Пара з Франківська створює лялькових персонажів із “Гри престолів” і не тільки (ФОТО, ВІДЕО)

Усі вироби — ручної роботи. Про свою справу і амбітні плани майстри розповіли журналістам, інформує “Галка” з посиланням на сайт “Суспільне”.

“Немає такого, чого ми не створюємо. В нас були різні замовлення. Наприклад, були дитячі малюнки, діти вигадували якогось персонажа. Приходила мама з листочком і казала: “Наша доця намалювала таку річ. Зробіть”. І ми робили це із задоволенням. Це були чарівні єдинороги, фантастичні коти, мікроорганізми”, — розповідає Назар.

“До того, як надійшло замовлення, я подумав, що не бачив цей серіал. Ми з дружиною були змушені подивитися його. За тиждень переглянули все. Паралельно сиділи і робили”, — згадує чоловік.

Зараз подружжя співпрацює з Бельгійським ляльковим театром. Створюють одяг для персонажів.

“Це дуже цікаво. Я зараз із захопленням це роблю, бо це щось кардинально інше, ми такого ще не робили”, — ділиться Зоряна Мартинюк.

Назар розповідає, що серед покупців — не тільки українці, але й іноземці:

“Дуже відрізняються покупці. Видно стриманість українців, а іноземці емоції одразу показують. Це дуже класно, коли це роблять не тільки діти, але й дорослі. Ти тоді стоїш, хіхікаєш і думаєш: “Ми такі самі, ми так само робимо”. Наприклад, коли робиш цього восьминога, думаєш, який він класний, ставиш його на голову. І забігають покупці, кажуть: “О, клас, восьминіг!”.

Займатися рукоділлям вісім років тому почала Зоряна. Шити жінка не вчилася, за фахом — юрист.

“Філію, де я працювала юристом, розформували. Я вирішила рік не працювати, а зайнятися чимось іншим. Мене похилило на творчість. Я почала шити сумки і прикраси робити”, — розповідає жінка.

Згодом почала удосконалювати вміння і відкрила майстерню. Саме тоді бере початок історія їхнього бренду.

Назар Днесь розповідає, що на створення виробів їх надихають подорожі: “Можу сказати, що ми дуже творчі люди, але насправді ми нічого не придумуємо, ми комбінуємо. Їздимо по різних країнах, дивимося, що в інших народів, чим бавляться діти, і думаємо: “Хмм, можливо, в нас таке пройде”. До прикладу, штампи для шоперів пара привезла з поїздок до Індії.