Державне бюро розслідувань на Прикарпатті постійно проводить перевірку декларацій посадовців з підвищеним корупційним ризиком.
Про те, як проходять перевірки, Галці розповіли керівник п’ятого слідчого відділу теруправління ДБР, розташованого у Львові, який поширює свою діяльність на Івано-Франківську область – Валерій Дем’яновський та старший слідчий цього відділу Микола Антошко.
– Нещодавно ДБР виявило у діях колишнього начальника Державної інспекції Карпатського округу ознаки незаконного збагачення на 19 млн. Як багато схожих перевірок зараз триває щодо прикарпатських чиновників?
– Всі працівники ДБР активно працюють над виявленням необґрунтованих активів та фактів незаконного збагачення підслідними нам суб’єктами, особливо в час війни. Це стосується керівництва правоохоронних та контролюючих державних органів. Ми моніторимо їхні декларації, вивчаємо майно, навіть якщо воно зареєстроване на третіх осіб – родичів чи знайомих.
– Як саме відбувається процес перевірки?
– Ми перевіряємо все коло можливих зв’язків посадовця, їхнє майно, реальні фінансові можливості придбання виявленого майна, отримуємо інформацію про доходи за останні роки та заощадження. Активно співпрацюємо з НАЗК в питаннях перевірки декларацій та моніторингу способу життя чиновників і правоохоронців.
– Можете навести конкретний приклад?
– Наприклад, коли держслужбовець їздить на Гелендвагені 2023 року за 10 млн грн – це викликає питання. Громадяни часто звертаються до нас та повідомляють про такі випадки. Ми перевіряємо такі повідомлення. В області наразі є два подібних кейси, які ми опрацьовуємо детально.
– За якими параметрами ви визначаєте, чиї декларації треба перевіряти?
– Перевірку декларацій проводить НАЗК. Ми ж вивчаємо декларації керівників, чиї посади згідно із законом про запобігання корупції відносяться до відповідального становища та мають підвищений корупційний ризик.
До речі, зараз, у час війни, до цього переліку додали всіх працівників військово-лікарських комісій і ТЦК. Це пов’язано з випадками, коли під час обшуків у керівників ТЦК виявляли сотні тисяч доларів готівки, захованої під паркетом чи в інших місцях. Ми розуміємо походження цих коштів. В першу чергу перевіряємо керівників обласного рівня.
– Які суми вважаються підставою для кримінальної відповідальності?
– У 2024 році для притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення вартість незаконно набутого майна повинна перевищувати законні доходи більше ніж на 9,841,000 грн. Якщо сума менша, ми скеровуємо інформацію до САП для ініціювання цивільного позову про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави.
– Розкажіть про конкретний випадок декларування недостовірної інформації.
– Нещодавно був випадок з керівником одного з управлінь Державної податкової служби в області. Особа мала в користуванні та була фактичним власником квартири в центрі Івано-Франківська, яку оформила на матір, та автомобіль вартістю близько 100 тисяч доларів, оформлений на родича. Це майно не було вказане в деклараціях, хоча всі бачили, де чиновниця фактично проживає і яким майном користується.
Натомість було задекларовано будинок у селі, де при обшуку не виявили жодних ознак проживання. Їй повідомлено про підозру в умисному внесені до декларацій завідомо недостовірних відомостей (ч. 2 ст. 366-2 КК України). Санкція цієїї статті передбачає штраф або обмеження чи позбавлення волі на строк до 2 років.Також суд наклав арешт на незадеклароване майно – квартиру, гараж та автомобіль.
– Чому майно, набуте до 2019 року, не може бути підставою для розслідування?
– Це пов’язано із часом прийняття закону, а саме 2019 рік, яким КК України доповнено статтею 368-5, яка передбачає кримінальне покарання за незаконне збагачення, а також, іншого законодавства, яким введено в дію поняття необґрунтовані активи.
– Як ви співпрацюєте з журналістами-розслідувачами?
– Журналісти часто виявляють інформацію, яка стає підставою для реєстрації кримінальних проваджень. У Києві та Львові є активні розслідувачі, які проводять якісні розслідування. Було б добре мати подібні проєкти і в нашій області для виявлення таких фактів.
– Чи звертаються до вас громадяни зі зверненнями щодо незаконного збагачення?
– Так, звертаються. Зазвичай громадяни працюють на конфіденційній основі з оперативними підрозділами.
– А як щодо захисту викривачів?
– Чинним кримінальним процесуальним законодавством України, передбачено інститут викривачів, закон максимально їх захищає, забороняє звільняти з роботи, тощо. Але люди ще цього не розуміють, норми вказаного інституту тільки починають втілюватися на практиці. Тому зазвичай люди надають інформацію на конфіденційній основі.
Оперативний співробітник, отримавши такі дані, оформлює їх відповідним процесуальним документом – рапортом про виявлення ознак набуття необґрунтованих активів, або ознак незаконного збагачення. Далі запускається весь маховик кримінального переслідування: заведення оперативно-розшукової справи чи реєстрація кримінального провадження.
Повне інтерв’ю читайте на сайті.
ФОТО ТИЖНЯ
