“Пліч-о-пліч” на відстані у 1 174 км: як Івано-Франківськ підтримує Купʼянськ під час великої війни (ФОТО)

1 174 км або 15 год 11 хв у дорозі автівкою — саме така відстань розділяє Івано-Франківськ та Куп’янськ. Затишне місто неподалік Карпатських гір і “Місто-герой України” на Харківщині. Обидва відчули, що таке російська агресія: втрати своїх людей — воїнів та цивільних, а ще через обстріли чи окупацію. Але саме у такий нелегкий час ці два міста знайшли нові точки перетину, дружбу та підтримку, яка продовжиться й після війни, аби обидва міста розвивалися та процвітали.
“Галка” розповідає про співпрацю Івано-Франківської та Купʼянської громади під час повномасштабної війни. Як все починалося, та як все продовжується.
Пліч-о-пліч
Громади на заході України завжди активно вибудовували дружні стосунки з містами, муніципалітетами та провінціями закордоном — знаходили своїх побратимів у Європі та за її межами. Повномасштабне вторгнення змінило вектор цієї роботи, коли стало зрозуміло, що деокуповані громади та громади поблизу фронту потребують “міцного плеча” всередині країни.
У 2025 році запрацював національний проєкт “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”. Його ключова ідея — людиноцентричність та налагодження прямих зв’язків між громадами-партнерами та громадами-форпостами. Проєкт стрімко масштабується: якщо у першій хвилі в січні 2025 року участь брала 131 громада, то зараз їхня кількість перевищила 900.
В основі ініціативи лежить принцип прямої взаємодії “громада — громаді”. За словами керівниці проєкту Мар’яни Томин, усе тримається на людському факторі та бажанні громад взаємодіяти.
Громади-форпости — територіальні громади, які розташовані на відстані менше 100 кілометрів від лінії зіткнення та державного кордону з країною-агресором.
Партнерські громади — всі інші територіальні громади, які не охоплені терміном «громада-форпост». Громади-форпости та громади-партнери визначаються та об’єднуються на основі їх схожості за кількістю населення, типом (обласний центр-обласний центр, міська-міська тощо), економічним профілем, враховується також оптимальність логістичного плеча.

“Філософія проєкту — це лінійні взаємозв’язки. Допомога йде від громади до громади. Наша функція — допомагати знайти партнерство. Але головне — чи станеться оцей “метч”, зв’язок. Якщо його нема, це стає зрозуміло за два тижні. Але коли налагоджується співпраця – то виникають дуже різні спільні проекти та довгострокова взаємодія. Бо, зрештою, це все про нас, українців”, — пояснює Мар’яна Томин.
Партнерство вибудовується за багатьма напрямками, однак ключовими є три:
- Відбудова та відновлення. Це не капітальне будівництво, а екстрені стабілізаційні роботи: ремонт пошкоджених обстрілами вікон та дахів, відновлення лікарень та шкіл. На ці потреби вже спрямовано громадами понад 180 млн грн.
- Гуманітарна підтримка. Громади-партнери передають спецтехніку, генератори, а також тонни продуктів та гігієнічних наборів. Загальна сума такої допомоги перевищила 40 млн грн.
- Соціокультурні ініціативи. Цей напрям виявився одним із найбільш затребуваних, що стало відкриттям для самих організаторів. Понад 13 000 дітей з прифронтових громад змогли відпочити та оздоровитися в тилових регіонах.
“Найбільший запит, й ми ніколи не могли про це подумати — спільні соціокультурні активності. Громади-форпости хочуть робити експозиції та виставки у громадах-партнерах, хочуть, щоб їхні талановиті діти мали можливість проявити себе, виступити для інших людей. Акцент на ідентичність та національні надбання є неймовірно важливим”, – ділиться Мар’яна Томин.
Для неї одним із найбільших відкриттів під час роботи над проєктом стали не цифри, а люди — дух мешканців прифронтових територій.
“При такій складній обстановці люди щоденно натхненно роблять свою роботу. Я просто схиляю голову перед тими, хто працює в громадах-форпостах. Це для мене було найбільшим відкриттям”.


Саме тому особливий акцент у проєкті роблять на особистих зустрічах представників громад, адже саме вони перетворюють формальну співпрацю на справжню дружбу.
Івано-Франківська область є одним з лідерів цього руху, підкреслює Марʼяна Томин. Прикарпаття — серед найактивніших учасників, що мобілізували значні ресурси для допомоги. Одним із ключових напрямів для регіону стала підтримка громад Харківщини. Івано-Франківськ взяв під свою опіку Куп’янську громаду, яка після деокупації у вересні 2022 року продовжувала жити під щоденними обстрілами. Через кілька років, знову навесні, росіяни вкотре захотіли окупувати місто. А з 18 вересня 2025 року армія загарбників поновила активні наступальні дії.
Все почалося з візиту міського голови
У дні відносного спокою Купʼянськ затоваришував з Івано-Франківською громадою. Партнерство розпочалося з візиту міського голови Руслана Марцінківа до прифронтового міста, тоді громади й підписали меморандум про співпрацю.
“Під час першого візиту разом зі волонтерами передали допомогу нашим військовим та місцевим мешканцям. Воїнам передали дрони, генератори, оргтехніку та смаколики. Пройшлися вулицями міста, оглянули руйнації центральної частини Купʼянська…”, – зазначає заступник міського голови Святослав Никорович.




Загалом меморандум визначив кілька ключових напрямів взаємодії. Це залучення представників Івано-Франківської громади до робіт з відновлення у Купʼянську, реагування на руйнації та допомога гуманітарним забезпеченням для місцевих мешканців. Важливим пунктом була і підтримка дітей – від оздоровлення до проведення спільних культурних та спортивних заходів.
Уже під час цьогорічних весняних канікул школярі Купʼянської гімназії №3 разом із вчителями побували в Івано-Франківську.
“Діти знайомилися з містом, його культурними памʼятками та архітектурою, спілкувалися з однолітками, брали участь у майстер-класах та спортивних заходах”.
Для педагогів ця поїздка стала нагодою обмінятися досвідом із франківськими колегами, відвідати місцеві ліцеї й гімназії, а також налагодити співпрацю.
А вже влітку 25 дітей та двоє керівників із Купʼянська відпочивали на базі табору “Лімниця”.
“Програма була насиченою. Діти відвідали “Динопарк”, Маняву та місцевий водоспад, скелі Довбуша у селі Бубнище, заповідник у Галичі…”, – додає Святослав Никорович.


Усьому цьому передував візит делегації з Купʼянська до Івано-Франківська у лютому 2025 року на чолі з начальником міської військової адміністрації Андрієм Беседіним. Під час візиту обговорювали потреби громади-форпосту та домовилися про подальшу підтримку українського війська. Тоді ж Франківськ передав ще 40 FPV-дронів для воїнів.
А купʼянчани побували на засіданні виконкому, відвідали Центральну міську клінічну лікарню та зацікавилися досвідом франківських медиків у реабілітації. Окремо було налагоджено співпрацю з центром “Дім воїна” – важливим для підтримки й відновлення захисників.
“Зважаючи на велику кількість людей, які зазнали як фізичних, так і психологічних травм під час війни, Куп’янська громада мала потребу у створенні реабілітаційного центру. Тож досвід івано-франківських медиків мав стати у нагоді”, – пригадує Святослав Никорович.






Партнерство мало й фінансовий вимір. З міського бюджету Івано-Франківська виділили 980 тисяч гривень на підтримку житлово-комунального господарства Купʼянська для ліквідації наслідків війни.
Бачили в Івано-Франківську справжнього друга
Голова Купʼянської МВА Андрій Беседін пригадує, що співпраця Купʼянська та Івано-Франківська стала однією з перших у проєкті “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”.
“Меморандум про співпрацю ми підписали ще в грудні 2024 року, задовго до офіційних церемоній. Це було швидке рішення, продиктоване потребою. Ми бачили в Івано-Франківську не просто партнера, а справжнього друга, готового простягнути руку допомоги прифронтовій громаді. Цей початок був неформальним, але дуже щирим, і він задав тон усій нашій подальшій взаємодії”, – ділиться Беседін.




Мер додає, що коли міський голова Івано-Франківська приїхав до Купʼянська, це був дуже сильний жест підтримки.
“Тоді він привіз вкрай необхідне обладнання для воїнів, які боронять нашу країну на Куп’янському напрямку. І допомога військовим не припиняється ні на день”.

У травні делегація з Купʼянська відвідала Івано-Франківськ на День міста, що стало чудовою нагодою для зміцнення особистих контактів. І вже у червні громади офіційно підписали Меморандум про співпрацю у рамках проєкту “Пліч-о-пліч: згуртовані громади”.
“Продовженням нашої дружби, підтримки та допомоги стало те, що в липні міський голова Івано-Франківська приїхав до Харкова для вручення нам автомобіля, який було придбано за кошти, виділені як субвенція. Цей транспортний засіб є критично важливим для логістики в нашій прифронтовій громаді”.
Андрій Беседін відзначає, що комунікація між громадами відбувається постійно і є дуже оперативною, а відстань у понад 1000 кілометрів не є барʼєром у співпраці.
“Ми використовуємо всі можливості для зв’язку та спілкування. Ключ до успіху — це високий рівень довіри та особисті контакти, які ми налагодили. Відстань між нами — понад тисяча кілометрів. Але кілометри точно не є тим бар’єром для нас, який може завадити нашим відносинам та дружбі”.

Організаційні питання, як-от перевезення дітей на відпочинок, завжди вирішувалися оперативно, та за максимальної підтримки Івано-Франківської сторони, яка брала на себе значну частину відповідальності.
“Наші діти — це наше майбутнє, і їхній психологічний стан для нас у пріоритеті. Поїздки на Франківщину дають їм можливість хоча б ненадовго забути про сирени та вибухи, відновити сили”.



Безпекова ситуація в Куп’янську залишається вкрай напруженою. Це впливає на все — від щоденного життя мешканців до можливості відновлювати інфраструктуру, каже голова громади.
Найбільші потреби зараз зосереджені навколо:
- Евакуації людей, розміщення їх та підтримка.
- Медична допомога: ліки, витратні матеріали, портативне медичне обладнання.
- Підтримка військових: засоби захисту та розвідки (дрони, тепловізори).
- Гуманітарна допомога: продукти харчування та гігієнічні набори для найбільш вразливих мешканців, які евакуйовані до більш безпечних міст.
“Наша співпраця з Франківськом в цих умовах набуває ще більшої цінності, оскільки вона забезпечує життєво важливу підтримку”, – наголошує Андрій Беседін.
Не без труднощів
Попри стрімке зростання та очевидні успіхи, проєкт, побудований на людських стосунках, неминуче стикається з викликами. Керівниця “Пліч-о-пліч” Мар’яна Томин не приховує, що не всі партнерства складаються ідеально.
“Та завжди є невдачі. Тільки той, хто не має реальних результатів, говорить лише про неймовірні показники! Одна з причин невдач — це небажання громад між собою взаємодіяти. Іноді вмикається суто особистісний фактор, який не дає можливості всьому працювати. Це стає зрозуміло десь за два тижні, і тоді ми шукаємо іншого партнера для громади”.
Часом виникають і завищені очікування: буває громади вважають, що їм “зобов’язані” допомагати, хоча філософія проєкту полягає саме в рівноправному партнерстві.
Ще одним серйозним викликом є безпекова ситуація. Мар’яна Томин пояснює, що вони закликають представників тилових громад особисто відвідувати громади-форпости, щоб ті на власні очі побачили реальні потреби та умови життя. Однак загострення на лінії фронту та постійні обстріли нерідко стають перешкодами для візитів.
“Партнерські громади, зважаючи на складну безпекову ситуацію, переживають щодо цих виїздів. А ми наполягаємо, щоб вони поїхали й подивилися, як там живуть люди, як перерозподіляють ресурси. Цей страх, і він природній, знаєте, теж впливає. Хоча саме такі поїздки ведуть до контактів на рівні “від серця до серця””, — підсумовує керівниця проєкту.

Фундамент майбутнього партнерства
Куп’янськ і Франківськ планують продовжити спільну роботу й після завершення повномасштабного вторгнення. Як зазначає Андрій Беседін, така співпраця — це не лише кризова допомога, а й фундамент майбутнього партнерства.
“Після нашої перемоги ми бачимо Івано-Франківськ як ключового партнера у відбудові Куп’янська”.
У харківській громаді виокремлюють три напрямки за якими хотіли б продовжити співпрацювати з Івано-Франківськом:
- Відновлення інфраструктури. Використання досвіду Івано-Франківська у міському плануванні та будівництві.
- Освіта та культура. Обмін досвідом та спільні проєкти для дітей та молоді. Щоб діти з Купʼянська мали доступ до того рівня освіти та культурного життя, який є у Франківську.
- Економічний розвиток. Спільні проєкти для залучення інвестицій та відновлення місцевого бізнесу.
На запитання: “Яке ваше послання до мешканців Івано-Франківська, які долучаються до допомоги вашій громаді? Що б ви хотіли їм сказати?” Андрій Беседін відповідає:
“Від імені всієї Куп’янської громади, висловлюємо глибоку і безмежну подяку. Ваша допомога — це більше, ніж просто матеріальні речі. Це — тепло ваших сердець, це — відчуття, що ми не одні, це — віра в єдність нашої країни.
Ви показали, що схід і захід — це не просто географічні точки, а нероздільна родина. Ваші дрони захищають наших воїнів, ваш прийом дарує нашим дітям дитинство, Ваша допомога є тим сильним плечем, яке саме зараз потрібне понівеченому сходу. Ви стали нашим надійним тилом і взірцем справжнього українського патріотизму. Дякуємо вам за те, що ви з нами пліч-о-пліч! Разом ми обов’язково переможемо і відбудуємо нашу Україну!”.

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обовʼязково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
Фото: зі сторінок “Пліч-о-пліч: згрутовані громади”, архіву кервниці проєкту Марʼяни Томин, очільника Купʼянської МВА Андрія Беседіна та мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа
Читайте також:
- “За” безпеку чи “проти” заборон: що кажуть франківці про зупинку їзди на електросамокатах у центрі
- “Підстав для паніки немає”, — Марцінків про опалювальний сезон після зустрічі з головою “Нафтогазу”
- Частину центрального ринку повернуть у власність громади — міськрада погодила мирову угоду з “Торговим сервісом”