Підроблені погрози, вигаданий нападник і кінець інтернету: як у мережі поширюють паніку

Дезінформація продовжує залишатися одним із інструментів впливу на суспільство. Для поширення неправдивих повідомлень використовують міжнародні конфлікти, резонансні злочини та побоювання щодо безпеки. Часто такі повідомлення з’являються у соціальних мережах раніше, ніж офіційні джерела встигають оприлюднити достовірну інформацію. У результаті люди поширюють неперевірені твердження та піддаються паніці.

«Галка» підготувала три нові приклади дезінформації. Перший фейк про вигадані погрози Ірану завдати удару по Україні, другий про спроби пов’язати терориста у Кракові з Україною, а третій про маніпуляції щодо нібито неминучого зникнення інтернету в усьому світі.

Фейк 1. Іран нібито погрожує ракетними ударами по Києву, Львову та Одесі

У соціальних мережах поширили повідомлення про те, що Іран нібито погрожує завдати ракетних ударів по Києву, Львову та Одесі у разі нової атаки Сполучених Штатів Америки. Як доказ автори дописів публікували скриншот із начебто ефіру одного з іранських телеканалів. На ньому була зображена карта Європи з позначеними українськими містами.

Таке повідомлення створювало враження, що Тегеран відкрито погрожує Україні ракетними ударами та розглядає її територію як одну з можливих цілей у разі загострення конфлікту зі США.

Однак ця інформація виявилася неправдивою. Її перевірили у «Центрі протидії дезінформації». Фактчекери встановили, що під час оригінального ефіру іранського телеканалу взагалі не йшлося про можливі удари по Україні. Ба більше, в оригінальній трансляції показували зовсім інше зображення.

У «Центрі протидії дезінформації» наголосили, що мета такого вкиду — поширити панічні настрої серед українців. Для цього використали чутливу для суспільства тему безпеки та загрозу можливих обстрілів.

Водночас варто зазначити, що інформаційний фон для такого фейку вже існував. Раніше представники Ірану справді робили заяви щодо України. Зокрема, навесні 2026 року звучали погрози на тлі звинувачень Києва у допомозі Ізраїлю. Саме тому вигадана інформація могла здаватися частині користувачів правдоподібною.

Однак попередні політичні заяви не підтверджують справжність конкретного скриншота чи повідомлення про нібито нові погрози. У цьому випадку автори маніпуляції використали реальний міжнародний контекст, щоб надати неправдивому повідомленню переконливості.

Фейк 2. Після стрілянини у Кракові нападника намагалися видати за українця

Ще одним прикладом дезінформації стали повідомлення, які почали поширювати після стрілянини у польському Кракові. 

7 листопада на Головній ринковій площі Кракова чоловік відкрив вогонь по випадкових перехожих. Унаслідок нападу загинули шестеро людей, ще більше десятка отримали поранення.

Трагедія швидко стала темою обговорень у польському інформаційному просторі. Однак разом із повідомленнями про подію почали поширюватися непідтверджені версії щодо походження нападника.

Зокрема, головний редактор телеканалу Telewizja Republika Томаш Сакевич під час прямого ефіру з Кракова заявив: «Величезна трагедія, відомо, що в цьому брали участь якісь іноземці».

Подібні припущення з’явилися й у дописах інших коментаторів. Рафал Отока-Фронцкевич написав у соцмережі X, що нападниками нібито могли бути іноземці, хоча ця інформація офіційно не підтверджена. 

Макей Сагал також поширив повідомлення про те, що з місця події начебто виїхали два автомобілі з українськими номерними знаками.

Ще далі пішов профіль Szkodliwe Fale у Facebook, пов’язаний із вигаданим експертом Єжи Вебером. Там стверджували, що нападником нібито був українець, який після вакцинації проти COVID-19 збожеволів і приїхав до Кракова зі зброєю, щоб убивати людей.

Як зазначає Demagog, автор цього допису посилався на аналіз Google Gemini, який описував зовсім іншу подію, що сталася в середині жовтня. Тобто для створення неправдивої версії використали інформацію, яка навіть не стосувалася нападу в Кракові.

Польські фактчекери перевірили ці твердження та звернулися до офіційних повідомлень правоохоронців. Малопольська поліція повідомила, що нападник є громадянином Республіки Польща.

Цю інформацію підтвердив і міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський під час пресконференції. За його словами, чоловік походив зі Свентокшиського воєводства та мав польське громадянство.

Треба памʼятати про небезпеку таких спекуляцій одразу після резонансних злочинів. Коли суспільство ще не має повної інформації про подію, будь-які припущення про національність, мотиви чи особистість нападника можуть швидко перетворитися на неправдиві звинувачення.

У цьому випадку дезінформація була спрямована не лише на поширення недостовірних відомостей про злочин, а й на розпалювання негативного ставлення до українців у Польщі.

Фейк 3. Інтернет нібито вимкнуть у всьому світі на три місяці

Ще одна маніпуляція, яка поширилася в соціальних мережах, стосується нібито масштабної кібератаки, запланованої на 17 листопада. За версією авторів дописів, цього дня хакери начебто зможуть «обнулити» банківські рахунки людей, після чого в усьому світі вимкнуть інтернет на три місяці.

Користувачів закликали заздалегідь готуватися до такого сценарію: запасатися продуктами, питною водою та готівкою. Повідомлення подавали як попередження про масштабну глобальну кризу, яка нібито торкнеться практично кожної країни.

Цю інформацію перевірили у «Центрі протидії дезінформації». Там встановили, що жодних підтверджень майбутньої кібератаки чи глобального вимкнення інтернету немає.

За даними «Центру», автори першоджерельних дописів посилалися переважно на чутки та неперевірені відомості. Водночас для переконливості вони використовували цілком реальні рекомендації урядів різних країн щодо підготовки до надзвичайних ситуацій.

Зокрема, у різних державах справді радять громадянам мати вдома певний запас продуктів, води, медикаментів та інших необхідних речей на випадок кризових обставин. Однак такі рекомендації є загальними заходами цивільної безпеки. Вони не пов’язані з конкретною датою 17 листопада та не містять попереджень про майбутню кібератаку.

Ще одним елементом маніпуляції стала запланована на 17 листопада перевірка системи оповіщення у США. Автори неправдивих повідомлень пов’язали цей захід із нібито майбутнім відключенням інтернету.

«Також до чутки прив’язали заплановану на 17 листопада перевірку системи оповіщення у США. Йдеться лише про тестове повідомлення на радіо й телебаченні. Відключення інтернету чи обмеження доступу до банківських рахунків не передбачені», — зазначають у «Центрі».

Таким чином, автори конспірологічної теорії об’єднали кілька непов’язаних між собою фактів і представили їх як частини одного масштабного сценарію. Реальні рекомендації щодо запасів на випадок надзвичайних ситуацій та звичайне тестування системи оповіщення використали для створення враження, що глобальна катастрофа вже запланована.

У «Центрі протидії дезінформації» наголошують: інформація про тримісячне вимкнення інтернету та обнулення банківських рахунків не має жодних доказів.

Подібні повідомлення небезпечні тим, що можуть спровокувати паніку, необґрунтовані закупівлі товарів першої необхідності та недовіру до державних інституцій і цифрових сервісів.

Ну що ж, підведемо підсумки…

Усі три приклади демонструють, наскільки різними можуть бути способи поширення дезінформації. В одному випадку для створення уявної загрози використали підроблений скриншот телевізійного ефіру, в іншому — непідтверджені припущення про національність людини після резонансного злочину, а в третьому — реальні рекомендації з безпеки та тестування систем оповіщення, які подали як докази глобальної змови.

Попри різні теми, ці повідомлення мають спільну рису: вони апелюють до страху. Ракетні удари, насильство, втрата доступу до грошей та інтернету — теми, які викликають сильні емоції. Саме тому люди можуть поширювати такі повідомлення, не перевіривши їхню достовірність.

Важливо пам’ятати, що навіть зображення, відео або скриншот, які нібито підтверджують певну заяву, не є автоматичним доказом її правдивості. Варто перевіряти, чи публікували таку інформацію офіційні установи, чи є оригінальне джерело повідомлення та чи підтверджують його незалежні медіа.

Особливо обережно потрібно ставитися до новин, які закликають негайно панікувати, звинувачують певні групи людей або прогнозують масштабні катастрофи без конкретних доказів.

Як показують ці випадки, дезінформація не завжди виглядає як очевидна вигадка. Часто вона поєднує окремі правдиві факти з неправдивими висновками. Тому критичне мислення, перевірка першоджерел і відповідальне поширення інформації залишаються важливими інструментами протидії маніпуляціям.