Полковник Володимир Ярмощук з кінця квітня працює на посаді обласного військового комісара. В інтерв’ю для Galka.if.ua він розповів про особливості мобілізації на Прикарпатті. А також прокоментував деякі резонансні випадки, що трапилися під час останньої хвилі.
Читайте також: Прикарпаття втратило на Сході ще одного захисника України
– На Прикарпатті завершилась шоста хвиля мобілізації. Якими є її основні підсумки?
– Область виконала планове завдання на 44%. На сьогодні, якщо брати по Україні, нижче нас мають показники: Закарпатська область, Тернопільська, Одеська, Сумська, і так далі, всі не буду перечислювати.
Ми призивали військовозобов’язаних на 233-ій військовий полігон у Рівному, 184-ий навчальний центр у місті Старичів, в другу бригаду Національної гвардії у Львові, 27-ий прикордонний загін у Мукачеві, а також курси перепідготовки офіцерів запасу – вони по всій Україні: Київ, Харків, Львів, Одеса.
– Була неофіційна інформація, що Івано-Франківська область в останній тиждень піднялася з останньої на восьму з кінця сходинку за результатами мобілізації серед областей України. Це дійсно так?
– Це практично так. Я зараз не маю точних даних по Україні. Але ми були останні, Закарпаття і Тернопіль були перед нами. За останній тиждень ми їх обійшли.
– Завдяки чому цього вдалося досягти?
– Завдяки спільним діям військових комісаріатів, з допомогою органів міліції, районних державних адміністрацій, які всі включилися в роботу, включили всі важелі, і спільно за останні десять днів ми вийшли на 44%.
– То які саме «важелі» включили?
– Дуже багато керівників підприємств пішли нам назустріч. Щодо людей, які були безробітними. Перед тим, які відправляти до навчальних центрів, їх працевлаштували. Тобто людина йшла служити і вже мала роботу. Їй вже, як мінімум, чотири тисячі гривень кожен місяць буде перераховуватись на картку. В тому числі, вона буде ще й в армії отримувати зарплату. І повернеться через рік – буде забезпечена роботою. Це такі підприємства, як «Кроно» у Рожнятівському районі. Дуже багато лісгоспів – Надвірнянський, Солотвинський – влаштували людей, які пішли служити.
– У вашому комісаріаті повідомляли, що в області багато сіл, які не призвали жодного військовозобов’язаного. Чи місцева влада має за це якось відповісти? Як з ними далі працюватимуть?
– Ну як працюватимуть? Просто не могли нікому вручити повістки. Люди або повиїжджали до Франківська, або десь переховуються, коли працівники військкомату приїжджають. В основному переховуються. Приїхали – сховалися. Ми поїхали – вони знов є. Воєнкомат же не буде в селі ночувати, сидіти їх чекати. Є такі села.
– Ви згадували, що активну участь у виконанні плану мобілізації брала міліція. Вона розшукувала військовозобов’язаних?
– Ні, розшукували працівники комісаріатів, а міліція просто забезпечувала порядок. Вони були присутніми під час вручення повісток, щоб не було ніяких інцидентів.
– Скількох військовозобов’язаних притягнено до відповідальності за ухилення від мобілізації?
– Ми передали в органи УМВС за всі хвилі разом десь 150 осіб, які пройшли медичну комісію і не з’явилися на відправку. Правоохоронці ними займаються.
На даний момент, один військовозобов’язаний з Верховини, який не з’явився на відправку, засуджений до двох років умовно. А далі всі інші випадки прокуратура і міліція розслідують. Думаю, на початку вересня вже будуть суди, і всі ці люди, які ухилялися від шостої і попередніх хвиль мобілізації, будуть наказані.
– Недавно повідомлялося, що у Городенці посеред вулиці на медкомісію забрали хворого чоловіка, який збирався йти на операцію, одразу відправили на полігон.
– Ніхто його нікуди не забирав. Він сам добровольцем прийшов у воєнкомат, пройшов усю медичну комісію і пішов служити. А на другий день жінка зробила заяву, Правий сектор понаписував, що його викрали на вулиці. А через день вона спростувала. Зараз він на полігоні, служить. Яка операція? Він пройшов медичну комісію. З його діагнозами, обмежено придатний до служби. Він пролікований, прооперований, це було п’ять років назад. Стан його здоров’я дозволяє проходити службу.
– Загалом, люди часто говорять про те, що чоловіків зупиняють на вулиці, виписують їм повістки. Чи не могли б Ви нагадати: як, згідно із законом, має відбуватися вручення повісток, так, щоб це не порушувало прав людини ?
– Повістку можна вручати будь-де. Законом не написано конкретно, що це треба робити вдома чи на роботі. Якщо взяти Івано-Франківськ, то практично по домашніх адресах неможливо вручити повістки. 99,9% не відчиняють. Тільки говорять крізь двері: «Нема», «Поїхав», «Такий не проживає». Ніхто ж не має права зайти в квартиру.
– Тобто, будь-кого можуть зупинити, спитати, як його звати, і вручити повістку?
– Природно, він може сказати, що його звати Петров, а він – Іванов. Останню акцію ми зробили біля «Калинової слободи», що будується, на Об’їзній. Вручили там 18 повісток. У підсумку, двоє чоловіків прийшли на медкомісію, а 16 не прийшли. Ми ж не знаємо їхніх точних даних, чи вони правильно сказали своє прізвище чи неправильно.
От ви пройдіться зробіть репортаж по будівництвах – скільки працює людей неоформленими зі всієї Івано-Франківської області. Ми їх шукаємо по районах, по селах, а вони тут, у Франківську. Але це проблема не військкомату, а держави.
І чомусь за всю шосту хвилю мобілізації не було зроблено кореспондентами області ні одного репортажу, опитування на тему «Чому ви не хочете йти служити?» Всі виносять по інтернетах негатив . Як-от у Коломиї, там було розслідування. Писали, що чоловіка призвали з туберкульозом, а зараз четверта стадія раку легень. Боєць з Коломиї, він добровольцем прийшов. Ми всі документи представили, зробили службове розслідування. Тут вини ніякої воєнкомату, лікарів немає. Він йшов здоровим служити.
А от чому ви не зробите опитування ? Біля «Калинової слободи» чи ще десь. Спитайте: «Чи прийшла вам повістка?», «Чому ви не йдете служити?». Це ваші промахи, кореспонденти, після шести хвиль мобілізації ви вже могли б нам якось допомагати. Як тільки якийсь негатив – ви зразу висвітлюєте, я як щось хороше – ви п’ятдесят на п’ятдесят.
– Місцеві видання розміщували на своїх сайтах оприлюднені вами списки тих, кому слід з’явитися до комісаріатів. Зокрема, після цього до нашої редакції звернулася жінка, сина якої мобілізували у Києві, а вона отримує повістки в Івано-Франківську.
– А звідки наш військкомат знає, що її син мобілізований у Києві? Вона принесла довідку вже тоді, коли побачила його у списку.
Так само в поданих нами списках тих, які ухиляються, опинився один, який вже служить, призвався. В січні не з’явився на відправку, а як документи передали в прокуратуру, після того він пішов служити.
Якщо людина приносить довідку, що проходить службу, то ніхто їй повістки не буде виписувати. А як в нас немає даних, то звідки ми маємо це знати?
– Тобто, немає якогось налагодженого зв’язку між комісаріатами різних областей?
– В нас нема такого, так само як немає зв’язку між кореспондентами різних каналів.
– Яка зараз ситуація з демобілізацією на Прикарпатті? Скільки осіб повернулося?
– Демобілізація йде, точної кількості не можу зараз сказати. Це буде в кінці вересня. Люди починають демобілізовуватися, ставати на військовий облік.
У кожному комісаріаті є відділ соціального забезпечення, де працівники допомагають владнати всі питання, які в них виникають.
– Чи запрошують тих, хто вже відслужив в АТО, на контрактну службу?
– Безперечно, всім це пропонують. На даний момент, з третьої хвилі, яка зараз звільняється, на контракт залишилося приблизно 20 осіб з області. Пізніше ця цифра буде збільшуватися.
– А скільки загалом прикарпатців від Збройних сил пройшли через АТО? Скільки серед них поранених, загиблих?
– Ми відправили їх у навчальні центри. А скільки з них були в АТО, ми не знаємо. Може, половина не пройшла. Ми знаємо це тільки тоді, коли вони повертаються до нас, коли приходять отримувати документи на посвідчення учасника бойових дій.
В області налічується 640 учасників бойових дій, 38 загиблих та 181 поранений. (Станом на 21 серпня, – Ред.)
– Які Ви маєте відомості стосовно сьомої хвилі мобілізації?
– Поки що нічого не відомо. Хотілося б, щоб цієї хвилі не було. Щоб швидше настав мир, і ми нікого не мобілізовували.
Розмовляла Людмила Баран
ФОТО ТИЖНЯ
