Переселенці в Івано-Франківську і досі живуть у спортзалах? А житло їм будують? – фактчек від Галки

Автор: Вадим Войтик

03 Oct, 2022 13:30

Поділитись публікацією
Переселенці в Івано-Франківську і досі живуть у спортзалах? А житло їм будують? – фактчек від Галки

Упродовж багатьох років Івано-Франківськ неодноразово визнавався одним з найкомфортніших міст України. Тож не дивно, що з початком повномасштабної агресії в силу географічного розташування та доброї слави обласний центр став прихистком для тисяч вимушених переселенців.

Лише за офіційною інформацією наразі в Івано-Франківську проживає близько 40 тисяч ВПО, тобто внутрішньо переміщених осіб. (Ми направили запит компетентним особам щодо офіційної кількості ВПО, однак не отримали відповіді на момент публікації, – ред.

«Галка» розбиралася де вони шукали житло і чи є сенс розраховувати на безкоштовні квадратні метри від влади.

У перші дні війни переселенців селили в спортзалах?

Зокрема і в спортзалах. На початку, коли до міста ринув потік біженців, та навіть переїхала частину уряду України, житло в Івано-Франківську розліталося як гарячі пиріжки.

Для розміщення вимушених переселенців чиновники з ОДА та мерії спільно з волонтерами і громадськими організаціями створили Координаційний штаб. Вже на 5 березня через нього «пройшло» понад 25 тисяч втікачів від війни.

Центром допомоги для внутрішньопереміщених осіб став Івано-Франківський ЦНАП. Сюди приносили допомогу – теплі речі, медикаменти, продукти. Там же відкрили багатоканальну телефонну лінію.

Людей реєстрували і за потреби розселяли, переважно у навчальних закладах. Однак з наближенням навчального року багатьох з них попросили з’їхати.

переселенці

Чи легко в Івано-Франківську знайти квартиру для переселенців?

У березні уряд ухвалив рішення про відшкодування частини вартості комунальних послуг як громадам, що приймають біженців, так і приватним особам – власникам житла. Для останніх – сума спершу складала 450 грн. на місяць, а з жовтня її подвоїли.

Тимчасове житло в оренду чи безкоштовне використання (було і таке) шукали представники місцевого відділення Асоціації рієлторів України. Звісно що без оплати.

Втім, далеко не всі іванофранківці тоді усвідомили масштаб трагедії, яка спіткала країну. Деякі готелі, хостели та й приватники негайно підняли цінник. На популярних агрегаторах оголошень знаходили навіть баню без туалета, за проживання в якій просили по 400 грн. на добу. Мер Івано-Франківська у ті дні закликав земляків схаменутися.

Знайти прихисток в Івано-Франківську можна було і через вайбер-чат і телеграм-бот. Зараз це звичайні комерційні канали, але на початках там було чимало оголошень про безкоштовне житло.

Зараз благодійний фонд місцевого «Карітаса» готовий орендувати комерційне житло для ВПО на три місяці, але надалі за нього вже переселенці повинні платити самостійно.

Продовжує працювати і створена в перші дні війни гаряча лінія Асоціації рієлторів 050-013-33-15. За словами Наталії, учасниці волонтерського штабу, звернення є щодня. Однак власне житла на вибір вкрай мало, особливо в популярному ціновому сегменті 3-6 тисяч. Так званий варіант «комфорт» вартістю в 7-10 тисяч на місяць (а це переважно двокімнатні квартири) теж трапляється вкрай рідко і здається в оренду негайно.

Послуга з пошуку житла для переселенців вже не безкоштовна, але надається за пільговим тарифом.

Була інформація про переобладнання старих гуртожитків

Це правда. І так виглядає, що це наразі найуспішніший кейс. На потреби ВПО передав один із своїх гуртожитків Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. П’ять років будівля на 60 кімнат простояла пусткою. Але вже у березні викладачі університету спільно зі студентами, волонтерами та самими переселенцями взялися за приведення гуртожитку до належного стану.

гуртожиток

Як повідомили в урбаністичній лабораторії Metalab, яка  разом із волонтерською ініціативою «Другий дім ІФ» опікувалися проєктом, наразі відремонтували й облаштували 24 кімнати, а також спільні простори: чотири кухні, їдальню, дитячу кімнату, хол, санвузли, пральню, коворкінг і вхідну зону. Більшість меблів для гуртожитку виготовили місцеві виробники.

В гуртожиток заселились переважно люди з Харківської та Луганської областей. Прихистком опікується університет.

Тривають роботи з облаштування житла ще в кількох локаціях Івано-Франківська. Волонтери кажуть, що на новий прихисток у Франківську вони залучили від німецьких донорів €169 500.

«Ми співпрацюємо з архітекторами й урбаністами, з місцевою владою і власниками нерухомості. Процес будівництва координуємо власними силами, як і роботу на місці. На кожен з об’єктів залучаємо кошти від різних фондів, а також пожертви від приватних осіб», – розказала Анна Пашинська, співзасновниця Metalab.

У серпні депутати Івано-Франківської міської ради дали дозвіл на залучення гранту від Північної екологічної фінансової корпорації  (НЕФКО) для фінансування інвестиційного проєкту по реконструкції ще двох університетських гуртожитків під потреби переселенців. На це НЕФКО виділило 2 203 000 євро

А нове житло для переселенців будуватимуть?

Вже у квітні влада оцінювала кількість вимушених переселенців в Івано-Франківську у 42 тисячі. Принаймні стільки з них зареєструвалося офіційно. За словами мера це означало потребу переходити «від тимчасових до постійних рішень».

Тож у селі Черніїв Івано-Франківської територіальної громади міськрада начебто виділила 10 га землі на будівництво житла для людей з інших регіонів України, які вимушено переїхали через бойові дії. Принаймні про це заявив голова громади.

«Розробляємо документацію. У нас є консультанти, зокрема і Євген Глібовицький, який працює в цьому проєкті для того, щоб залучити міжнародні гроші. Ми вже знаємо, скільки може бути приблизно цього житла, які комунікації, соціальна інфраструктура. Але цей проєкт потребує грошей і певного часу для реалізації. Однак його потрібно втілювати, бо ми розуміємо, що частина людей — це не менше 20% вимушених переселенців — залишаться проживати в Івано-Франківську», — розказував у квітні Марцінків.

За його словами, у Черніїві планували збудувати цілий мікрорайон, та буквально за кілька днів після рішення міськради – передумали.

«Є звернення від Черніївської громади, які категорично проти, щоб будувалося житло для внутрішньо переміщених осіб за міжнародні гроші. Якщо громада проти – ніхто не піде проти громади. Відповідно дану земельну ділянку знімаємо і будемо розглядати іншу. Тому не переживайте, ми дослуховуємося до будь-якої думки, рішення того чи іншого населеного пункту», – повідомив  наприкінці квітня Руслан Марцінків.

Як виявилося, самих рішень депутати не ухвалювали, а повідомлення мера було фактично анонсом. Відтоді жодних інших рішень щодо виділення землі під так зване соціальне житло міськрада не ухвалювала.

У травні будівництво близько 100 тис. кв. м житла анонсувала голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук. За її словами мова йде про квартири внутрішньопереміщеним особам. При цьому квартири надаватимуться одразу з ремонтом і мінімальним оснащенням технікою та меблями.

Також розглядається можливість викупу вже готових квартир. За ідеєю влади усі квартири перебуватимуть у державній власності. Після того як буде відновлено будинки переселенців у містах, де вони жили до війни, вони переїдуть, а ці квартири надаватимуть військовослужбовцям і всім, хто стояв у черзі на житло.

(Ми направили запит компетентним особам щодо виділення землі та будівництва житла, однак не отримали відповіді на момент публікації, – ред.)

Тож наразі розмови про масштабне будівництво нового житла для переселенців залишилися розмовами.

Але ж у місті вже є багато новобудов, на всіх вистачить!

Дійсно, всі останні роки Івано-Франківськ стабільно перебуває в лідерах за обсягами житлового будівництва. В окремі періоди за показником зданого в експлуатацію житла місто змагалося навіть зі столицею, а у перерахунку на кількість населення – так тим паче.

У порівнянні до січня-червня 2021 року за аналогічний період у рік війни здано в експлуатацію 69% квадратних метрів. Це понад тисячу квартир!

Однак на ділі, нове житло в перші місяці вторгнення не надто цікавило людей, які втекли від війни. Адже продається сирець, тобто голі стіни. Аби вселитися у такому помешканні потрібно зробити ремонт, а займатися цим в той період мало хто наважувався.

Втім, зараз за оцінками фахівців є очевидний тренд на збільшення попиту:

«За нашими оцінками інтерес переселенців до придбання житла, в тому числі в новобудовах, почав відновлюватися та навіть збільшуватися. Люди адаптовувалися протягом півроку, придивлялися до міста. Тому саме ця категорія активізується», – розповів Віктор Фурдіяка, голова обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України.

За його словами, якщо люди ухвалили рішення купувати житло і їм сподобався Івано-Франківськ, то необхідність проведення ремонтно-будівельних робіт вже не є стримуючим фактором.

новобудови

Резюме

Так виглядає, що наразі ні місцева, ні центральна влада не в змозі забезпечити вимушених переселенців безкоштовним житлом. Більшість з них повинні покладатися на власні сили у пошуку і власні фінансові можливості. Реальним є отримання тимчасових дотацій та невеликих компенсацій. І головне – зареєструватися як внутрішньо переміщена особа. Лише це дає підстави для допомог зараз і в майбутньому.

Цей матеріал створено завдяки  ГО «Інтерньюз-Україна» у межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю GALKA.IF.UA і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та IREX.