покоління стало набагато більш поінформованим. На це впливають і медіа, і блогери, і медичні фахівці, і навіть інфлюенсери, які діляться особистими історіями або історіями своїх близьких. Такі речі справді привертають увагу, формують усвідомлення необхідності скринінгів. Все більше жінок просто хочуть переконатися, що з ними все добре, і проходять огляд не через скарги, а з бажанням бути відповідальними за своє здоров’я.
Але водночас — ні. Бо ми живемо в реаліях війни, і багато жінок втратили доступ до регулярної медичної допомоги. Через це деякі звертаються до лікаря вже на пізніх стадіях, коли симптоми стають очевидними. Ще один фактор — старше покоління. Багато хто думає: “Якщо нічого не турбує — навіщо йти?”. А саме в цьому й полягає найбільша небезпека. На ранніх стадіях рак молочної залози може не мати жодних клінічних проявів, і виявити його можливо лише за допомогою додаткових методів обстеження, які призначає лікар.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
Реклама
Читайте також:
- Судинні захворювання мозку: як знизити ризик інсульту, розповідає франківська неврологиня Тетяна Тичковська
- Як клімакс впливає на серце: пояснює франківська кардіологиня Юлія Бартків
- Погіршення слуху та неправильний прикус: про симптоми та лікування аденоїдів розповідає франківський ЛОР Олександр Тітов
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
