«Перемога життя над руїнами»: у Лисці відкрили мурал, який два місяці створювали разом із військовими (ФОТО)
У Першому добровольчому хірургічному шпиталі БРАСС у Лисці 18 вересня відкрили мурал, над яким упродовж двох місяців працювали американська художниця та волонтерка Урсула Рюденберг, студенти Інституту мистецтв ПНУ, військові, діти та інші охочі. Розпис присвятили захисникам, медикам та життю, за яке бореться Україна.
Про це пише Галка з відкриття муралу.
Ідея проєкту з’явилася на початку 2026 року. Керівник Першого добровольчого хірургічного шпиталю Станіслав Онищук розповідає, що перший лист від Урсули Рюденберг отримав ще в січні. Особисто вони зустрілися на початку липня на вокзалі у Львові.
Тоді, за словами Онищука, ще не було ані остаточного задуму розпису, ані розуміння, хто долучиться до роботи і чи вистачить матеріалів.
«Час був обмежений — два з половиною місяці. На той момент чіткої ідеї муралу не було. Хто буде допомагати нам робити це — не було. Навіть чи будемо мати достатньо фарб, матеріалів — ми не знали. А сьогодні вже презентуємо готовий мурал», — розповів Онищук.
Студентка Інституту мистецтв ПНУ Ярина Дякун розповіла «Галці», що загалом робота тривала приблизно два місяці. Над основною стіною активно працювали близько місяця. До створення розписів долучалися студенти, військові, діти та інші відвідувачі шпиталю.
За її словами, побачити мурал повністю автори змогли лише після демонтажу риштувань.
«Коли знімали риштування, це взагалі було відкриття. Навіть Урсула стояла з камерою: “О Боже, нарешті я дочекалася цього моменту”. Тривало це приблизно два місяці», — каже Ярина.
Для самої студентки це одна з найбільших фасадних робіт, над якими вона працювала разом з іншими студентами. Водночас досвід створення муралів у неї вже був.
Дякун каже, що для неї важливо було змінити простір, який щодня бачать пацієнти, медики та відвідувачі шпиталю.
«До цього, якщо дивитися на фотографії, це була просто сіра стіна. Зараз, як тільки ти заїжджаєш, уже бачиш цю синю частину. Це дійсно гарно. Я рада, що взяла в цьому участь».
Урсула Рюденберг пояснила «Галці», що мурал насамперед створювали для військових, які лікуються у шпиталі, та людей, які тут працюють. Водночас художники хотіли показати не стільки саму війну, скільки те, за що українці воюють.
Війну на муралі символізує піксельний камуфляж. За словами художниці, команда навмисно шукала символ, який дозволив би говорити про війну без зображення насильства. Центральним образом стала Україна.
Контур державного кордону Рюденберг малювала сама.
«Я була тією людиною, яка малювала лінію кордону України. І в той момент відчувала дуже важливу роль — ніби забезпечувала цілісність кордону», — розповіла художниця.
Лікар на муралі символізує працівників шпиталю. Іншу частину розпису створювали діти — вона уособлює майбутнє.
Є на стіні й значно менш офіційний герой — кіт Брасс, який живе у шпиталі. Рюденберг жартує, що саме він тут «керівник».
«Якщо ви трохи часу проведете в цій лікарні, зрозумієте, що цей кіт присутній у всьому. Він дотичний до кожного процесу», — розповіла художниця.
Завершення роботи над муралом Урсула Рюденберг запам’ятала особливо. Останніми елементами, які вона малювала, були два метелики.
У цей момент уже мала приїхати компанія, щоб демонтувати риштування. Водночас оголосили повітряну тривогу.
«Останнє, що я малювала, — це двоє метеликів. Я дуже хвилювалася з двох причин. За кілька хвилин мали приїхати розбирати риштування, і я хотіла встигнути їх домалювати. А ще в той момент була повітряна тривога, і я хвилювалася за безпеку студентів», — пригадує Рюденберг.
Після демонтажу риштувань художниця побачила всю композицію з відстані й вирішила внести ще кілька коректив. Зокрема, збалансувала світлі й темні ділянки та додала зеленого кольору в нижню частину зображення.
До створення муралу долучалися й військові, які проходять лікування та відновлення.
Онищук пригадав розмову з одним із них про те, наскільки середовище може впливати на психологічний стан людини. Військовий розповів йому про перебування у Гуляйполі, де підрозділ розміщувався у приміщенні колишнього дитячого інтернату. В одній із кімнат залишилися дитячі малюнки.
Серед вибухів йому особливо запам’ятався малюнок веселки.
«Настільки величезна різниця в настрої: що було п’ять хвилин тому і коли ти бачиш цей малюнок. Тому оточення дуже впливає», — переказав його слова Онищук.
За його словами, сама робота над муралом також допомагала військовим переключатися на інші, світліші думки.
Військовослужбовець 12-ї бригади «Азов» Сергій Цибульський, який відновлюється після поранення, також наголошує на важливості реабілітації.
«Кожен лікар віддає частину себе. Реабілітація військових — одна з найбільш важливих речей після операцій. Без реабілітації жоден військовий не повернеться до виконання своїх обов’язків», — каже Цибульський.
Співпрацю після завершення проєкту у Лисці вирішили продовжити. Наступного літа Урсула Рюденберг, студенти та місцеві митці планують створити ще один розпис — у ветеранському просторі на вулиці Курбаса, 6 в Івано-Франківську.
Йдеться про арку при вході до ветеранського простору в будинку-пам’ятці архітектури.
За словами Онищука, вже провели громадські обговорення та сформували робочу групу. До неї увійшли студенти й викладачі Інституту мистецтв, представники мистецького середовища, ветерани та мешканці будинку.
Ярина Дякун також планує долучитися до наступного проєкту.
«Ми вже мали зустрічі з жителями будинку, з ветеранами й обговорюємо, що там може бути. Видно, що там був старий розпис. На жаль, його не вийде реставрувати, хоча хотілося б. Після реставрації стін будемо робити там щось нове», — розповіла студентка.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
