Виїзди на природу, на жаль, доволі часто завершуються прикрими несподіванками, а точніше, глибокими опіками, які спричиняє рослина – борщівник.
Найнебезпечнішими у борщівника є стебла і листя.
За словами доцента кафедри Львівського національного аграрного університету Ігоря Дидіва, борщівник є найнебезпечнішим у період цвітіння, а цвіте він практично все літо. Опіки тіла викликають стебла і листя рослини, які містять велику кількість фурокумаринів – речовин, які при контакті зі шкірою й викликають опіки, інформує Zaxid net.
«Сік рослини, потрапляючи на шкіру, збільшує чутливість до ультрафіолету. Така властивість рослин називається фототоксичністю. І опік може з’явитися не відразу, а через кілька годин і навіть кілька днів. Особливо якщо ділянка тіла, яка контактувала з рослиною, потрапить під дію сонячних променів. Окрім опіків, борщівник є ще дуже сильним алергеном, він виділяє безліч ефірних масел. Тому відпочивати поблизу місць, де росте борщівник, небезпечно, особливо з дітьми», – каже Ігор Дидів.
За словами Ігоря Дидіва, нині люди активніше боряться з борщівником, але роблять це не завжди правильно. Вони скошують борщівник, зрізаючи лише стебло і квітку. А цю рослину, за словами фахівця, треба зрізати під корінь, бо внизу залишається листя, яке й викликає опіки. Щоб позбутися борщівника, його треба скосити до того часу, поки не дозріло насіння, а місце, де він росте, обробити гербіцидами. Вартість такої обробки – 300 -1200 грн на гектар площі.
«Найчастіше від опіків борщівником страждають міські діти, бо сільські знають, що він небезпечний. Та й дорослі нерідко отримують опіки саме від тих напівзрізаних рослин, бо звикли оберігатися велетенської квітки, а про небезпечне листя забули. Діти зривають листя рослини, щоб зробити костюм чи парасольку для ляльки тощо і отримують опіки», – каже Ігор Дидів.
Перша допомога при опіках борщівником
Якщо контакт з борщівником таки відбувся, завідувач опікового центру Василь Савчин радить:
1.Якомога швидше змити з тіла сік рослини. Для змивання найкраще використовувати мильний розчин або розчин із харчовою содою.
2. Якщо ні мила, ні соди під руками нема, то руки і ділянку тіла, що контактувала з рослиною, промити водою. Коли ж і води нема, то акуратно серветкою зняти з тіла сік, але так, щоб не розмазувати його по шкірі. А вже вдома промити мильним розчином.
3.Ділянку тіла, що контактувала з рослиною, слід закрити від прямих сонячних променів. Скажімо, накинути на руку футболку, сорочку, хустку тощо.
4. Удома на обпечену ділянку слід покласти серветку, змочену у розчині фурациліну. Підійде також міцний чорний чай, кора дуба (1 ст.л кори залити двома склянками води і кип’ятити 10 хв). У таких випадках знадобиться і аерозоль «Пантенол», гель «Рятівник» тощо.
«Якщо опіки отримали маленькі діти або коли на тілі утворилися великі пухирі, то слід обов’язко звернутися по допомогу до лікаря. Пухирі самому проколювати не можна, бо коли в рану потрапить інфекція, рана загоюватиметься довше і гірше», – каже Василь Савчин.