Будиночок сиріт з інвалідністю «Оселя віри, надії та любові» змушений судитися з департаментом соцзахисту ОДА через недостатнє фінансування. 31 жовтня напередодні чергового судового засідання волонтер, керівник проєкту Василь Футерко розповів про ситуацію.
Читайте також: Першокурсник з Івано-Франківська розробив авторську програму з моніторингу коронавірусу
“Оселя віри, надії та любові” в Обертині – осередок підтриманого проживання, він був створений у 2019 році, пише “Галка”.
«У розвинутих державах немає інтернатних закладів. Весь цивілізований світ почав від них відмовлятися на користь осередків підтриманого проживання – щоб люди могли проживати в максимально наближених умовах до звичайного житла. Власне такий осередок підтриманого проживання – “Оселя віри, надії та любові”. На той момент, коли він був відкритий, у нас не було зовсім бюджетних коштів підтримки. Згодом долучилася місцева влада, і цей проєкт мав існувати завдяки її, а також волонтерській підтримці. Проте з кожним роком підтримка влади зменшується. Бюджетне фінансування мало виділятися на першочергові потреби: на зарплату працівникам, на оплату енергоносіїв, найнеобхідніші речі. У 2020 році ми отримали від влади 400 тисяч гривень, хоч і не без певних бюрократичних перешкод. У 2021 році департамент соцполітики вирішив зменшити це фінансування. Передбачено було теж 400 тисяч, але реально виділили лише 309 тисяч, які так і не покрили цілий рік. У цьому році влада передбачила ще менше коштів – 300 тисяч гривень”, – каже Футерко.
Представники “Оселі” писали департаменту соцзахисту ОДА з проханням підняти фінансування хоча б на 130 тисяч гривень, щоб перекрити витрати на енергоносії, а також зарплату працівникам.
“Відомо, що бюджет області перевиконаний. Загальне фінансування департаменту на рік – 10 мільйонів гривень. Для нашої оселі передбачено лише 3%, тому просили підняти хоча б до 4%. Нормальної відповіді від департаменту ми не отримали. Проте, якщо говорити про фінансування інтернатних закладів, то їхнє фінансування навпаки збільшується, а не зменшується. Ми розуміємо, що в один момент бюджетного фінансування може не бути взагалі. Бо, коли влада виділяє кошти за незрозумілими принципами, це не надійно. Тому ми хочемо залучати й кошти благодійників. Також ми плануємо поїздку мешканки закладу Уляни Белей в Європу з її виставкою. Сподіваємося, це приверне увагу громадських організацій. Підтримане проживання має бути виражене не в кількох закладах по Україні, а таких будинків має ставити більше”.
“Оселя” все ж продовжує в судах боротьбу і за бюджетне фінансування. Цього року є вже чотири судових процеси:
“Наразі розглядаються дві справи. Одна стосовно того, що виділене департаментом фінансування 300 тисяч грн недостатнє. Інша – що департамент не хоче проводити закупівлю цієї соцпослуги наперед, щоб «не випадали» перші місяці наступного року. Спочатку спілкування з департаментом було конструктивним, у 2020 році почалися перші труднощі. З теперішнім керівництвом вийти на якийсь конструктивний діалог, на жаль, неможливо”, – додав Василь Футерко.
Мешканка “Оселі” Уляна Белей, яка раніше проживала в інтернаті, каже, що умови в осередку підтриманого типу значно кращі:
“Тут ти себе почуваєш вільніше, ніж в інтернаті. В “Оселі” я малюю та складаю картину-мозаїку. Я малюю природу, пейзажі, квіти, бо я це люблю. Також ми слухаємо музику. До нас друзі приходять, ми разом гуляємо, по магазинах ходимо. В інтернаті не можна виходити за межі подвір’я. А тут ми відчуваємо себе, як вдома”.
Наразі в “Оселі віри, надії та любові” проживає троє постійних мешканців та один переселенець. Працівників в осередку четверо. До слова, мешканці “Оселі” також самі намагаються заробити кошти на підтримку осередку – виготовляють на продаж свічки, іграшки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Це не обов’язок департаменту, це – закупівля послуги”: влада прокоментувала ситуацію з “Оселею віри, надії та любові”
ФОТО ТИЖНЯ
