Державне бюро розслідувань – відносно молодий правоохоронний орган, проте вже встиг зарекомендувати себе як помітна інституція у боротьбі зі злочинністю серед правоохоронців, суддів та високопосадовців.
Галка поспілкувалася з керівником п’ятого слідчого відділу теруправління ДБР, розташованого у Львові, який поширює свою діяльність на Івано-Франківську область – Валерієм Дам’яновським та старшим слідчим цього відділу Миколою Антошком.
Їхній підрозділ відповідає за розслідування кримінальних правопорушень, підслідних органам досудового розслідування ДБР, на території Івано-Франківської області. Щодня вони працюють із кримінальними провадженнями, фігурантами яких є правоохоронці та державні управлінці. Про специфіку роботи, резонансні справи та виклики у роботі слідчих – у нашому інтерв’ю.
Незаконні вирубки в Карпатах: від дрібних порушень до організованих схем
– Розкажіть про результати роботи вашого відділу за цей рік.
– Наша робота оцінюється за різними показниками, але якщо говорити про орган досудового розслідування, то головними критеріями є кількість повідомлених підозр та проваджень, скерованих до суду з обвинувальними актами. За 10 місяців цього року ми повідомили 173 підозри, направили до суду з обвинувальними актами 120 кримінальних проваджень,. Це досить вагомий результат.
– Які категорії справ переважали?
– Значну частину становлять кримінальні провадження, щодо військовослужбовців: порушення порядку проходження служби, дезертирство, самовільне залишення військових частин, невиконання наказів командування. Також, працюємо над провадженнями, у яких досліджуються корупційні правопорушення, службові злочини та злочини у сфері лісового господарства і охорони навколишнього природного середовища.
– Розкажіть детальніше про справи у лісовій сфері.
– У 2023 році ми направили до суду з обвинувальними актами вісім кримінальних проваджень. Серед найбільш резонансних – справа стосовно командира військової частини Нацгвардії 1241, який організував незаконні рубки на території військового полігону на суму понад 4 мільйони гривень. Також, викрили організовану злочинну групу в ДП “Кутське лісове господарство” – директора та п’ятьох його підлеглих, які своїми неправомірними діями завдали навколишньому природному середовищу збитків на 2,7 мільйона гривень.
– А які ще справи у природоохоронній сфері?
– По Галицькому національному природному парку скеровано до суду з обвинувальними актами три провадження: одне стосовно інспектора з охорони природозаповідного фонду зі збитками у 237 тисяч гривень, та ще два зі збитками 2,2 та 1,7 мільйона гривень. У Кутському лісгоспі викрили інженера з лісокористування, який внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків допустив проведення на території лісгоспу незаконних рубок, внаслідок яких заподіяно шкоду на загальну суму 413 тисяч гривень, а по Ворохтянському лісгоспу – внаслідок недбалого ставлення до виконання своїх службових обов’язків одним із майстрів лісу допущено незаконну рубку деревини на загальну суму збитків 312 тисяч гривень.
– Як справи йдуть у поточному році?
– Вже скеровано до суду з обвинувальними актами шість проваджень у лісовій сфері. Нещодавно направили ще одну справу щодо організованої злочинної групи з числа службових осіб ДП “Кутське лісове господарство” – на жаль, знову керівництво підприємства. Там збитки сягають 3,3 мільйона гривень, спричинені незаконною рубкою.
– Як взагалі зараз з незаконною вирубкою лісів в час великої війни?
– Це постійна проблема, особливо в нашій області, де більша частина території покрита лісами. Незважаючи на реформи в лісовій галузі – об’єднання лісгоспів, створення нового державного підприємства “Ліси України”, зміну керівництва – проблема залишається актуальною. На жаль, під час великої війни ситуація не покращилась, а в деяких лісгоспах кількість порушень навіть зросла.
– Хто найчастіше причетний до таких порушень?
– Не всі лісопорушення пов’язані зі службовими особами лісгоспів. Часто це місцеві жителі, особливо в сільській місцевості, які не усвідомлюють масштабу проблеми, самовільно завдають шкоди довкіллю. Такими випадками займається Національна поліція, а не ДБР.
– Скільки випадків незаконної рубки виявлено з початку повномасштабного вторгнення?
– Наразі у нашому слідчому відділі здійснюється досудове розслідування у 24 кримінальних провадженнях. Це справи, у яких слідство ще триває – не закриті і не скеровані до суду з обвинувальними актами. Найближчим часом по деяких із них будуть результати – повідомлення про підозру групам осіб.
– А як щодо національних парків – там ситуація інша?
– У нацпарках взагалі заборонена вирубка ділової деревини, дозволені лише рубки формування та оздоровлення лісів. Там вартість одного дерева для розрахунку збитків у чотири рази вища, ніж у звичайному лісгоспі. Маємо кілька справ щодо інспекторів з охорони природного середовища, які допустили рубки зі збитками понад 2 мільйони гривень кожна.
– Де більше незаконних вирубок – у нацпарках чи лісгоспах?
– Однозначно менше в нацпарках, просто тому, що їх небагато. А державних лісгоспів, на даний час це вже філії ДП «Ліси України» в області дуже багато, відповідно, і порушень там більше.
– Як ви дізнаєтесь про такі порушення?
– Є кілька джерел:
-
Звернення громадян
-
Матеріали наших оперативних співробітників
-
Повідомлення громадських організацій
-
Акти Державної екоінспекції Карпатського округу
-
Виявлення нових фактів під час здійснення досудового розслідування у вже розпочатих кримінальних провадженнях
– Чи вистачає вам ресурсів для активної роботи в області?
– Звичайно, хотілося б більше. Законом обмежений штат ДБР – всього 1600 працівників на всю Україну. .
Ресурс обмежений, але працюємо з тим, що маємо і досягаємо добрих результатів.
– Чому так рідко до відповідальності притягають керівників лісгоспів, адже вони мають бути в курсі того, що відбувається?
– Зазвичай такі злочини організовуються безпосередньо службовими особами Державної лісової охорони, відповідальними за охорону конкретних ділянок лісу. Керівники часто недостатньо контролюють особовий склад, перекладають відповідальність на керівників нижчої ланки. Документувати їхню причетність складно – вони рідко дають прямі вказівки, злочинний механізм дуже заплутаний, має стійку ієрархічну структуру.
– Але ж є успішні справи щодо керівництва?
– Так, наприклад, минулого року ми задокументували протиправну діяльність службових осіб Карпатському нацпарку. Заступник керівника разом із підлеглим-обліковцем привласнювали гроші, які туристи платили за відвідування екостежки на гору Говерлу. Щодня вони незаконно привласнювали кілька тисяч гривень і ділили їх між собою. Загалом привласнили 617 тисяч гривень. Справу скеровано до суду з обвинувальним актом, за статтею, яка передбачає кримінальну відповідальність за розтрату майна, вчинену групою осіб.
– Які масштабні справи розслідуєте зараз?
– Зараз здійснюємо досудове розслідування у глобальному провадженні, щодо організації та проведення незаконних рубок рідколісся в Карпатському регіоні. Суть у тому, що уповноваженими службовими особами видавалися лісорубні квитки на вид рубки, який не був передбачений чинним законодавством. За цією схемою незаконно зрубано десятки тисяч дерев. Коли завершимо розслідування, практично кожен керівник лісгоспу може понести відповідальність.
– Як зазвичай маскують незаконні вирубки?
Микола Антошко: є кілька способів:
-
Зрізають пні врівень із землею і присипають відтинки
-
Обробляють пні кислотою чи паливно-мастильними матеріалами, щоб виглядали старими
-
Випалюють пні
-
Прикривають купами з листям та гіллям
-
Іноді викорчовують пні
При масштабних вирубках зазвичай пні залишають, але оформляють документи таким чином, щоб створити видимість законності рубок. Тоді слідчі мають ретельно перевірити все на місці: порахувати пні, перевірити їх розташування, діаметр, приналежність до породи дерев, стан.
– Нещодавно з’явився новий вид власності лісів – комунальні. Чи змінилося щось у контролі за вирубками?
– На жаль, комунальними лісами ми не займаємося, оскільки це не наша підслідність. Працівники комунальних лісгоспів не є правоохоронцями в розумінні чинного законодавства, тому ними займається Національна поліція. Ми працюємо лише з кримінальними правопорушеннями, вчиненими службовими особами філій державного підприємства «Ліси України».
З практики можу сказати, що в комунальних лісах рівень контролю за проведенням рубок набагато нижчий, ніж у держлісгоспах. Там немає такої чіткої ієрархії контролюючих органів, які б здійснювали перевірки. Як наслідок – на території цих лісів фіксується набагато більше лісопорушень.
Типові порушення та схеми в лісовій галузі: як працюють «чорні лісоруби»
– Які найтиповіші порушення трапляються при вирубках лісу?
Микола Антошко: Основні порушення включають:
-
Фальшування документів, якими надано дозвіл на проведення рубки та якими оформлено результати її проведення
-
Неправильне трактування норм законодавства
-
Ігнорування необхідних дозволів
-
Невідповідність виду рубки зазначеному в лісорубному квитку
-
Вирубування ділової деревини під виглядом пошкоджених дерев
Дуже поширеним є порушення, коли не отримуються всі необхідні дозвільні документи на проведення рубок. Особливо це стосується територій природно-заповідного фонду – ландшафтних парків чи національних природних парків, де законодавство передбачає спеціальний перелік дозволів для проведення рубок.
– Розкажіть про проблему недосконалості законодавства у сфері лісового господарства.
Микола Антошко: Серед іншого можу сказати, про недосконалість вітчизняного законодавства, яке регламентує порядок відведення лісосік у рубку. Кожна лісова ділянка має свою таксацію – документально зафіксовану кількість лісу, яку можна зрубати. Таксаційні матеріали передбачають похибку близько 10% в об’ємі лісу, що росте на тій чи іншій ділянці та котрий можна зрубати. За законодавством, якщо уповноважені службові особи державної лісової охорони, відводячи ділянку під рубку, виявляють більший об’єм деревини, ніж передбачено таксаційною документацією, то вони зобов’язаний написати відповідний рапорт і облікувати цю надлишкову деревину. Але лісівники часто цим зловживають – не здійснюють обліку надлишків, які утворюються природним шляхом, і просто привласнюють їх. Відповідно, кошти від продажу такої деревини не надходять у дохід держави. Узагальнюючи, можу сказати, що дуже багато процесів у лісовому господарстві не регламентовані відповідними нормативними актами, що створює поле для зловживань та маніпуляцій.
– Чи сприяє злочинам у лісовій галузі рівень оплати праці лісівників?
Микола Антошко: Зарплати у них дуже низькі. Майстри лісу отримують в районі від 4000 до 10000 гривень, в залежності від філії. Як можна прожити і утримувати сім’ю, охороняючи 300-500 га лісу за такі гроші? Тут потрібен глобальніший підхід – якщо дати їм гідні зарплати, наприклад, 50-60 тисяч гривень, то значно знизиться відсоток зловживань. Бо їм не буде цікаво ризикувати роботою із стабільно високою заробітною платою заради додаткових 15-20 тисяч на місяць.
– Які нові схеми незаконної вирубки зараз використовують?
Микола Антошко: серед іншого можу коротко описати одну зі схем, наприклад коли на території природно-заповідного фонду здійснюються рубки без попереднього отримання дозвільних документів, передбачених ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд». Також, слід звернути увагу на розроблені правопорушниками методи транспортування незаконно зрубаної деревини. Так, останні офіційно вивозять із ділянки, верхнього чи нижнього складу 10 кубів лісу, а фактично під ці ж документи – 100 кубів. Роблять це так: отримують документи на виписування і транспортування 10 кубів лісодеревини, доставляють їх на пилораму, знімають із колод деревини бирки, забирають документи і під вказані документи та бирки везуть наступну партію деревини. Так можна по п’ять-шість разів на день вивозити.
Ми нещодавно задокументували схожу схему на території філії «Надвірнянське лісове господарство». Провели обшуки, і найближчим часом діям причетних до вказаного злочину правопорушників буде надано належної правової оцінки.
– Як громадяни можуть допомогти у виявленні незаконних рубок?
Микола Антошко: якщо ви помітили підозрілу активність – наприклад вантажний автомобіль, який перевозить ділову деревину без бирок, чи вирубування деревини вибірковим способом, яка не містить на собі спеціальних клейм відведення у рубку – слід повідомити правоохоронні органи. Але треба розуміти, що не кожен громадянин розуміє всі схеми та нюанси незаконних порубок деревини і її перевезення. Тут, як правило, потрібне оперативне втручання правоохоронців та відповідне документування злочинних дій. До слова, дуже часто бувають випадки, коли громадяни проявляють ініціативу у припиненні лісопорушень, проте, на виклики небайдужих громадян виїжджають уповноважені співробітники відповідних правоохоронних і контролюючих органів, які за отримання неправомірної вигоди закривають очі на виявлені порушення. Ми активно документуємо такі факти, хоча не все публікуємо в ЗМІ через певні обставини. Однак, описана проблематика є системною, глобальною та потребує дуже широкого кола заходів для її вирішення, на рівні формування державної політики у даній сфері, починаючи із збільшення заробітних плат працівникам таких органів.
– Розкажіть, як відбувається незаконний експорт деревини?
– Часто незаконно зрубаний ліс намагаються вивезти за кордон, надавши йому ознаки законності. Митники перевіряють документи і виявляють невідповідності. З нашої області деревина часто виїжджає через Львівську митницю, де виявляються такі факти. На даний час, в межах одного із кримінальних проваджень, перевіряється причетність посадовців Івано-Франківської митниці до можливого фальшування документів, щодо походження, виду та якості експортованої деревини.
Корупція та військові злочини: нові виклики для слідчих ДБР
– Які ще категорії справ ви розслідуєте?
– Займаємося справами щодо незаконного поводження співробітниками правоохоронних органів з громадянами, катування, перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів та військовослужбовцями Національної гвардії, тощо.
– Нещодавно ДБР виявило у діях колишнього начальника Державної інспекції Карпатського округу ознаки незаконного збагачення на 19 млн. Як багато схожих перевірок зараз триває щодо прикарпатських чиновників?
– Всі працівники ДБР активно працюють над виявленням необґрунтованих активів та фактів незаконного збагачення підслідними нам суб’єктами, особливо в час війни. Це стосується керівництва правоохоронних та контролюючих державних органів. Ми моніторимо їхні декларації, вивчаємо майно, навіть якщо воно зареєстроване на третіх осіб – родичів чи знайомих.
– Як саме відбувається процес перевірки?
– Ми перевіряємо все коло можливих зв’язків посадовця, їхнє майно, реальні фінансові можливості придбання виявленого майна, отримуємо інформацію про доходи за останні роки та заощадження. Активно співпрацюємо з НАЗК в питаннях перевірки декларацій та моніторингу способу життя чиновників і правоохоронців.
– Можете навести конкретний приклад?
– Наприклад, коли держслужбовець їздить на Гелендвагені 2023 року за 10 млн грн – це викликає питання. Громадяни часто звертаються до нас та повідомляють про такі випадки. Ми перевіряємо такі повідомлення. В області наразі є два подібних кейси, які ми опрацьовуємо детально.
– За якими параметрами ви визначаєте, чиї декларації треба перевіряти?
– Перевірку декларацій проводить НАЗК. Ми ж вивчаємо декларації керівників, чиї посади згідно із законом про запобігання корупції відносяться до відповідального становища та мають підвищений корупційний ризик. До речі, зараз, у час війни, до цього переліку додали всіх працівників військово-лікарських комісій і ТЦК. Це пов’язано з випадками, коли під час обшуків у керівників ТЦК виявляли сотні тисяч доларів готівки, захованої під паркетом чи в інших місцях. Ми розуміємо походження цих коштів. В першу чергу перевіряємо керівників обласного рівня.
– Які суми вважаються підставою для кримінальної відповідальності?
– У 2024 році для притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення вартість незаконно набутого майна повинна перевищувати законні доходи більше ніж на 9,841,000 грн. Якщо сума менша, ми скеровуємо інформацію до САП для ініціювання цивільного позову про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави.
– Розкажіть про конкретний випадок декларування недостовірної інформації.
– Нещодавно був випадок з керівником одного з управлінь Державної податкової служби в області. Особа мала в користуванні та була фактичним власником квартири в центрі Івано-Франківська, яку оформила на матір, та автомобіль вартістю близько 100 тисяч доларів, оформлений на родича. Це майно не було вказане в деклараціях, хоча всі бачили, де чиновниця фактично проживає і яким майном користується. Натомість було задекларовано будинок у селі, де при обшуку не виявили жодних ознак проживання. Їй повідомлено про підозру в умисному внесені до декларацій завідомо недостовірних відомостей (ч. 2 ст. 366-2 КК України). Санкція цієїї статті передбачає штраф або обмеження чи позбавлення волі на строк до 2 років.Також суд наклав арешт на незадеклароване майно – квартиру, гараж та автомобіль.
– Чому майно, набуте до 2019 року, не може бути підставою для розслідування?
– Це пов’язано із часом прийняття закону, а саме 2019 рік, яким КК України доповнено статтею 368-5, яка передбачає кримінальне покарання за незаконне збагачення, а також, іншого законодавства, яким введено в дію поняття необґрунтовані активи.
– Як ви співпрацюєте з журналістами-розслідувачами?
– Журналісти часто виявляють інформацію, яка стає підставою для реєстрації кримінальних проваджень. У Києві та Львові є активні розслідувачі, які проводять якісні розслідування. Було б добре мати подібні проєкти і в нашій області для виявлення таких фактів.
– Чи звертаються до вас громадяни зі зверненнями щодо незаконного збагачення?
– Так, звертаються. Зазвичай громадяни працюють на конфіденційній основі з оперативними підрозділами.
– А як щодо захисту викривачів?
– Чинним кримінальним процесуальним законодавством України, передбачено інститут викривачів, закон максимально їх захищає, забороняє звільняти з роботи, тощо. Але люди ще цього не розуміють, норми вказаного інституту тільки починають втілюватися на практиці. Тому зазвичай люди надають інформацію на конфіденційній основі.
Оперативний співробітник, отримавши такі дані, оформлює їх відповідним процесуальним документом – рапортом про виявлення ознак набуття необґрунтованих активів, або ознак незаконного збагачення. Далі запускається весь маховик кримінального переслідування: заведення оперативно-розшукової справи чи реєстрація кримінального провадження.
– Розкажіть про схеми ухилення від мобілізації. Яке покарання загрожує організаторам?
– За організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон передбачено до 9 років позбавлення волі. Це тяжкий злочин, особливо актуальний в умовах воєнного стану. В нашому регіоні є ділянка державного кордону близько 50 км у населеному пункті Шибене Верховинського району, що межує з Чернівецькою областю. Маємо випадки незаконного перетину кордону особами призовного віку на цій ділянці.
– Як працюють такі схеми?
– Люди платять від 5 до 16 тисяч доларів за незаконне переправлення за кордон. Це відбувається різними способами: через митні пости за сприяння митників чи прикордонників, або через ліс, де допомагають лісники чи просто показують стежки для переходу.
– Як ви виявляєте організаторів таких схем?
– Здебільшого це матеріали правоохоронних органів. Оперативні підрозділи отримують інформацію, після чого проводиться комплекс слідчих дій, під час яких документується злочин та затримуються його організатори.
– Чи змінився обсяг роботи ДБР під час війни?
– Значно побільшало роботи, особливо з розслідування військових злочинів. Зараз найбільша частка справ – це самовільне залишення військовослужбовцями військових частин. Через постійну мобілізацію не всі хочуть служити, дехто служить місяць-два і тікає, потім нам доводиться їх розшукувати. Ми робимо усе можливе, аби повернути солдата на службу. Сприяють цій роботі і нещодавні зміни до Кримінального кодексу України, які дозволяють звільняти від кримінальної відповідальності тих військових, які вперше самовільно залишили частину і готові повернутися до свого підрозділу.
Ми спілкуємося з затриманими, з’ясовуємо причини, які підштовхнули на правопорушення, роз’яснюємо та які наслідки можуть мати ті чи інші дії. Адже за самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене в бойовій обстановці, може загрожувати ув’язнення на строк до 10 років. Тому ті, хто вперше потрапив у таку ситуацію, мають шанс уникнути кримінальної відповідальності, повернутися у стрій та допомогти побратимам нищити ворога. Хочу зауважити, що коли закінчиться війна нашою перемогою, тоді стане відомо, хто як служив, хто зрадив Батьківщині, а хто належно виконував свій громадянський обов’язок.
ФОТО ТИЖНЯ
