В Україні склалася така ситуація, що права ВІЛ-інфікованих людей порушуються постійно. За даними Харківської правозахисної групи,тільки поточного року до адвокатів мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежністю звернулося 793 людини зі статусом ВІЛ з заявами про порушення їхніх прав.
Мало хто замислюється про те, що ВІЛ зараз може торкнутися будь-якої сім’ї. І зовсім небагато, про те, що, порушуючи права людей з ВІЛ держава сприяє розростанню епідемії ВІЛ / СНІД в Україні, – стверджують правозахисники.
Тільки за останні півроку у Всеукраїнську мережу безкоштовної юридичної допомоги ВІЛ-позитивним і наркозалежним із заявами про порушення їхніх прав звернулося 793 ВІЛ-інфікованих, це майже половина з усіх заявників. А від початку роботи проекту за правовою допомогою звернулося 3542 людини із статусом ВІЛ.
Основна частина порушень прав ВІЛ інфікованих – з боку правоохоронців та пенітенціарної системи.
“Буває так, – розповідає адвокат з Херсона Володимир Куценко, – що статус ВІЛ-інфікований збігається з діагнозом наркоманія. Такі хворі – знахідка для наших слідчих органів. Вони часто юридично неграмотні, їх легко залякати і змусити зізнатися у злочинах, яких вони не скоювали. У підсумку правоохоронці отримують «зірочки» за розкриті злочини, платники податків фінансують їх і тюремну систему, людина «гниє» за гратами”.
Фактів, які доводять, що українська в’язниця виліковує від ВІЛ поки не представлено. Більше того, найвищий відсоток поширення ВІЛ у даний час в колоніях – він, за даними правозахисників, в 3 рази більше, ніж у населення в цілому.
Так, лише цього року Володимиру Куценкові вдалося буквально витягнути з-за ґрат двох підзахисних, які перебували там на сумнівних підставах. Один з них чотири роки провів у СІЗО, поки суд та правоохоронці шукали докази того, що він реалізує наркотики. До речі, не знайшли й досі.
Другий підзахисний, будучи хворим на ВІЛ 4 стадії, не міг вийти на свободу, незважаючи на те, що колонія клопотала про його звільнення як про людину, що пройшла соціальну реабілітацію. Суд першої інстанції вважав, що йому ще потрібно виправлятися, правда не розглядалося питання, чи доживе він до виправлення. У підсумку адвокату Володимиру Куценко вдалося домогтися звільнення для обох клієнтів, аби вони могли отримувати необхідну медичну допомогу і турботу близьких.
Хворобу затриманого правоохоронці можуть використовувати для його тортур, як свідчить випадок у Львові. Клієнта Марії Камінської міліціонери незаконно утримували у райвідділі, змушуючи зізнатися у скоєнні злочину – крадіжці – до якої він не мав жодного відношення. Били і не давали приймати ліки.
При ВІЛ – терапію обов’язково отримувати кожен день і в той самий час. Крім того, у затриманого був також гепатит С, при якому також необхідно було постійно приймати ліки – ВІЛ-позитивні нерідко мають супутні захворювання. У підсумку, вийшовши з райвідділу, підзахисний Марії Камінської просто впав на вулиці, після чого його доправили у лікарню, де він перебував тиждень. У районному суді адвокату вдалося довести факт катувань клієнта і покарати винних, але апеляційний суд скасував вирок.
Адвокати Всеукраїнської мережі безкоштовної юридичної допомоги ВІЛ-позитивним і наркозалежним захищають права не тільки тих, хто опинився за ґратами – хоча ситуація з ними часто є найбільш складною, – але й багатьох пацієнтів, які зіткнулися в порушенням їх прав через ненадання медичної допомоги, розголошення статусу або незаконного переривання АРТ терапії. Це кожне п’яте звернення в Мережу.
Так, юрист з Миколаєва Олександра Скалько допомогла добитися того, щоб лікарі – терапевти і хірург – зробили необхідні записи в медичній карті, обстежили і госпіталізували жінку з ВІЛ, хоча спочатку вони відмовлялися це робити. Стверджували, що це може робити тільки інфекціоніст. Однак за допомогою юристів хворій не тільки вдалося отримати медичну допомогу. З їх допомогою в лікарнях провели лекції для медичних працівників, для попередження таких випадків у подальшому.
«Ми не зможемо зупинити епідемію ВІЛ, якщо будемо порушувати права ВІЛ-інфікованих, – говорить координатор Всеукраїнської мережі правової допомоги ВІЛ-позитивним і наркозалежним Айгуль Муканова, – через підвищену увагу міліції або відмови у медичній допомозі хворі на ВІЛ нерідко приховують свій статус, а це підвищує ризики зараження інших людей. Погіршення їх стану після відбуття покарання або відсутності медичної допомоги в звичайних лікарнях вимагає більш серйозного і дорогого лікування, і за це доводиться платити не тільки їх близьким та рідним, але платникам податків. Я вже не кажу про етичну сторону питання, коли життя людини дешевше галочки в графі звітності або гумових рукавичок для медичної процедури».
ФОТО ТИЖНЯ
