«Посадили — і забули»: науковці та активісти обговорили озеленення та дефіцит насаджень у Франківську
В Івано-Франківську відбулося засідання депутатської комісії з питань розвитку громади, підприємництва, економіки та регуляторної політики. Фахівці, екологи та дослідники зібралися у палаці Потоцьких, щоб обговорити виклики та наукові підходи до озеленення міського простору.
Про це пише “Галка” зі заходу.
Тема зустрічі — «Експертне та громадське бачення перспектив озеленення громади: виклики, наукові підходи та концептуальні рішення».
Завідувач кафедри географії та природознавства КНУВС Роман Сливка прогнозує, що до 2035 року населення Івано-Франківська зросте приблизно до 420 тисяч осіб. За його словами, нині, разом із близько 40 тисячами внутрішньо переміщених осіб, у громаді проживає вже близько 300 тисяч людей.
«Ми маємо на сьогодні такий стан, що Івано-Франківськ має недостатньо озеленення, тобто приблизно на одного мешканця припадає 6,6 м² зелених насаджень, що є дуже мало. Нормативний показник приблизно 15 м²».
Роман Сливка звернув увагу на будівельний бум. Станом на 2026 рік у місті є понад 100 черг незавершеного будівництва. При цьому прибудинкова територія за нормами має бути озеленена принаймні на 30%.
Місто має чудовий природний каркас — дві річки (Надвірнянську і Солотвинську), які створюють екологічні коридори. Зразком обсадженої дорослими деревами вулиці з правильним мікрокліматом він назвав вулицю Івана Франка.
Науковець виділив три причини, чому деревами не можна нехтувати:
- Екологічна: переробка вуглекислого газу, створення кисню, зменшення запиленості, тінь у літній період та збільшення біорізноманіття (комахові, птахи, білки).
- Соціальна: місця відпочинку, стимулювання пішої та велосипедної мобільності, а також освітня функція для дітей під час екскурсій.
- Комерційна: забудовники розуміють, що озеленення підвищує вартість нерухомості, тому намагаються будувати ближче до міського озера, використовуючи готову інфраструктуру природи.
До обговорення долучився науковий співробітник Галицького національного природного парку, дендролог Роман Мандзюк. Він підкреслив, що місту катастрофічно бракує регламентів догляду за рослинами:
«Посадили дерево — потішилися два-три місяці, але за деревом потрібен догляд. Відповідно, потрібні методички. Методички потрібні від дерева, яке посадили, до дерев, які вже ростуть, і до старовікових дерев, які вже мають 100, 150, 200 і 300 років. У нас в Івано-Франківську є такі дерева, і за ними потрібен спеціальний догляд. Треба людей навчити, як правильно працювати з деревами. Бо посадили — і забули, то так не має бути в нашому теперішньому кліматі».
Окремо підняли проблему занедбаності та ізоляції унікальних природних зон Франківська. Садівниця дендропарку «Дружба» Карпатського національного університету Олена Матушенко, яка працює там два роки, заявила про повну відсутність інфраструктури та комунікації з містом:
«Я працюю там два роки. Хочу вам розповісти, що це дуже гарне місце, величезна територія, але до нас студенти приходять дуже рідко, до нас екскурсії приходять дуже рідко. Місцеві мешканці майже нічого не знають про дендропарк. Чому так — не зрозуміло. У нас величезна проблема — до дендропарку відсутня дорога, є ґрунтова. І якщо люди питають: “А як вас знайти і як підійти?”, і ти пояснюєш, що от пів дороги є асфальтована дорога, а пів дороги ґрунтова, уже бажання прийти немає…».
Вона також додала, що на території дендропарку вирощують місцеві рослини, які вже адаптовані до локального клімату.
Зараз їх важливо вчасно пересадити, і вони могли б стати у пригоді для міського озеленення, замість привезених з інших регіонів саджанців.
Читайте також:
ФОТО ТИЖНЯ
