В період відльоту лелек у теплі краї, птахи збираються великими групами, сідають на опори та електрообладнання та нерідко спричиняють аварійні вимкнення в електромережах. Тож якщо у вас немає світла, причиною може бути не сильний вітер чи гроза, а птаха, яка спричинила коротке замикання на лінії своєю необачністю.
Читайте також: Увійдуть споживачі, яких не вимикали: шість черг вимкнень "світла" діятимуть ймовірно з цих вихідних
Причин для аварій та замикань на лінії через птахів, як правило, може бути дві: перша – зліт молодого недосвідченого лелеки, який зачіпає крилом електричні проводи, друга – пташиний послід та елементи гнізд, що забруднюють ізолятори та проводи.
Для того, щоб убезпечити птахів та зменшити кількість аварій у мережах у ПАТ «Прикарпаттяобленерго», прикарпатські енергетики реалізовують природоохоронну програму «Лелека». В її рамках фахівці компанії встановлюють на опорах ліній 10 кВ спеціальні платформи, на які переносяться гнізда птахів. Також на лініях 35-110 кВ прикріплюють спеціальні птахозагороджувачі – схожі на вила металеві конструкції, які не дають птахам можливості сісти на електролінію. Крім цього одним з найбільш ефективних засобів захисту ізоляторів є протиптахові ковпаки, які захищають лінії від забруднення.
Найбільш проблемними, у плані спричинених птахами аварій, є Тлумацький, Городенківський, Снятинський та Рожнятівський райони, де через велику кількість водойм, а отже їжі для тпахів, гніздиться найбільше лелек. Щодо найбільш аварійного періоду – найчастіше аварії стаються в березні, по прильоті птахів та в серпні-вересні, коли лелеки готуються до відльоту і мігрують у наші краї з півночі.
«Реалізовуючи проект «Лелека» ми дбаємо і про захист наших мереж, і про захист птахів. Адже багато лелек, що стають причиною аварій гинуть, – зазначає технічний директор ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олег Сеник. – Саме тому ми обираємо найбільш безпечні способи захисту електроліній. Наша мета подвійна – щоб люди завжди були зі світлом, а птахи продовжували прилітати та гніздитися в наших краях, так як це відбувається уже сотні років».
ФОТО ТИЖНЯ
