Патрульна поліція – це кістяк чесності, – головний патрульний поліціянт міста Дмитро Міхалець

Автор: Турій Роман

31 Січ, 2017 10:32

Патрульна поліція – це кістяк чесності, – головний патрульний поліціянт міста Дмитро Міхалець

31 січня минає рік, відколи в Івано-Франківську стартувала патрульна поліція. Її очільником став 26-річний хмельничанин Дмитро Міхалець.

Чи виправдала нова поліція сподівання мешканців та стала рушієм позитивних змін, про труднощі та успіхи в роботі він розповів в інтерв’ю «Галці». Також говорили про хабарництво, іванофранківців, які заважали патрульним затримувати порушників, ситуацію із екс-міліціянтом, який звинувачує Міхальця у побитті, відставку Хатії Деканоідзе з посади керівниці Нацполіції України, а також про радість батьківства.

Ви вже рік очолюєте патрульну поліцію Івано-Франківська. Чи часто виникають труднощі на роботі?

– На всіх службах є труднощі, без них неможливо. Кожного разу стикаюсь із певними ситуаціями, але їх треба долати та використати як навчання для нас. Наприклад, замало часу для тренування поліціянтів, цікавих тренінгів та інших спільних заходів. Таким слід розбавляти буденність. Нещодавно психолог Наталія Чаплинська проводила тренінг про стресостійкість. Робила це в ігровій формі. Я був у захваті.

міхалець-3921

– Про нових поліціянтів говорили як справедливих, чесних та ввічливих рушіїв позитивних змін. Такі слова виправдали себе? Довіра людей до вас з початку року зросла?

– З першого дня іванофранківці дали нам великий кредит довіри. Вони повірили патрульним, а потім мені, як керівнику. Коли виникали проблеми, то люди мене підтримували. Патрульні заслужили цю довіру на вулиці, а я, як менеджер, керівник патрульних, контролюю роботу, даю їм можливість для розвитку. Без них, всіх працівників апарату, і тих, хто працює на лінії, не було б такої підтримки.
Я чесна людина, не прийшов на посаду «рішати» якісь питання, а прийшов дійсно поміняти систему. І нехай хтось скаже, що це пафосні слова, але я в це вірю. Завдяки продуктивній і якісній роботі патрульних система змінюється. Нема підтримки від тих, кому таке не вигідно, хто не хоче мене бачити у місті. Це люди, яким я відмовляв, не хотів йти на повідку, а чітко казав «ні».

– Задоволені роботою своїх підлеглих? Як боретеся із недобросовісними поліціянтами, якщо такі є?

– Задоволений, але розвиватися треба завжди. Не скажу, що всі є ідеальними, є завжди людина, яка буде розбалансовувати. Це нормально, головне вміти з цим впоратися. Якщо працівники порушують дисципліну, неякісно виконують свої обов’язки, то ми проводимо службові розслідування, перевірки, а потім даємо догану, з кожної окремої ситуації робимо висновки.

Присяга, поліція-9709

– З початку року звільнилося 8 патрульних. Чому?

– Тільки п’ятеро звільнились за власним бажанням ,а троє перевелись в інше місто. Дівчата пішли з роботи, бо їм не підходить графік, в однієї були сімейні проблеми, було тяжко працювати. Дехто зрозумів, що це не їхнє. Двоє хлопців зараз працюють за кордоном.

міхалець-3947

– Часто франківці оскаржують рішення патрульних у суді? У скількох випадках правоохоронці програвали справу?

– Багато постанов направляються в райони за бажанням порушника.

Інколи прямим текстом кажуть «відправляйте на наш суд». Мають там певні зв’язки, можливо, бо часто навіть не приховують це. Ми не маємо змоги їздити в усі районні суди та відстоювати всі постанови. Інколи причина в тому, що немає відеодоказів.

Є працівник поліції, який бачить правопорушення, оцінює докази та складає постанову. Наприклад, розмова по мобільному телефоні. Конкретної цифри скасованих постанов ми не маємо, але більше 80% все таки залишаються в силі.

– У яких мікрорайонах міста вчиняють найбільше правопорушень та яких?

– Я неодноразово аналізував кількість правопорушень. Це квартирні крадіжки, крадіжки з автомобілів, розбої, грабежі, порушення громадської безпеки та правил дорожнього руху. У кожному мікрорайоні вони йдуть майже на рівні, збалансовано. Є певні періоди, коли вони здійснюються. Наприклад, квартирні крадіжки о 9-11 або 14-16 годинах, коли нікого немає вдома. Найчастішим злочином є крадіжки з автомобілів, але ми з цим боремося, є певні напрацювання. Працівники поліції часто стикаються із порушенням громадського порядку, вчиненням бійок, розпиванням алкогольних напоїв, порушенням тиші.

Знаю, що в Івано-Франківську вважали, що найбільш «кримінальним» регіоном є Пасічна чи Бам, але це неправда. Цифри по всьому місту майже однакові.

Кількість п’яних водіїв не зменшується, штрафи їх не лякають. Знаєте, як це виправити?

– Скажу, що кількість п’яних водіїв аж занадто висока, як на таке місто. Тенденція то росте, то зменшується. З підвищенням штрафів трошки показники впали, але все одно громадяни дозволяють собі їздити у стані алкогольного сп’яніння. Як з цим боротися? Слід частіше карати, наразі, перше покарання – це 10200 гривень штрафу та рік позбавлення права на керування. Дуже часто підписую супровідні листи, де громадян позбавляють прав рішенням суду. На рівні законодавства держава вже робить кроки для збільшення штрафу – 10200, 20400, 40800 гривень. Надіюсь, Нацполіція з різними організаціями підтримають проект рішення для підвищення штрафів, бо п’яні водії несуть загрозу людям, які ходять по тротуарах, їздять на велосипедах та автомобілях. Це жах. Наразі маємо 1263 випадків керування у стані алкогольного сп’яніння, які ми зафіксували з початку роботи.

міхалець-3917

– Чи достатня кількість патрульних у місті?

– Звісно, я б хотів розширювати наші лави, бо є багато звернень з районних центрів. Там потребують допомоги у забезпечені громадської безпеки, сфері безпеки дорожнього руху. Одних би залишив у місті, а інші їздили б у райони. Інколи відбуваються тижні чи місяці безпеки дорожнього руху, допомагаємо нашим колегам із районних центрів. Часто ініціюю виїзди у Калуш, Яремче, Коломию, Снятин та інші міста й села області.

– Співпраця із міським відділом поліції, муніципальною вартою, обласним управління нацполіції є ефективною?

– Не скажу, що відразу було все гладко. Були певні непорозуміння на початках, але ми швидко вирішили проблему. Починали працювати разом на концертах, футбольних матчах і масових заходах, а згодом налагодили співпрацю й на інших рівнях. Інколи я у захваті від комунікації працівників міського відділу поліції та патрульних поліціянтів, які розуміють один одного з півслова. У районах нам також були раді допомогти, коли ми приїздили чи у телефонному режимі. Приємно, коли бачу, як радіють допомозі патрульних наші колеги.
Щодо муніципальної варти. Говорили, що ми проти неї, що у нас війна. Це було маніпулювання нашими поглядами. Ми ніколи не були проти допомоги, але вона завжди має бути у правовому полі, регламентована законами чи наказами. Ми подали пропозиції, і вартові внесли у свій статут. Наразі спільно забезпечуємо громадський порядок, вони задіяні на перекритті руху в місті у вихідні дні. Працюємо й у сфері благоустрою.

– Інколи про промахи патрульних журналістам в першу чергу повідомляють переатестовані колишні міліціонери. Вас це дивує?

– Якщо комусь я перейшов дорогу, чи хтось не задоволений моєю роботою, принциповістю, бо не йду на ту співпрацю, яку від мене хочуть, то може все бути. До цього ставлюся нормально. Є багато активістів, як пишуть про таке у Фейсбуці. Таку інформацію сприймаю як урок, з якого треба взяти певні висновки, звернути увагу й виправлятися. Критика – це завжди нормально. Неважливо, чи критикують роботу прес-служби, патрульного чи керівника управління.

– З особистих розмов знаємо, що патрульні за рік роботи знають чи не усі квартирні точки продажу фальсифікованого алкоголю, збуту наркотиків, передають інформацію “вище” – слідчим, оперативникам. Чому колеги реагують не завжди? Чи в такий момент не здається, що реформа поліції на якомусь моменті дала збій?

– Стверджувати нічого не буду. За кожні випадки виявлення ми інформуємо міський відділ, а далі оперативники цим займаються. Зізнаюсь, що їхню роботи ми моніторимо, але не втручаємось. Це питання задайте керівництву міського відділу. Це не наша компетенція.

– Чи було якесь продовження/завершення історій з Даною Орленко та відомим екс-депутатом Ігорем Халамендою?

– На пані Орленко патрульні винесли постанову. Знаю, що вона писала заяву на оскарження, але написана вона була неточно, суд дав час на доопрацювання. Проте пані не скористалася можливістю. Штраф вона так і не оплатила, він автоматично подвоєний, а всі документи передані виконавчій службі. Щодо Халаменди, то суду відправили всі документи, щодо його затримання. Декілька разів справа переносилась. На якому етапі зараз справа – не знаю, це не наша компетенція.

– Мінімум двічі іванофранківці заважали патрульним виконувати обов’язки, коли ті мали справу з затриманням порушників на вулиці. Що про це думаєте?

– Таке трапляється часто. Я обурений через поведінку громадян.

Жителі втручаються у роботу патрульних, не знаючи обставин. Намагаються довести, що вони праві, а не поліція. Не запитують, чому у цього водія забирають автомобіль на арештмайданчик, а одразу кажуть «зрада».

А чоловік їхав у стані алкогольного сп’яніння, міг нанести шкоду мешканцям. Чи громадянин натискає на кнопку газового балончика і завдає шкоди поліціянту. Чи інший випадок – кремезний чоловік ішов п’яний по вулиці і на зупинці побив подружжя. Приїхав екіпаж, чоловік чинив опір при затриманню. А перехожі зчинили ґвалт, що поліція затримує людей «ні за що». Це неприпустимо.
Патрульний не фальсифікує постанови та безпідставно ні до кого не підходить. Винятків є одиниці і ми на них реагуємо. Кажемо, що треба керуватись законом. Перед тим, як робити висновки, розпитайте. Більшість людей не бачить, що ми робимо, але певна категорія осіб бачить те, що ми не робимо.
Щодо тих, хто бачить нашу роботу. Наприклад, сиділи з товаришем у громадському закладі. На вулиці поліціянти наздоганяли чоловіка. Очевидці мене не бачили, але приємно було почути збоку, що патрульні працюють – якщо побігли, значить, щось сталося. Дійсно, я пізніше дізнався, що патрульні наздогнали чоловіка, який себе поводив підозріло. При поверхневій перевірці у нього виявили все для того, щоб зламувати замки.
Заради тих, хто бачить нашу роботу, варто працювати, а ті, що казали, що нічого не зміниться, так і будуть кричати «зрада».

міхалець-3913

– У Франківську фактів хабарництва серед патрульних поки виявлено не було, чого не скажеш про інші міста. В чому секрет?

– Я не те, що не бажаю, а й хочу виключити можливість хабарництва в управлінні патрульної поліції в місті Івано-Франківськ. Ставлюсь до цього зневажливо. Не дай Боже. Такий випадок перекреслить всю роботу, яку виконало 207 осіб, щоб здобути довіру до патрульних. Спільними зусиллями ми такого не допускаємо.

– Раніше говорили про збільшення прав патрульним за принципом “презумпції правоти поліцейського”. Бачите в цьому потребу?

– В таких випадках, як на Новгородській, це потрібно. Законні вимоги працівника поліції громадяни мають виконувати і дотримуватися їх. Якщо поліціянт попросив вас залишитися у автомобілі, то залишіться. Ми не знаємо, що у вас за спиною, тому руки тримайте на кермі. Нічого страшного в цьому немає, це нормальні речі.
Презумпція правоти поліціянта потрібна для того, щоб люди не чинили опір.

У 98% випадках зупинені громадяни порушували порядок, розпивали алкогольні напої, вели себе по-хамськи. За образу також мають нести відповідальність. У всій Європі так.

Водії це собі дозволяють часто. У більшості випадків це супроводжується затриманням. Поліція ж має бути терпеливою, бо може стикнутися з будь чим. Але в усьому є межа.

– Як гадаєте, чим завершиться скандальний конфлікт між вами та Іваном Чайковським, який стверджує, що ви його побили? Що думаєте про цю ситуацію?

– Це скоріш неприємна ситуація, ніж конфлікт. Вірю, що закінчиться позитивно. Наразі міський та апеляційний суд виніс три ухвали і я радий, що суд прийняв об’єктивні рішення. Я ні на кого зла не тримаю, навіть на пана Івана, хоча кілька судових розглядів та обшуків виснажили морально. Я їх переніс із високо піднятою головою. Хоча розклеювався на півдня, заходив у себе, але потім брав себе в руки. Казав, що у мене є управління, колеги та сім’я, які мене підтримують. Для цього треба жити. Це просто ситуація, з якої слід винести урок. Впевнений, справа закінчиться з посмішкою.
Пана Івана я щодня бачу, вітаюся з ним. Я не розумію, для чого це йому і чому на судові засідання приходять щоразу інші групи учасники АТО. Не знаю, хто цим керує та кому це вигідно.

Хоча знаю – багато хоче зняти мене з посади, бо зі мною неможливо домовитися, на співпрацю у неправомірному руслі не вийдеш.

– Засмутилися, що Хатія Деканоїдзе пішла у відставку? Кого ви бачите на її місці та чи залежить від майбутнього керівника те, чи нова поліція зберігатиме позитивний імідж?

– Мене це трохи розчарувало. Я був у пані Хатії на двох співбесідах, зокрема, на керівника роти у Києві. Завдяки їй я тут, бо вона мене рекомендувала. Це було для мене неочікувано. Не думав у 26 років стати керівником такого великого управління. Було страшно, але жага до праці це переборола.
Зараз на посаду голови патрульної поліції претендує 10 осіб. Ні за кого конкретно не вболіваю. Я чекаю на гідного керівника, який буде займатися загалом Національною поліцією. Є проблеми, які треба вирішувати. Патрульна поліція – це кістяк чесності. Люди готові працювати чесно, їх треба підтримувати. Є факти корупції, але ми їх не приховуємо, виявляємо.

Якщо у Франківську хтось перейде межу, то я сам буду ініціювати, щоб цей патрульний поніс найвищу міру покарання. Покривати не буду. Так по всій Україні і це великий плюс.

– Які напрямки роботи в Івано-Франківську на 2017 рік є пріоритетними для патрульних?

– Будемо продовжувати розвиватися в обласному центрі та в районах, патрулювати траси міжнародного значення. У нас запрацював крутий відділ, який займається роботою зі школами, університетами, дитсадками, інтернатами. Розвиватимемо роботу із громадськими організаціями, посилюватимемо довіру до нас.
Надіюся, скоро буде автофіксація швидкості, бо це дуже потрібно. Будемо ініціювати в місті зміну організації дорожнього руху. Посилюватимемо співпрацю із оперативниками, слідчими, щоб розслідувати крадіжки тощо. Хочемо, щоб можна було вийти на вулицю і не боятись, що в маршрутці вкрадуть гаманець, а вночі під під’їздом заберуть телефон.

Працівники прокуратури, суду, міської та обласної рад мені кажуть, що наша принциповість дає результат, бо тепер і вони пристібаються ременем безпеки.

А це ж маленька частина роботи патрульних. Є багато розкритих злочинів, боротьба із наркозлочинами, неправильним паркуванням.

– Як себе почуваєте в ролі батька? На роботу впливає те, що ви в Івано-Франківську, а дружина у Хмельницькому?

– Не впливає. Згодом вони приїдуть. А відчуття батьківства не можна передати. Це прекрасно. Я підтримував дружину під час пологів. Коли поклали дитину на груди, тоді відійшло все, всі незгоди, образи, непорозуміння. Починаєш розуміти, що в житті важливо мати сім’ю, яка тебе підтримує. Без цього на такій посаді важко втриматись.

Розмовляла: Марія ГУРЕЦЬКА

Фото: Юрій ВАЛЬКО

міхалець-3945

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry