Півтора року на межі надії: шлях додому загиблого Героя Василя Мойсея

Рік і шість місяців родина з Верхньої Липиці вірила, що син повернеться з полону. 14 листопада 2025 року вони отримали відповідь — результат ДНК підтвердив загибель Василя Мойсея, зв’язок з яким обірвався 19 травня 2024 року під час бою на Донеччині.

Про це пише Галка з посиланням на Рогатинську міську раду.

Василь Мойсей народився 25 квітня 1981 року у Верхній Липиці. Він виріс у родині, де старший син — не привілей, а відповідальність. Добрий брат для Романа й Оксани, опора для батьків Люби Ільківни та Ярослава Васильовича.

З 1987 до 1998 року навчався у місцевій школі, виростав серед знайомих стежок, людей, які знали кожного по імені. Після здобуття освіти працював у охоронній фірмі “Яструб” у Франківську та Рогатині, далі — різноробочим у Лопушнянському кар’єроуправлінні.

Якийсь час перебував у Польщі, як і багато українців, заробляв на життя працею далеко від дому. У 2010 році створив власну сім’ю.

У грудні 2021 року Василь повертається додому. 3 березня 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України. Два роки служби у Рівному, а з 5 травня 2024 року — на Покровському напрямку.

19 травня 2024 року стрілець-санітар 1 єгерського відділення 68-ої окремої єгерської бригади прийняв свій останній бій з ворогом у селі Уманське Покровського району на Донеччині. Після цього був вакуум — глухий, непробивний. Інформація з інтернету, надії на свідків, повідомлення в соціальних мережах.

“Може, хтось бачив? Може, хтось знає?” — такими запитаннями живуть нині батьки, дружини, діти України.

Так жили й рідні захисника.

Рік і шість місяців вони свято вірили: син живий, повернеться. Просто зараз — у полоні. Віра давала сили продовжувати пошуки. Але 14 листопада 2025 року родина отримала відповідь, якої не хотіли почути. Збіг ДНК. Василя більше немає.

Як розповідають рідні, у 2025 році тіло Героя повернулося в Україну в межах репатріаційних заходів. А днями його ім’я повернулося додому — вже як страшна правда.