Науковці Карпатського національного університету вперше дослідили печерний монастир у селі Олієво-Королівка, виявивши унікальну середньовічну обитель із культовими та оборонними елементами.
Про це пише “Галка” з посиланням на Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Науковці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Борис Хруслов, Михайло Москалюк, Роман Кобильник, Микола Кугутяк впродовж 22 і 29 квітня вперше провели наукові польові дослідження скельно-печерної оборонної обителі в селі Олієво-Королівка на Городенківщині.
Про печерний монастир біля села Олієво-Королівка вперше коротко згадував дослідник А. Грушецький ще наприкінці ХІХ століття. У пізніших публікаціях кінця ХХ – початку ХХІ століть є лише поодинокі згадки.
Карпатська історико-археологічна експедиція почала дослідження скельного масиву в південній частині села Олієво-Королівка. Він тягнеться на 400 метрів і має висоту до 40 м. Масив розташований на межі сіл Олієво і Королівка, поруч зі старою частиною Королівки, яка називається Підпечери. За переказами, в цих печерах колись ховалися від татар, а під час і після Другої світової війни – учасники УПА. Переказів про монастирську традицію в селі не зафіксовано.
Вхід до печери розташований на висоті 14 метрів із північного сходу. До нього ведуть п’ять кам’яних сходинок. Вхід має ширину 1 метр і висоту 1,5 метра. По боках виявлено вертикальні заглиблення, в які колись вставляли дерев’яні двері. Дослідження показали, що підлога печери раніше була значно нижчою, ніж зараз.
Печеру штучно розширили — це видно за рівно обробленими стінами. Вона має Г-подібну форму, характерну для середньовічних монастирів. Основне приміщення тягнеться на 5 метрів у довжину, має 1,6 метра завширшки і до 1,7 метра у висоту. Бічне відгалуження під прямим кутом — 2 метри. Через замулення рівень підлоги зараз вищий, ніж був спочатку. Частина стелі обвалилася й зависає над серединою печери.
У верхній частині лівої стінки є ніша довжиною 2,5 м і висотою 0,4 м. У центрі нішу знайдена плитка з графічним зображенням хреста та двох людей, ймовірно, монахів. Подібні зображення є в пустельницьких печерах Ісакова, Одаїва та Петріва.
На кінці лівої східної стінки вирізано хрест з розширеними кінцівками, розміри якого 0,3×0,4 м. Подібні хрести зустрічаються на пам’ятках давнього Галича. Дослідники припускають, що ймовірно, він був покритий червоною фарбою. Ліворуч від хреста є плитка у вигляді ікони з зображенням, що нагадує євангельську сцену Благовіщення (розміри 0,3×0,3 м). Ця частина печери, ймовірно, використовувалася для обрядів і служила вівтарем або каплицею для богослужінь. Навпроти, на правій стінці, є ніша розміром 0,4 м в довжину та 0,2 м в глибину, що, ймовірно, використовувалася в літургійній практиці.
Спускаючись на 7 м нижче рівня печери, знайдено оборонні укріплення у вигляді двох скельних виступів, що знаходяться на відстані 6 м один від одного. У бокових стінках виступів виявлені вертикальні вруби висотою близько 3 м і шириною більше 0,2 м, де кріпилися дерев’яні конструкції, які перекривали вхід до печери. Ще одне укріплення, вежа розміром 2,5×2,5 м, знаходилось на рівні 9 м від печери. Від вежі простір біля скель прикривався валом довжиною 9 м та висотою 0,5–0,7 м.
За 20 м від скель з оборонними укріпленнями в північно-східному напрямі виявлено ще одну печеру з вузьким проходом, яка далі розширюється і йде вглиб скелі.
“Зважаючи на культовий характер пам’ятки, її інтер’єр, особливості планування і технічних засобів виковування, а також спосіб побудови дерев’яного оборонного укріплення з використанням валу, вежі й ескарпованих схилів, стає очевидним, що пам’ятка в Олієво-Королівці належить до печерних пустельницьких комплексів ХІІ – ХІV ст., є унікальною духовною святинею, яка відігравала важливу роль у релігійному житті краю”, – зазначається у дописі.
Як писала “Галка”, 24 квітня у п’ятому гуртожитку Прикарпатського національного університету відкрили волонтерсько-молодіжний простір створений у співпраці з Товариством Червоного Хреста.
Читайте також: Франківські науковці передадуть 400 тисяч гривень з премії Патона на ЗСУ
ФОТО ТИЖНЯ
