Коломиянин Роман Беркещук – молодий альпініст, представник ГО “Білий Камінь”, один з тих, кому вдалося побувати на найзнаменитішій вершині Французьких Альп – горі Монблан, висота якої 4808,7 метрів.
Читайте також: Смертельний похід. Рятувальники продовжують визволяти туристів, які піднімались на Піп Іван (ФОТО)
“Любов до гір виникла ще з ранніх років. Першою вершиною була Говерла, десь у років 12. Пізніше з 15-ти почались літні походи Карпатами, потім були зимові, кількаденні, з часом і цього почало не вистачати. Почалися подорожі Кавказом: з вершинами Казбек висотою 5033 метрів, згодом Ельбрус – 5642 метрів”, – розповідає Роман.
Щоб подорожувати горами, потрібно бути фізично готовим. Близько півроку хлопець покращував свою фізичну форму, пише “Галка” з посиланням на “Дзеркало медіа”.
“Сюди входили: заняття в залі, скелелазіння, на жаль, дуже бракує спортивного скелелазного стенду в місті, люди займаються на мості в Королівці або їздять на окремі тренування на скелю “Білий Камінь” в Яремче. Лазіння дуже важливе у підготовці до сходження”, – зазначає Роман Беркещук.
Приїхавши до французького містечка Шамоні, альпіністи два тижні звикали до умов місцевого клімату. Це тренувальні підйоми на певну висоту та спуски. Перші дві вершини були по 3 500 метрів, потім Монблан дю Такуль – 4200 метрів, ну і сам Монблан. Харчувались субліматами, сухофруктами, іншими продуктами, розтоплюючи сніг, добували воду, заварювали чай, – продовжує розповідь молодий альпініст.
“Варто відзначити дуже розвинену інфраструктурну гілку при підйомі на Монблан: є канатні дороги, гірські трамвайчики, що піднімають вас на досить хорошу висоту. Та саме в час, коли ми здійснювали сходження, вся техніка була зупинена через ремонтні роботи, і нам довелося всі речі нести з собою та долати всю відстань пішки”, – розповідає мандрівник.
Також на саму гору існує декілька маршрутів з різними категоріями складності. Альпіністи піднімались найпопулярнішим – 2А з французької долини Шамоні. Також є складніші – 4А та інші.
Базовий табір розклали на висоті 3600 метрів. Поблизу притулку “Тетрус” – це максимальна висота, на якій дозволено розкладати намети.
“День відпочинку. І вже наступного – підйом на верхівку Монблану. Сам штурм вершини зайняв 15 годин. Від надлишку емоцій повне розуміння, що ти щойно здійснив сходження на величну вершину, часто приходить вже опісля”, –
Найскладніша та найнебезпечніша ділянка маршруту – Гранд Кулуар, або Кулуар смерті, як його ще називають альпіністи. Це скельний гребінь, з якого часто з швидкістю сиплеться каміння, сніг, сходять лавини.
Також Роман розповів, що при самому спуску з вершини сходили лавини, і їм доводилось встигати “пробігати” між ними.
“Та це ніяк, на щастя, не зіпсувало вражень від походу”, – додає він.
Хлопець зазначив, що дуже важливим є оформлення спеціальної альпіністської страхівки, в разі непередбачуваної ситуації, щоб рятувальники гелікоптером могли надати допомогу. Вартість такої – 50 доларів.
Роман розповів, що вже давно мріє про похід на гору Маттерхорн (4 478 м), що в Швейцарських Альпах, з ще складнішим маршрутом.
ФОТО ТИЖНЯ
