«Ніхто не змушує батьків»: чи варто хрестити дитину при народженні, або ж краще зачекати? (ФОТО)

«Ніхто не змушує батьків»: чи варто хрестити дитину при народженні, або ж краще зачекати? (ФОТО)

Отець Андрій Жук поєднує служіння в Церкві з викладанням у школі й коледжі. Цьогоріч він здобув титул одного з кращих вчителів Івано-Франківська. Священник розповів «Галці» чи обов’язково хрестити дитину при народженні.

«Чи обов’язково хрестити дитину, якщо у Біблії зазначається, що віра це добровільно? Чи, можливо, дозволити їй в більш свідомому віці вже обирати собі свій шлях?» – це питання, яке час від часу ставлять собі сучасні батьки. Аргументи прості: віра — справа особиста, вона формується із досвідом і вибором. А отже, чи не краще дозволити дитині самостійно обрати свій духовний шлях, коли виросте?

Отець Андрій відповідає на це так:

“Ісус Христос прийняв хрещення у 30 років — це правда. Але в традиції Церкви є рекомендація хрестити дітей у ранньому віці. І це не про обов’язок, а про дар Божої благодаті, яку отримує немовля. Ніхто не змушує батьків. Але ми, як Церква, не хочемо позбавляти дитину захисту Божої присутності”.

Священник пояснює: через хрещення дитина звільняється від первородного гріха — того, що за християнським вченням прийшов у світ ще від часів Адама і Єви. А разом із хрещенням немовля приймає ще одне таїнство — Миропомазання, яке відкриває дію Святого Духа.

“Хрещення — це як доступ до всієї повноти християнського життя. Без нього неможливо приймати Причастя, сповідь, шлюб. Часто люди говорять: ми дамо дитині право обирати. Але, перепрошую, а якщо вона виросте й скаже: «Я хотів бути хрещеним з дитинства», а ми в неї це право забрали?”, — каже отець Андрій.

Він наводить приклад із філософії:

“Є поняття апріорі — те, що не залежить від нашого досвіду. Як національність. Людина народжується в українській родині — і автоматично вважається українцем. Так само й віра: ми не обираємо, в якій родині народитись. Але можемо обрати, ким бути згодом. І так, кожен має свободу змінити своє ставлення, знайти інший шлях. Але позбавляти дитину духовної опори з самого початку — чи справедливо це?”.

Священник зазначає, що Церква приймає до хрещення і дорослих, які з різних причин не були охрещені в дитинстві. Але це завжди супроводжується періодом підготовки, вивчення віри, свідомого рішення.

“Я не знаю випадків, щоби люди свідомо зрікалися християнства. Можливо, десь таке є, але в моєму досвіді не зустрічалися. Навпаки, християнське виховання, привите змалку, допомагає людині пройти випробування. А якщо й зійде з дороги — то має куди повертатися”, — каже отець Андрій.

Читайте повну версію матеріалу, де Андрій Жук розповідає, для чого дітям викладають християнську етику, як діти ставитися до віри у час війни, чи варто хрестити дитину при народженні, про толерантність до інших релігій, чому церква не визнає одностатеві шлюби, для чого ходити до церкви, як бути, коли порушуєш одну зі заповідей Господніх, чи гріх стригти й вишивати в неділю, та чому не можна матюкатися.

Читайте також: