П’ять громад Прикарпаття мають депутатські фонди: від 38 тисяч до мільйона на депутата
Рух ЧЕСНО дослідив депутатські фонди у великих громадах України. На Прикарпатті такі фонди мають п’ять громад: Снятинська, Долинська, Городенківська, Коломийська та Калуська.
Про це пише “Галка” з посиланням на ЧЕСНО.
Долинські рекордсмени
Найбільше коштів на округи мають депутати Долинської міської ради. У місті на Прикарпатті є одразу дві програми, за якими обранці можуть розподіляти бюджетні кошти. Перша — програма соціального захисту населення, одним із пунктів якої є надання одноразової грошової допомоги жителям громади, в яких виникли складні життєві обставини. Після внесення змін до неї в минулому жовтні річна сума на одного депутата мала обмежуватися 90 тис. грн й 80 тис. грн — для міського голови. А інша — програма соціально-економічного та культурного розвитку громади на 2025–2027 роки. Її бюджет — 39 млн грн на кожен рік.
Механізм такий: до кінця червня депутати, міський голова або старости вносили свої пропозиції щодо розвитку округу. Ідеї погоджували підрозділи міськради, начальник фінуправління та профільний заступник мера. Напрямків використання бюджетних коштів чимало: від спорту до благоустрою. Обмеження — 1 млн грн на обранця, а проєктів не мало бути більше ніж 10. Тож сума на одну ініціативу не повинна бути меншою за 20 тис. грн.
У такий спосіб Долинська міська рада за сумою депфонду на одного обранця замкнула п’ятірку лідерів по країні. Більше за прикарпатських депутатів грошей на округ мали тільки представники Києва (15 млн грн), Одеси (5 млн грн), Дніпра (2,3 млн грн) й Запоріжжя (1,25 млн грн). А от кількість населення — неспівмірна. Наприклад, у Запоріжжі на час створення громади налічували понад 720 тисяч людей, а в Долині — менше ніж 50 тисяч.
Згідно з інформацією, яку на наш запит надала Долинська міська рада, фактично депутатські витрати на округи Долинської територіальної громади торік були меншими: максимально по 600 тис. грн. Зокрема саме такі суми на округи розподілили 29 обранців, а п’ятеро — дещо менше: від 550 до 588 тис. грн. Міський голова Іван Дирів тут міг виділяти значно більше коштів: планував 3 млн 600 тис. грн, проте де-факто виконаних або профінансованих робіт було на 1 млн 764 тис. грн. Левову частку планів зайняв капітальний ремонт території скверу поблизу будинку культури. Його орієнтовна вартість становила понад 2 млн грн. Сквер оновили частково — видатки не сягнули й 300 тис. грн.
На підтримку Сил оборони депутати разом із мером скерували десятину від загального фонду — понад 3,9 млн грн. Переважна більшість по 100 тис., лише Андрій Дупляк — 350 тис., Тарас Сливчук — 222 тис., Микола Занкович — 170 тис..
Найдорожчі проєкти в громаді реалізовували: Володимир Смолій — капітальний ремонт відділення боксу ДЮСШ за 457 тис. грн, Аліна Прокіпчин — будівництво водогону в селі Оболоння за 430 тис. грн, Василь Титиш виділив 405 тис. грн на ремонт огорожі кладовища в селі Княжолука, Андрій Ленгевич — 370 тис. грн на ремонт тротуару на вулиці Героїв України в Долині, Микола Занкович — 350 тис. грн на ремонт дороги у вже згаданому Оболонні та Зіновій Юрків — 340 тис. грн на ремонт даху Малотур’янського ліцею.
Схоже, відмовляти собі в можливості викарбовувати свої імена за бюджетний кошт на округах Долинської громади тамтешні обранці не збираються. За словами міського голови, “депутати окремих фракцій поставили міському голові умови для прийняття бюджету громади” — підвищення депфондів до 1 млн 250 тис. грн. Це питання стало яблуком розбрату в раді наприкінці минулого року й завадило ухвалити бюджет-2026.
“Оці політсили, вони вже у виборах. Вони думають, що в 26-му році можна думати про своє майбутнє і про реалізацію тих забаганок, які вони собі намітили на цей період. Неприйняття бюджету на наступний рік ставить під реальну загрозу реалізацію наших зобов’язань по міжнародних проєктах, не дасть нам можливості за європейські кошти відремонтувати дитячу лікарню, другий поверх поліклініки… Закликають громадськість питати своїх депутатів, чому вони виступають за те, щоб збільшувати свій депутатський фонд, підкуповувати виборців і готуватися до наступних виборів”, — говорив Іван Дирів у грудні 2025-го.
А ось пост за 22 лютого цього року. На той час бюджет все ще не ухвалили.

Бюджет — на паузі, а от зростання депфондів — ні. У січні долинські обранці таки наповнили собі “гаманці для округів”. Міський голова наклав на рішення вето, однак депутати зібрали дві третини голосів і подолали його.
“Депутати прийняли зміни в програму соц-економ, де передбачили собі, в розрахунку на кожного депутата, 1 млн 250 тис. грн. 1 млн — для засівання своїх округів для підготовки до майбутніх виборів і по 250 тис. на допомогу Збройним силам України”, — повідомив міський голова Долини.
Інші громади Прикарпаття
Коломийські депутати мали право скеровувати гроші як на соціально-економічний розвиток, так і на матеріальну допомогу. Цікавий нюанс — тутешні обранці фактично виступають посередниками. Адже депутат має звернутися до міського голови з клопотанням, до якого додаються документи, де викладено обґрунтування потреби на виділення коштів (заяви громадян, акти обстежень, довідки, кошториси, договори та інші підтверджуючі документи). І вже мер ухвалює остаточне рішення. Крім того, в порядку використання коштів фонду на виконання депутатських повноважень зазначено, що видатки на виконання депутатських повноважень зменшенню не підлягають. При перевиконанні дохідної частини бюджету обсяги видатків можуть бути збільшені за рішенням міської ради. Отже, на 2026-ий рік фонд збільшили до 5 млн 700 тис. грн, тобто кожен обранець зможе розподіляти вже щонайменше 150 тис. грн.
Калуські депутати мали по 50 тис. грн, а міський голова — майже 643 тис. грн.

Пошук депутатських звітів на сайті Калуської міськради, на жаль, зазнав поразки. Їхня публікація доступна на вебресурсі, адже такі вкладки є у профілях обранців. Фактично ж є лише три звіти, й ті за 2021-ий рік: Тараса Барнича, Оксани Гук і Василя Дзундзи.
У Снятині депутати мали приблизно по 38,8 тис. грн і могли спрямовувати їх на різні види допомоги та потреб громади.
Городенка — кошти йдуть винятково на матеріальну допомогу мешканцям.
Рух ЧЕСНО відзначає низький рівень прозорості та звітування у всіх громадах з депфондами. Частина офіційних сайтів рад має технічні можливості для розміщення звітів депутатів, проте сторінки часто залишаються порожніми або містять застарілу інформацію.
На відміну від міст-мільйонників, соціальні мережі в невеликих містечках, схоже, ще не стали типовим майданчиком для самопіару обранців. Зважаючи на специфіку таких населених пунктів, де люди знають одне одного особисто, “сарафанне радіо” може бути дієвішим методом комунікації з електоратом, а прямі фінансові виплати лише посилюють персональний вплив депутата на виборця.
