12 жовтня в галереї Центру сучасного мистецтва відбулось відкриття виставки мистецького україно-польського проєкту «ПОСЕСТРИ — DUCHOWE SIOSTRY». Були присутні поціновувачі сучасного мистецтва, представники клубу «Ротарі Івано-Франківськ», а також гості та друзі художниць з обох країн.
Це друга виставка в рамах проєкту мисткинь — фотографині Аґнєшки Бабінської та художниці з текстилю Дани Якимчук — з двох країн, Польщі та України, що також відчувають себе посестрами в геополітичному масштабі. «ПОСЕСТРИ — DUCHOWE SIOSTRY» — це спільнота двох сестер за духом, які зустрічаються, щоб разом снувати розповіді, оперті на власні досвіди. У хід цих історій мисткині втягнули себе самі, до того ж кожна у свій спосіб.
Для Аґнєшки Бабінської – це автопортрет, пошук і забава з ідентичністю, з жіночими образами, гра зі стереотипами. Авторка представила 10 світлин у традиційних національних образах.
Для Дани Якимчук — це жіноча інтуїція, передчуття майбутніх подій, відображене на тканинах стриманими засобами, грою символів, ритуалів, кольорів. У експозиції можна побачити 13 робіт художниці у техніці батіку та свого роду ізюминка левкас з текстильним імплементуванням.
Обидві мисткині використовують дуже жіночу мову самовираження. Образ жінки в їхніх працях виступає символом, алегорією або ж стверджує традиційні жіночі ролі. Прадавні ритуали, пророцтва та інтуїтивні передчуття порушують у свою чергу тему особливості жіночого єства. Роботи обох художниць можна віднести до жіночого мейнстриму в мистецтві, авторки чітко усвідомлюють вимоги, які накидує культура їхній статі і працюють у цій сфері.
Побачити експозицію можна до 28 жовтня включно за адресою: Івано-Франківськ, Марійки Підгірянки, 23.
АГНЄШКА БАБІНСЬКА (Ґданськ)
Фотографиня, викладачка, доцентка Кафедри фотографії, де керує Студією сценічної фотографії (Факультет Скульптури та Інтермедіа Академії Образотворчого Мистецтва в Ґданську).
Закінчила напрямок Фотографія на Факультеті мультимедійної момунікації Академії Образотворчого Мистецтва в Познані. Отримала ступінь доктора філософії з фотографії в PWSFTviT (Польській національній школі кіно, телебачення і театру в Лодзі.
Займається постановочною фотографією, багато років фотографуючи сама себе і постійно створюючи роботи дуже особистого виміру, які можна класифікувати як феміністичні. З точки зору жанру та конвенційних уподобань, займається класичною фотографією, але також цікавиться відеоартом, інсталяцією та новими медіа.
У своїх роботах веде гру з власною ідентичністю. Водночас зачіпає проблеми жіночності, заплутані в культурних стереотипах. Мисткиня без перестанку в пошуках особистого я.
Роботи, представлені на виставці — то захоплення авторки культурою, ритуалами та фольклором Сходу. Україна, Білорусь, Казахстан, Киргизстан — ці країни надихнули її під час подорожей приміряти на себе образи місцевих жінок через автентичний одяг, атрибути, жести тощо, черговий раз увійти в «нову шкіру», доторкнутись до ідентичності через власні дослідження та минуле.
Портретування є процесом пережиття та обману часу в екзистенційному, духовному та художньому вимірах. Чи дає автопортрет можливість сказати про себе щось автентичне, чи може він зафіксувати щось незмінне чи це просто гра, уособлення ілюзії? Творіння, образ, імідж завжди перебільшені і не несуть повної ідентифікації . Наше внутрішнє «я» занепокоєне в дійсності своїм зовнішнім вираженням.
Автопортрет більше відповідає на запит, яким хоче себе бачити митець, ніж на питання про те, яким він є. Шукаючи інших проявів себе самого, стикаючись із зіграними ролями, ми намагаємося зрозуміти власну ідентичність, часто це діяльність, яка дозволяє нам проаналізувати нашу особистість.
Серія фотографічних автопортретів, показаних на виставці, є «першою спробою», вступом до набагато масштабнішого проекту про Україну, яким авторка захоплена багато років і який зараз розвиває в контексті війни, що триває вже багато місяців.
ДАНА ЯКИМЧУК (Львів)
Художниця, співзасновниця декор-студії «Коралі»
Закінчила кафедру Художнього текстилю у Львівській національній академіі мистецтв і Художнє ткацтво у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва. Отримала ступінь кандидатки наук за спеціальністю «Інформаційні технології» У Львівській академії друкарства.
Захоплюючись мистецтвом текстилю у всіх його проявах, семантикою давніх знаків і символів, використовує у своїх роботах автентичні фрагменти тканин ручної роботи, вишивки, фотографії, різноманітні артефакти. Займається енкаустикою, олійним живописом, розписом тканин та експериментує з поєднанням різних технік і матеріалів. Працює у сфері проектування інтер’єрного текстилю і тканин.
Роботи, запропоновані для проекту, виконані з відступом 15 років у часі. Композиції з жінок-символів, що спільною ритуальною дією, сакральним танцем, безкінечним кружінням творять енергію життя, були створенні у 2005-2007 роках в рамах проекту «Знак». Сьогодні вони трактуються авторкою, як власне передчуття подій, інтуїтивне випередження часу, відчуття неминучого болю від жахів війни та смерті. Разом з тим, за допомогою знаків і символів відбувається ствердження перемоги життя над смертю. Те, що в момент створення лякало і ніяк не усвідомлювалася як майбутнє, стало реальністю … Іржаво-багряний з вугільно-чорним кольори викликають конкретні та індивідуальні асоціації з подіями сьогодення.
ФОТО ТИЖНЯ
