Найбільша ІТ-компанія України – EPAM – заходить в Івано-Франківськ і вже почала співпрацювати з місцевими університетами, щоб разом розвивати технологічні напрями та показати перспективи айті-технологій.
Як не загубитися в ІТ, яку роль відіграють університети для становлення спеціаліста-айтішника та з якими прикарпатськими вишами вже налагоджує зв’язки EPAM, – розібратися в цих та інших запитаннях “Галці” допоміг відповідальний за EPAM University Programs у Західному регіоні Сергій Щербак.
Як обрати свій напрямок в айті. Чи обов’язково ставати девелопером
На перші кроки в IT впливають багато чинників. Насамперед, треба визначитися, ким людина взагалі хоче бути: девелопером (розробником програмного забезпечення, – ред.), бізнес-аналітиком, дизайнером чи будь-ким іншим. Далі вона вже йде по зрозумілому шляху: перевіряє рівень своєї англійської, читає книжки з того напряму, де хоче працювати, заглиблюється в нього. Після цього майбутній айтішник має приєднуватися до різних курсів та освітніх програм, продовжувати вчитися та очікувати перших інтерв’ю на проєкти.
За словами Сергія Щербака, перші кроки – це дуже добре, але вже на цьому початковому етапі існують певні проблеми. Найперша з них – як же вирішити, ким саме ви хочете працювати:
“Це головний вибір і найскладніше завдання, яке стоїть перед майбутніми айтішниками. Компаній багато – аутсортингові, аутстафінгові, продуктові стартапи, ще багато інших. І коли людина чує ці всі слова, то виникає певний дисонанс. Існує великий вибір, і кожен тип компанії означає різний тип роботи. Хтось розробляє програмне забезпечення на замовлення інших, хтось надає фахівців у команду замовника, ще інші – розробляють власні продукти. Також існують сервісні компанії та багато інших. Коли майбутній айтішник вирішив, яким саме конкретним напрямком хотів би займатися, то теж не все так просто: кожен напрям є специфічним. Навіть у тій же розробці шляхів дуже багато, бо процес створення програмного забезпечення (ПЗ) достатньо широкий. Він включає формування бізнес-ідеї, проєктування, вибір технологій, з якими працюєш, і лише потім з’являється елемент реалізації, коли включаються в роботу девелопери для вирішення конкретних бізнес-задач. Навіть тоді коли задача реалізована, то все ще не закінчується. Треба оцінити якість того ПЗ, з’являються різноманітні тестувальники, інженери з якості. І навіть тут не кінець, бо на всіх цих етапах треба передавати клієнтові напрацювання і т.д. Цей шлях доволі складний, тому, передусім, людині треба вирішити, куди ж їй піти”.
Дуже важливо, аби майбутній айтішник знаходився у певному середовищі серед колег із досвідом, долучався до різних спільнот. Також, переконаний Сергій Щербак, слід спілкуватися з представниками різних айті-напрямів, аби краще зрозуміти свої схильності та бажання, аби відчути свій характер і темперамент.
“Може, хтось хоче більше кодувати, а хтось – працювати з людьми. Айті дуже багатогранне, і для людини в цій професії все можливо. У кожного завжди є вибір: розвиватися у бік м’яких навичок чи хардскілів. Просто раджу заздалегідь подумати, де вам буде комфортніше. Бо в процесі роботи можна зрозуміти, що ви помилилися, і скільки часу тоді буде втрачено”.
Що крім професійних навичок треба знати та вміти
- Знання англійської мови. Коли людина йде в IT, на перший план виходить питання англійської мови. Будь-який крок в айті вимагатиме від неї знань розмовної англійської. Часто люди вміють читати, писати, але зле нею розмовляють. Якщо ви відчуваєте, що тут маєте “пробіл”, то краще постарайтеся його заповнити. Мови – англійська та будь-які додаткові – завжди будуть плюсами, які допоможуть вам розвиватися в цій професії. Будь-яке завдання, без знання мови, автоматично стає набагато складнішим.
- Вміння вчитися. Технології завжди розвиваються, задачі ускладнюються, й айтішники постійно мають за ними встигати. Ви завжди маєте бути в курсі новинок та актуальних тем.
- Аналітичні здібності. Айтішники мають розумітися на алгоритміці прийняття рішень, швидко аналізувати поставлені перед ними задачі.
- Комунікація. Окрім вміння розмовляти різними мовами, має бути ще й бізнес-комунікація, вміння працювати в команді. Це дуже важливо, адже люди бувають різні, і з усіма треба вміти взаємодіяти. Існує певний стрес, коли треба входити в коло нових людей, але айтішник має вміти працювати в різних командах. Щоб швидко інтегруватися та взаємодіяти, треба вміти комунікувати.
- Працьовитість і цілеспрямованість. Це вже навіть не навички, а риси характеру. Якщо ви себе добре організуєте на працю, знайдете мотивацію, аби досягати цілей, то це завжди допоможе.
Типові помилки на старті кар’єри та як їх уникнути. Допомога студентам
“Людина не завжди прислуховується до того, де їй було б краще”, – каже Сергій Щербак. “У багатьох першим критерієм є наявність високої зарплати. Але, насамперед, робота має приносити вам задоволення, ви маєте бути цікавлені в ній, і тільки тоді вже обирати напрям та конкретне місце роботи, які вам підходять. Айті в цьому сенсі дуже лояльна галузь, де всі себе можуть знайти”.
Повернемося знову до питання мови: незнання англійської – це одна з найтиповіших помилок на старті кар’єри багатьох айтішників. “На ходу” її підтягнути нереально, треба виділити багато часу.
Іноді люди не мають системних знань та практики. Це теж потрібно виправляти:
“От хтось вчився, вивчив певні гарні слова, але системних знань не має. Та дуже важливо, щоб вони були саме системними – ви маєте розумітися у тих питаннях, які вивчали. Також часто зустрічаю людей, які ще без практики. Вони мають певне розуміння, читали книги, але на практиці вирішувати задачі ще не пробували. Зараз у світі інформаційних технологій для того, аби мати практику, є все: різні ком’юніті, волонтерські проєкти, де можна отримати первинні знання і т.д. Але для цього має бути певне бажання, бо без нього – невірний підхід”.
Для студентів партнерських вишів компанія EPAM організовує свого роду школи, куди можна прийти та спробувати себе у тому чи іншому айті-напрямі. Студенти мають можливість послухати, ознайомитися з певним напрямом та зрозуміти, цікавий він їм чи слід шукати щось інше. Це попередні заходи, завдяки яким стає зрозумілішою робота айті-спеціаліста.
Крім того компанія EPAM розробила PreUniversity Program – всеукраїнську ініціативу для школярів, спрямовану на те, щоб вони могли познайомитися з різноманітними технічними аспектами життєдіяльності айті-компаній. Також EPAM створює всеукраїнські курси, де можна безкоштовно навчатися.
Плюси для локальних ВНЗ із приходом компанії у Франківськ
Як ми уже казали, EPAM відкриває офіс в Івано-Франківську. “Ця подія має позитивно вплинути на регіон та місцеві вищі навчальні заклади”, – переконаний Сергій Щербак:
“Це автоматично розвиває нові робочі місця, й відповідно з’являється попит на фахівців. А значить у регіональних представників є більше можливостей себе знайти в айті-індустрії. Щодо ВНЗ, то з’являється нова компанія, куди майбутні випускники можуть працевлаштуватися, а це, по суті, збільшує навантаження на виші. Бо якщо компанія розвивається, то у неї кількість вакансій теж буде збільшуватися й будуть збільшуватися можливості для випускників тих ВНЗ. Відповідно для айті-напрямів у вишах це буде таким собі сигналом, що запитів на випускників стане більше. Університети тоді будуть підлаштовуватися під можливості, які перед ними відкриються”.
Компанія працює з усіма зацікавленими представниками. Наразі EPAM розпочав спільну роботу з двома найбільшими вишами у регіоні – Івано-Франківським національним технічним університетом нафти й газу та ПНУ ім. В.Стефаника.
“З ІФНТУНГ ми вже трохи довше співпрацюємо – навіть уже встигли провести ознайомчий івент, де наші фахівці розповідали про різні аспекти діяльності компанії. Ми прислуховуємося до запиту вищих навчальних закладів і намагаємося допомогти їм отримати той досвід, який ми можемо забезпечити”, – розповідає Сергій Щербак.
Досвід проведення першого івенту показав, що прикарпатські студенти дуже зацікавлені в ІТ, аудиторія з близько двох сотень людей була активною, ставили багато цікавих запитань. У компанії зрозуміли – студенти хочуть розумітися у тих питаннях, про які розповідає EPAM. Також відмітили чітке бажання університетів – вони відкриті та готові до співробітництва.
“Звісно, фахівці-айтішники працюють у компаніях, але ж готувати їх десь треба. І хоч у ВНЗ існують певні проблеми з цим, але ми хочемо їм допомогти: аналізуємо навчальні програми, готуємо рекомендації, впроваджуємо ініціативи для студентів і викладачів”.
А, може, не треба йти вчитися у ВНЗ? Роль університету
Позиція Сергія Щербака чітка та однозначна – людина, яка планує бути в айті, має мати гарну освітню базу. Навіть знання математики чи алгоритміки – це те, що можна вивчити в університеті, і такі знання зайвими точно ніколи не будуть.
“Базові знання люди мають отримувати у вишах, і це дуже важливо. Розумію, що з’являється певна думка, що можна закінчити курси й за якийсь рік стати джуніором. Іноді ця думка слушна, але задумайтеся про просте – чому айті-компанії зазвичай дивляться на студентів другого-третього курсів? Бо ці студенти вже отримують певну базову освіту, вони вже розуміють навіть сам процес навчання: як їм готуватися у швидкоплинних умовах, розвивати ті навички, які вони отримують”, – зауважив Сергій Щербак.
Майбутньому айтішнику слід розуміти, що певний виш, який він розглядає, має відповідати його очікуванням. Роблячи свій вибір на користь того чи іншого університету, треба дослідити, де вчать ту мову програмування, яка вам цікава, де кращий рівень вивчення іноземної і т.д. Перед людиною може відкритися цілий світ нових можливостей, і залежно від вибору ВНЗ, вона може швидше чи довше до нього йти.
“Дуже важливо розуміти, хто тебе навчає. Чи є фахівці, які розуміються в технологіях, які мають певний проєктний досвід та можуть ним поділитися. Не менш важливо, які партнерські відносини має університет. Бо це визначає, чи будете ви мати доступ до передових івентів, чи будете в курсі нових подій. Причому нову інформацію ви будете знати від фахівців, які безпосередньо знаходяться “на вістрі”, тобто працюють над проєктами”.
Резюмуємо: обираючи виш, зверніть увагу на його навчальні програми, відповідність їх вашим побажанням, глибину питань, які вивчають, і наявність у ВНЗ партнерських відносин.
Teacher internship
Допомагає EPAM не лише студентам, а й викладачам. Спеціально для них існує Teacher internship – безкоштовна програма для підвищення кваліфікації на базі компанії. Викладачам допомагають розібратися з різними аспектами виробництва ПЗ у межах компанії.
Сергій Щербак каже – для викладача це значить, що він знайомиться з усім технологічним процесом розробки, про який ішлося раніше:
“Ми показуємо тенденції; те, що актуальне; які проєкти та тематичні напрямки активно розвиваються; запрошуємо фахівців, які про це розповідають. Хочемо, щоб теми, яких навчають викладачі в університетах, поєднувалися із запитами від бізнесу”.
Програма зазвичай триває 2-3 місяці. Її намагаються проводити за межами навчального року, бо дуже важливими є залученість викладача та його бажання розібратися з певними аспектами. Це своєрідне ознайомче занурення в айті-компанію, яке добре впливає і на навчання у вишах: викладачі на основі реальних прикладів, розібраних з фахівцями компанії, можуть краще донести тему.
“Ми пропонуємо ВНЗ це рішення, і воно допомогає підвищити кваліфікацію. Зацікавленість в Україні є дійсно велика – це сотні викладачів з різних міст. Крім того, ми працюємо з новими регіонами та будемо створювати умови, аби ще більше людей змогли пройти наші програми. Зараз існують дуже великі можливості, особливо через роботу в онлайні”, – додав Сергій Щербак.
Актуальні вакансії у компанії можна переглянути тут – https://careers.epam.ua/
Розмовляв: Олександр Костинюк
ФОТО ТИЖНЯ
