У свої 20 років іванофранківець Володимир Гумницький має за плечима понад 30 подоланих вершин. Любов до гір у хлопця з’явилась ще у дитинстві, а відтак у травні 2024 року він поставив собі ціль – здійснити 20 походів. І вже 14 грудня її досягнув. Ідея зародилась після поїздки в гори із студентськими організаціями національного технічного університету нафти і газу, де хлопець навчається. Тоді він і зрозумів – хоче організовувати походи сам.
Про це пише “Галка”.
“У травні минулого року, коли я їхав з друзями в перший похід із ночівлею, то була думка з’їздити декілька разів в гори протягом року і все. Але якось в один момент друг запропонував мені ідею: “Чому б не їздити в гори частіше, наприклад 20, 30 і завжди вибирати якісь нові вершини?” Після цього вирішив поставити собі маленьку ціль в 10 походів в гори за 2024 рік, зважаючи на те, що у мене ще навчання в університеті та робота. Але вже 7 вересня ціль була виконана і я підкорив близько 30 вершин. Тоді ж, зустрічаючи сонце на вершині гори і говорячи із мамою, я сказав, що хочу до нового року здійснити 20 походів в гори, що якраз мені і вдалося”, – розповідає Володимир Гумницький.
“Схід сонця досі залишився перед очима”
Вперше із друзями студент-майбутній економіст організував підйом на гору Синяк, який і став початком у походах Володимира та дав зрозуміти, що на цьому він точно зупинятись не буде.
“На цій горі я вперше зустрів схід сонця. Він був настільки неймовірним, що досі залишився в мене перед очима. Також цей похід запам’ятався своєю складністю в плані організації – оскільки ніхто із тих, хто йшов, не мав повної похідної комплектації: хтось не мав нормального взуття чи рюкзака, хтось похідних палиць чи спальника. Але саме цей похід дав зрозуміти мені і моїм друзям, як правильно збиратися, йти в гори та прокладати маршрути. А якщо ж брати окремо вершину, яка найбільше запам’яталася, то це г. Велика Близниця, де був таки найкрасивіший схід сонця”, – каже Гумницький.
Подорожує сам, з друзями або батьками
Організовує турист походи й для своїх друзів чи однодумців, які хочуть відчути, що таке гори. Ходить із маленькими групами людей, аби кожному приділити достатньо уваги та подбати, щоб усім було комфортно підійматися на вершину. Також бувають й сімейні подорожі, адже батьки дуже пишаються справою, яку робить їх син.
“Стосовно моїх походів із батьками, то це взагалі дуже особливі походи, оскільки організувати їх доволі складно у звʼязку з тим, що батьки живуть в іншій області, та й їхній вік вже не дає їм можливості інтенсивно лазити по горах. Однак, коли я зустрічав свій перший схід сонця на вершині гори Синяк, то подзвонив до мами по відеозвʼязку і сказав, що хочу піднятися із ними на цю вершину. Через місяць так і сталося, я забронював готель, оплатив дорогу і поїхав із батьками в подорож на гору. Піднімалися ми із Буковеля через гору Малий Горган і за той день ми пройшли близько 26 кілометрів, при тому що за день до того ми вже піднімалися на невеличку вершину біля села Татарів. Чесно, тоді було дуже класно провести час із батьками в горах. У них ж залишилися хороші враження від даної поїздки, оскільки вони дуже люблять подорожувати. Мама й досі інколи згадує ту поїздку і вже мріє про наступну гору – Говерлу влітку цього року”, – пригадує Володимир Гумницький.
Також були у Володимира й соло походи – на гори Ротило та Ґрегіт. Хлопець каже, що це навіть іноді необхідно, адже дає можливість побути на самоті із собою, обдумати певні моменти і загалом відпочити від людей.
“Насправді ходити в гори самому не настільки страшно, як думають зазвичай люди. Якщо бути дійсно підготовленим та досвідченим туристом, то в поході не виникне ніяких труднощів: в розкладанні намету, розпаленню вогнища чи пошуках води. Також плюсом таких походів є те, що можна спокійно тримати свій темп, вставати на відпочинок коли тобі цього потрібно, а не коли хтось виснажився. Також це розвиває власні навички виживання, оскільки ти залежиш лише від себе і більше не від кого, тобто по суті навчаєшся робити все сам”, – каже турист.
Серед подоланих вершин – Шпиці, Петрос, Хом’як
З понад 30-ти подоланих вершин виділяє Володимир: Шпиці, Петрос, Синяк, Братківську, Кукул, Близниці, Сивулю, Хом’як, Явірник-Горган. Хлопець каже, хоч усі вже не згадає, однак ці рекомендує відвідати кожному. Також ділиться враженнями від походу на гору Шпиці та озеро Несамовите.
“Похід був дуже цікавим, оскільки відбувався 11 травня, коли в горах ще був сніг. Памʼятаю, як вже на дорозі назад навіть зʼїхав з крутого схилу по снігу за допомогою дощовика. Також під час того походу познайомився із Віталієм – людиною, яка пройшла зі мною більше половини вершин в цьому році. Складністю в тому поході було розуміти те, що на наступний день я мав їхати знову в гори, але уже на гору Ігровець і хвилювався, що не встигну просто відпочити та відновитися за одну ніч”, – ділиться спогадами хлопець.
Важлива у походах фізична підготовка, планування маршруту та прогноз погоди
Окрім походів в гори хлопець займається футболом та любить бігати, що допомагає підтримувати себе у чудовій формі.
“Окрім цього, я майже щоранку роблю зарядку та займаюся вправами зі штангою. Також цікавим моментом в моїй підготовці до походів є ходьба та біг по сходах з додатковою вагою у вигляді рюкзака із гантелями, пляшками із водою та тим, що попадається під руки. Щодо спорядження, то все спорядження від одягу до намету, грілки – купувалося поступово, в залежності від пори року та потреби, і в даний момент я повністю укомплектований для будь-якого виду походу”, – розповідає хлопець.
Фізична підготовка дуже важлива і для тих, хто збирається у похід. Хоча Карпати підходять для походів різного рівня складності, варто бути готовим до тривалого підйому, нерівних стежок і різких перепадів висот. За кілька тижнів до походу корисно розпочати тренування: прогулянки на свіжому повітрі, підйоми сходами, легкий біг чи велопрогулянки. Це допоможе зміцнити витривалість.
Перед початком походу потрібно прокласти собі маршрут, адже це економія часу та впевненість, що на вершину точно вдасться піднятись безпечно. Також важливо обирати маршрути, які відповідають рівню вашої підготовки, наголошує Гумницький.
“Для початківців найкраще підходять популярні туристичні стежки, як-от підйом на Говерлу, похід на гору Хомʼяк чи якийсь інший легкий маршрут. Важливо заздалегідь його вивчити, дізнатися про складність, наявність місць для ночівлі та джерел води. Рекомендується завантажити офлайн-мапи чи взяти з собою паперову карту. Скільки часу мені потрібно на прокладання маршруту – підрахувати важко, однак скажу, що досить багато. Адже я йду на вершини, на які ще не ходив, тому такий маршрут слід вивчати ідеально”, – каже Володимир.
Не менш важливим є перевірка прогнозу погоди, адже у Карпатах вона може змінюватися дуже швидко. Тому Володимир радить бути готовим до дощу, сильного вітру або навіть раптового похолодання, особливо в осінньо-зимовий період.
“Також важливим моментом під час походу є вдало підібране спорядження — оскільки це запорука безпеки і комфорту. Найперше — зручне та якісне взуття. Туристичні черевики зі стійкою підошвою захистять ноги від травм і натирань. Одяг повинен бути багатошаровим: термобілизна, флісова кофта, вітро- і водонепроникна куртка. Навіть влітку варто взяти шапку і рукавиці, адже в горах може бути прохолодно. З необхідного обладнання варто мати: рюкзак із підтримкою спини, аптечку для першої допомоги, ліхтарик із запасними батарейками, пляшку для води (не менше 1,5–2 літрів). Також візьміть із собою їжу з високою енергетичною цінністю: горіхи, сухофрукти, енергетичні батончики”, – розповідає турист.
Мотивує Володимира свобода, яка відчувається у горах та найкрасивіші заходи сонця, а відтак у нього вже є плани й на 2025 рік. Ціль хлопця – 30 походів у гори та подорож Чорногірським хребтом. Також у планах здійснити похід із ночівлею на якусь складну вершину Карпат, але в форматі Live трансляції, щоб охочі могли побачити всі етапи походу: від ранкового виїзду до зустрічі сонця наступного на вершині о 6 годині ранку. Хоче Володимир Гумницький із друзями за 5-7 днів пройтися і через весь Горганський район Карпат.Амбіції та наполегливість хлопця вражають, а відтак і поставлені цілі здаються реальними.
Авторка – Тетяна Бакай
ФОТО ТИЖНЯ
