14-15 липня відбудеться Загальноукраїнська проща до Марійського духовного центру «Зарваниця», яка приурочена 1030-літтю Хрещення Русі-України та молитві за мир в Україні.
На прощу прибуде Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, Кардинал Ґвалтьєро Бассетті, голова Єпископської Конференції Італії, та Апостольський Нунцій в Україні Клаудіо Ґуджеротті.
Традиційно відбудеться багатотисячний похід зі свічками від парафіяльної церкви до чудотворного місця, де єпископи, священики та вірні молитимуть молебень до Богородиці та проситимуть у Матері Божої заступництва для українського народу та миру.
Патріарх Святослав зустрінеться 14 липня о 16:00 із молоддю, а проти ночі на 15 липня молодь чекає духовно-мистецька програма на співочому полі.
Програма прощі:
Субота, 14 липня
16.00 — Зустріч молоді з Блаженнішим Патріархом Святославом, кардиналом Ґвалтьєро Бассетті та апостольським нунцієм в Україні Клаудіо Ґуджеротті (каплиця біля парафіяльної церкви).
18.30 — Вечірня (каплиця біля парафіяльної церкви).
19.30 — Архієрейська Божественна Літургія
(каплиця біля парафіяльної церкви).
22.00 — Похід зі свічками до чудотворного місця.
22.30 — Молебень до Пресвятої Богородиці
(площа біля собору).
00.00 — Панахида за загиблими воїнами в АТО.
00.30 — Освячення води. Хресна дорога.
00.30 — Духовно-мистецька програма (співоче поле).
00.30 — Нічні чування (собор, підземна церква, парафіяльна церква, надбрамна церква та церква Пресвятої Євхаристії).
Неділя, 15 липня
07.00 — Утреня (собор).
08.30 — Похід владик і священиків від собору до подіуму на чудотворному місці. Привітання владик.
09.00 — Архієрейська Божественна Літургія, освячення води та релігійної атрибутики.
11.30 — Божественна Літургія (каплиця біля парафіяльної церкви).
12.00 — Обід.
12.00 — Божественна Літургія (собор).
14.00 — Божественна Літургія (собор).
Довідка РІСУ: Зарваниця – найбільш значимий відпустовий Марійський центр УГКЦ. Село Зарваниця розташоване на території Теребовлянського району на Тернопільщині.
Після зруйнування Києва татаро-монголами в 1240 р., один з ченців, що врятувався від загибелі міста, мав над річкою Стрипою видіння Богоматері, яка послала йому на згадку про це ікону. Монах зробив на цьому місці скит з каплицею, а ікона дуже швидко прославилася чудами. Невдовзі притягнуті цим знаком Божої благодаті люди почали оселятись неподалік скиту, а на його місці виник монастир. Відтоді і до сьогодні Зарваниця має велику пошану серед численних прочан – прощі до Матері Божої Зарваницької виникли ще в середньовіччі. В 1742 р. Львівський митрополит Атаназій Шептицький коронував інший образ із Зарваницької святині, який також прославився чудами – Розп’ятого Ісуса. В 1867 р. було короновано і саму чудотворну ікону Марії з Дитям, а стараннями кардинала Івана Сімеоді Папа Пій ІХ надав Зарваниці широкі відпустові привілеї. В 1944 р. комуністична влада спалила дерев’яну церкву, а через два роки знищила монастир. Джерело біля зруйнованої каплиці об’явлень обгородили колючим дротом, а на відпустові дні ставили міліційні заслони, щоб не допустити людей на місце, де стояла святиня. Незважаючи на це, прощі не припинялися, а священики таємно служили Служби Божі в хатах людей. В 1991 р. почалося відродження Зарваниці, пожертви надходили з усіх куточків України і світу – красномовний доказ великого духовного значення цього місця для кожного українця греко-католика.
Сьогодні в Зарваницю приходять всеукраїнські греко-католицькі прощі, від квітня до листопада одні за одними сходяться представники різних єпархій і регіонів України, державних та профільних установ (наприклад, митники, працівники освіти, УМВС, аграрії, військові), а також вівтарні служби, марійські дружини, церковні рухи та спільноти.
Джерело: РІСУ